Мілан Відмар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мілан Відмар
Milan Vidmar 1930s.jpg
Народився 22 червня 1885
Любляна
Помер 9 жовтня 1962
Любляна
Поховання цвинтар Жале[d]
Громадянство (підданство) Flag of FR Yugoslavia.svg Югославія
Flag of Austria-Hungary (1869-1918).svg Австро-Угорщина
Діяльність інженер, шахіст[d], філософ, нехудожній письменник[d], викладач університету, письменник і інженер-електрик[d]
Alma mater Віденський університет
Віденський технічний університет
Брати, сестри Meta Vidmar[d], Stane Vidmar[d] і Josip Vidmar[d]
Діти Milan Vidmar[d]
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Мілан Відмар (серб. Милан Видмар, словен. Milan Vidmar; 22 червня 1885, Любляна — 9 жовтня 1962, там само) — югославський шахіст і електротехнік. Професор, ректор (1928—1929) Люблянського університету. Один з найкращих шахістів Європи 1910-х—1920-х років. Міжнародний гросмейстер (1950). Брат письменника та політичного діяча Йосипа Відмара, батько шахіста Мілана Відмара молодшого.

Кар'єра[ред.ред. код]

У шахи грав з 15-літнього віку. 1902 року дебютував у шахових турнірах у Любляні. Упродовж 1902—1907 років навчався у Відні, де розкрився його шаховий талант. На побічному турнірі «А» Конгресу німецького шахового союзу 1904 у Кобурґу поділив 1-2 місця з Нойманном, а 1905 року поділив 3-4-е місця на побічному турнірі в Бармені (перед ним були тільки Олдржих Дурас і Акіба Рубінштейн). Результати на деяких турнірах:

Був шахістом-аматором, не прагнув заробітку і грошових нагород у шахах, головну увагу приділяв науковій і педагогічній діяльності. Імовірно, через те, що не присвятив себе повністю шаховій практиці та теорії, Мілан Відмар як шахіст не досяг тих вершин, які йому прогнозували, адже в 1920-х роках Мілан Відмар був серед потенційних претендентів на титул чемпіона світу з шахів.

Опублікував багато статей на шахову тематику. Автор двотомної книги про турнір у Карлсбаді 1911 (Потсдам, 1912). Видав низку книг, зокрема автобіографічні Polstoletja ob šahovnici («Півстоліття за шахівницею», Любляна, 1951) і Goldene Schachzeiten («Золоті часи шахів», 1961).

Джерела[ред.ред. код]

  • W. Litmanowicz, J. Giżycki, Szachy od A do Z, Warszawa, Sport i Turystyka, 1986, tom 2, s. 1296—1297

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]