Перейти до вмісту

Стрілько Валентина Василівна

Додати посилання
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Стрілько Валентина Василівна
президент Міжнародного освітнього фонду імені Ярослава Мудрого
Народилася27 листопада 1951(1951-11-27) (74 роки)
с. Гнідин Бориспільського району Київської області
Громадянство УРСР→Україна Україна
Національністьукраїнка
Діяльністьосвітянка Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагородиорден Христа Спасителя

Валентина Василівна Стрілько (нар. 27 листопада 1951, с. Гнідин Бориспільського району Київської області) — кандидатка педагогічних наук, членкиня Національної спілки краєзнавців України, президент Міжнародного освітнього фонду імені Ярослава Мудрого[1].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Валентина Василівна Стрілько народилася 27.11.1951 року в селі Гнідин Бориспільського району Київської області в сім'ї медиків — Тютюна Василя Охрімовича та Тютюн (Чечуги) Марії Іванівни;

1968 — закінчила Вишенську середню школу Бориспільського району;

1976 — закінчила Київський державний університет імені Тараса Шевченка (філологічний факультет, відділення української мови та літератури), почала працювати  вчителькою української мови й літератури Гнідинської восьмирічної школи;

1977 — заступниця директора по навчально–виховній роботі Гнідинської восьмирічної школи;

1979 — директорка Гнідинської восьмирічної школи [Архівовано 2 грудня 2021 у Wayback Machine.];

1986 — створює першу в Україні Малу академії народних мистецтв [Архівовано 21 травня 2021 у Wayback Machine.][2] в Гнідинській школі [Архівовано 2 грудня 2021 у Wayback Machine.] (1986—1992) [Архівовано 2 грудня 2021 у Wayback Machine.];

1990—1991 — голова «Народного руху України за перебудову» в Бориспільському районі;

1992—1994 — заступниця голови Київської обласної державної адміністрації;

2002 — радниця[3] керівника Апарату Верховної Ради України;

2004 — голова новоствореної Міжнародної громадської організації «Конгрес захисту української мови» [Архівовано 2 грудня 2021 у Wayback Machine.];

2005 — помічниця-консультантка голови Верховної Ради України;

1994—2021 — президент Міжнародного освітнього фонду імені Ярослава Мудрого;

Нагороди

[ред. | ред. код]

Бібліографія

[ред. | ред. код]

Список опублікованих книг:

Книги  у співавторстві

[ред. | ред. код]
  • «Андрійкова книжка. Уроки гарної поведінки для 1-го класу». Автор— Галина Кирпа, Валентина Стрілько, підручник, видавництво «Освіта», 1992 рік.
  • «Андрійкова книжка. Уроки гарної поведінки для 2-го класу». Автор— Галина Кирпа, Валентина Стрілько, підручник, видавництво «Освіта», 1992 рік.
  • «Андрійкова книжка. Уроки гарної поведінки для 3-го класу». Автор— Галина Кирпа, Валентина Стрілько, підручник, видавництво «Освіта», 1992 рік.
  • «Андрійкова книжка. Уроки гарної поведінки для 4-го класу». Автор— Галина Кирпа, Валентина Стрілько, підручник, видавництво  «Освіта», 1992 рік.
  • «Бориспільська Голгофа: 30 кривавих літ (1920—1950)» [Архівовано 2 грудня 2021 у Wayback Machine.]. Автор— Андрій Зиль, Валентина Стрілько, видавництво— «Баланс –Клуб», 2020 рік.

Список опублікованих праць в журналах

[ред. | ред. код]
  • «Мотиви християнської моралі в творчості Григорія Сковороди, як передумова формування засад українського національного виховання», журнал  «Українська література в загальноосвітній школі» № 6/2014 рік, с.37
  • «Українське національно-патріотичне виховання в нормативно-правових актах України», журнал  «Гуманітарний Вісник Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету» № 33/2014 рік, с. 155. Та журнал «Педагогіка і психологія професійної освіти» (Львів) № 3, 2014 рік, с. 153
  • «Українське патріотичне виховання молоді— головна складова розвитку державності», Журнал «Вісник ЗНУ» № 1(24), 2015 р., с. 39
  • «Українознавчий аспект змісту освіти та виховання в сучасній школі», журнал «Вісник Запорізького національного університету» № 2 (23), 2014 рік, с. 142
  • «Про необхідність зробити українські школи українськими», журнал «Педагогіка і психологія професійної освіти» (Львів) № 1 2014 рік, с.142
  • «Естетичних виховання українців в педагогічній спадщині Г. Сковороди та К. Ушинського», журнал «Українська мова і література в школі» № 1 (22), 2014 рік, с. 82
  • «Світлиця рідного слова: нова і ефективна форма українського національного виховання», журнал «Українська мова і література в школі» № 6, 2013рік, с. 53.
  • «Музеї української словесності— центри українського національного виховання», журнал «Українська мова і література в школі» № 2, 2014 рік, с. 48.
  • «Музей історії української мови як нова форма виховання в учнів інтересу  до вивчення української мови та літератури», журнал «Українська література в загальноосвітній  школі» № 2/2014 рік, с. 46.
  • «Основна мета, завдання, принципи та напрямки українського національного— патріотичного виховання XXI століття», журнал «Гуманітарний Вісник Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету» № 31/2013 рік, с. 370, та журнал  «ОБРІЇ» науково-педагогічний журнал (Івано-Франківськ) № 2 (37), 2013 рік, с. 77
  • «Реформування змісту освіти— стратегічне завдання сучасної школи», журнал «Вісник Запорізького національного університету» , № 2(25), 2015 рік, с. 67 та інші статті

Список статей

[ред. | ред. код]
  • "Профанація, або: «Обережно— нова стара влада», газета «Освіта», 01.02.1995 року.
  • «Творімо добро в рідній хаті», газета «Освіта»,1996 року.
  • «Ми в світ прийшли», журнал «Жінка», 1997 року.
  • «Податок на благодійництво?», газета «Освіта», 12-19.02.1997 року.
  • «Доки діятиме наша система оцінювання знань, купівлю-продаж балів не подолати», журнал «Педагогіка толерантності» № 3,4 1998 року.
  • «Без мови дзвони мовчазні», газета «Голос України» № 212.
  • «Підтримка обдарованої молоді має стати пріоритетом освіти в Україні», газета «День»,  № 97, 2000 року.
  • «Домашнє завдання на конкурс», газета «Освіта», 26.09.— 03.10. 2001 року.
  • «Житиме слово— душа не зміліє», газета «Літературна Україна», 28.06.2001 року.
  • «Турнір стане ще масовішим. Думки перед початком ІІ міжнародного дитяча чого конкурсу знавців української мови», «Народна газета», № 35 (515), 2001 року.
  • "10 років незалежності. «Синьо-жовтий прапор повісили ще у 1986 році…», газета «Голос України», 21.08.2001 року.
  • «З думкою про наше учнівство», газета «Трудова Слава»,  № 149—150 29.12.2001 року.
  • «Працюватиму для Вас і України», «Народна газета» № 9 536, 2002 року.
  • «Дякую, що били мене не сильно», газета «Вісті. Інформація. Реклама» № 1, 94, 10-16.01, 2002 року.
  • «Так виховуються патріоти», «Народна газета» № 3,  28.01.- 03.02.2002р року.
  • «Знай свій край. З народної пам'яті— в історії державності», «Народна газета» № 4 (97), 31.01.-06.02.2002 року.
  • «Без рідної мови ми всі були б сиротами» [Архівовано 2 грудня 2021 у Wayback Machine.]. Газета «Голос України». 10 червня 2003. Процитовано 12 вересня 2020 року.
  • «Ніщо у цьому світі не буває випадковим…», газета «Освіта України» № 89, 12 листопада 2004 року.
  • «Мовою закону», газета «Голос України», № 241 (3741) від 20 грудня 2005 року.
  • «Мовна політика: Загроза зсередини», газета «Дзеркало тижня», № 13 (642),  7 квітня 2007 р
  • «Закон викривленого дзеркала чи принцип справедливості?» [Архівовано 2 грудня 2021 у Wayback Machine.], газета «День»,  № 139, 2007 р..
  • «Незалежність— свято зі сльозами на очах», газета «Термінал», 19 серпня 2011 року, № 15.
  • «Наша молодь має знати й вшановувати своїх українських героїв!», газета «Літературна Україна», № 12 (5491), 21 березня 2013 року.
  • «Освіта: Без рожевих окулярів. На часі створення інноваційних навчально-виховних технологій і методик»., газета «Голос України», № 66 (5566), п'ятниця, 5 квітня 2013 року.
  • «Як виховати любов до країни?» / В. Стрілько // День: щоденна українська газета. — 2013. — С. 11.
  • «Молодь треба закохати в Україну» [Архівовано 2 грудня 2021 у Wayback Machine.]. Газета «Урядовий кур'єр». 23 травня 2013. Процитовано 12 вересня 2020 року.
  • «Важко тримати крону, не маючи міцного підґрунтя», газета «Голос України», № 248 (5748), 27 грудня 2013 року.
  • «Вперед треба вже не просто йти, а бігти, не оглядаючись у минуле!», газета «Трудова Слава», № 119—122, 21 серпня 2015 року.
  • «Янголи України», газета «Слово Просвіти», 7-13 липня 2016 року.
  • «Голгофа священника», газета «Слово Просвіти», 31.01.2019 року.
  • «Народжена Українською революцією», газета «Слово Просвіти» 20 (1020), 16—22 травня 2019 року.
  • «Абетка Борисполя: історичні замітки про місто», газета «Слово Просвіти»[25] 20 (1020), 30 серпня 2021 року
  • «Славних прадідів великих…»: як на Черкащині «вшановують» пам'ять Євгена Чикаленка, газета «Україна молода»[26] випуск № 005 за 03.02.2022 року.
  • КОГО ВШАНОВУЮТЬ? ПРАВДА З АРХІВУ СБУ ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ІВАНА КУДРІ В 1941—1942 РОКАХ У КИЄВІ, газета «Україна молода»[27] випуск № 002 за 13.01.2022 року.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Музей історії освіти Київщини поповнився новими виданнями Міжнародного благодійного Фонду імені Ярослава Мудрого. Архів оригіналу за 8 лютого 2022. Процитовано 8 лютого 2022.
  2. ↑ СТРІЛЬКО Валентина Василівна (uk-UK) . 27 грудня 2013. Архів оригіналу за 2 грудня 2021. Процитовано 2 грудня 2021. [Архівовано 2021-12-02 у Wayback Machine.]
  3. ↑ Постанова Кабінету Міністрів України «Про присвоєння рангів державним службовцям» від 05.04.2004 № 437
  4. ↑ Премія імені Євгена Чикаленка | ЛУМ. web.archive.org. 29 червня 2009. Архів оригіналу за 29 червня 2009. Процитовано 21 травня 2021. [Архівовано 2009-06-29 у Wayback Machine.]
  5. ↑ УРОЧИСТА ЦЕРЕМОНІЯ НАГОРОДЖЕННЯ ЛАУРЕАТІВ ПРЕМІЇ ЛІГИ УКРАЇНСЬКИХ МЕЦЕНАТІВ ІМЕНІ ДМИТРА НИТЧЕНКА ВІДБУЛАСЯ У СТОЛИЦІ - 21.08.2002 00:00 — Новини Укрінформ. web.archive.org. 20 березня 2017. Архів оригіналу за 20 березня 2017. Процитовано 21 травня 2021.
  6. ↑ Список лауреатів премії імені Миколи Гоголя «Тріумф». Вікіпедія (укр.). 14 грудня 2021. Процитовано 15 грудня 2021.
  7. ↑ Список лауреатів премії імені Миколи Гоголя «Тріумф». Вікіпедія (укр.). 11 травня 2021. Процитовано 21 травня 2021.
  8. ↑ Лауреати конкурсу «Благодійна Україна – 2012» – у прес-студії «Сьогодні Мультимедіа». blagoukraine.org. Архів оригіналу за 15 грудня 2021. Процитовано 15 грудня 2021. [Архівовано 2021-12-15 у Wayback Machine.]
  9. ↑ Стрілько, Валентина (2009). Родинна пам'ять (українська) . Миронівка: Правда Ярославичів. с. 187. ISBN 978-966-7802-85-1.
  10. ↑ Світло. Нариси з історії освіти Бориспільщини. Том 1 - Валентина Стрілько-Тютюн - Тека авторів. Чтиво. Архів оригіналу за 2 грудня 2021. Процитовано 2 грудня 2021.
  11. ↑ Стрілько-Тютюн, Валентина (2016). Світло: нариси з історії освіти Бориспільщини у двох томах (українська) . Сквира: Дорадо-Друк. ISBN 9662077715.
  12. ↑ Стрілько-Тютюн, Валентина (2017). Янголи України : 100-річчю Бориспільської "Просвіти" присвячується (українська) . Дніпро: ВКК Баланс-Клуб. с. 326. ISBN 9789664940488.
  13. ↑ Стрілько-Тютюн, Валентина (2017). Щоденник для XXI століття (українська) . Дніпро: Баланс-Клуб. с. .280. ISBN 978-966-2077-70-4.
  14. ↑ Стрілько-Тютюн, Валентина (2016). Червоний терор. Політичні репресії на Бориспільщині в 1920-1950 роках (українська) . Дніпро: ВКК «Баланс-Клуб». с. 712. ISBN 978-966-494-052-5.
  15. ↑ Стрілько-Тютюн, Валентина (2017). Грона українських повстань. Антибільшовицький спротив на Бориспільщині в 1917-1932 роках (українською) . Київ: Правда Ярославичів. с. 768.
  16. ↑ Стрілько-Тютюн, Валентина (2019). Стати народом (українська) . Київ: Баланс-Клуб. с. 504. ISBN 978-966-494-068-6.
  17. ↑ Стрілько-Тютюн, Валентина (2019). Весілля на Бориспільщині ХІХ–ХХ століття (українська) . Київ: Ярославів Вал. с. 584. ISBN 978-617-605-022-3.
  18. ↑ Стрілько-Тютюн, Валентина (2019). Великомученики. Політичні репресії проти учасників руху за Українську Автокефальну Православну Церкву на Бориспільщині в 1921 - 1930 роках (українська) . Кам’янець-Подільський: Друкарня Рута. с. 392. ISBN 978-617-7626-93-9.
  19. ↑ Стрілько-Тютюн, Валентина (2018). Три кола пекла (Голодомори 1921-1923, 1932-1933, 1946-1947 років на Бориспільщині) (українська) . Дніпро: ВКК «Баланс-Клуб». с. 608.
  20. ↑ Стрілько-Тютюн, Валентина (2019). Храм українства. Історія Бориспільської Української гімназії імені Павла Чубинського (українська) . Кам’янець-Подільський: ТОВ «Друкарня Рута». с. 1—408.
  21. ↑ Стрілько-Тютюн, Валентина (2020). Українці від Бога. Рух за встановлення Української Автокефальної Православної Церкви на Бориспільщині в 1920-1930 роках (українська) . Київ, Кам’янець-Подільський: Друкарня «Рута». с. 544. ISBN 978-617-7887-53-8.
  22. ↑ Стрілько-Тютюн, Валентина (2021). Не страшно вмерти за Україну! (українська) . Київ; Кам'янець-Подільський,: ТОВ «Друкарня Рута». с. 824.{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з посиланнями на джерела із зайвою пунктуацією (посилання)
  23. ↑ Стрілько-Тютюн, Валентина (2020). Виряджала мати сина. Проводи в армію на Бориспільщині (українська) . Київ; Кам’янець-Подільський: ТОВ Друкарня "Рута". с. 248. ISBN 978-617-7887-40-8.
  24. ↑ Стрілько-Тютюн, Валентина (2002). Арсен Бакалінський (Українською) . м. Кам’янець-Подільський: ТОВ «Друкарня «Рута». с. 352. ISBN 978-617-8021-77-1.
  25. ↑ “Абетка Борисполя: історичні замітки про місто” – Слово Просвіти (укр.). Архів оригіналу за 13 січня 2022. Процитовано 13 січня 2022. [Архівовано 2022-01-13 у Wayback Machine.]
  26. ↑ «Славних прадідів великих…»: як на Черкащині «вшановують» пам’ять Євгена Чикаленка. umoloda.kyiv.ua (укр.). Архів оригіналу за 13 січня 2022. Процитовано 13 січня 2022.
  27. ↑ Гарачковська, Оксана (4 грудня 2019). Жанр анекдота на шпальтах газети «Україна Молода». Український інформаційний простір. № 2(4). с. 89—98. doi:10.31866/2616-7948.2(4).2019.187422. ISSN 2617-1244. Процитовано 10 лютого 2022.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Стрілько_Валентина_Василівна&oldid=44457635