Мілдред Дресселгауз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Дресселгауз Мілдред
Barack Obama greets Burton Richter and Mildred Dresselhaus (cropped).jpg
Ім'я при народженні англ. Mildred Dresselhaus
Народилася 11 листопада 1930(1930-11-11)
Бронкс, Нью Йорк, США
Померла 20 лютого 2017(2017-02-20) (86 років)
Кембридж, США
Місце проживання Flag of the United States.svg США
Громадянство Flag of the United States.svg США
Діяльність фізик, інженер, викладачка університету
Alma mater
Сфера інтересів фізика
Заклад Корнельський університет
Массачусетський технологічний інститут
Відомі учні Грег Тімп
Член Національна академія наук США[1], Американська академія мистецтв і наук, Американська асоціація сприяння розвитку науки і Національна інженерна академія США[d]
Відома завдяки: вуглець
вуглецеві нанотрубки
У шлюбі з Gene Dresselhaus[d]
Нагороди Медаль пошани IEEE (2015)
American Carbon Society

Мілдред Дресселгауз у Вікісховищі?

Мілдред Дресселгауз (Mildred S. Dresselhaus, при народженні Мілдред Співак (Spiewak); 11 листопада 1930 року в Бронксі, штат Нью Йорк — 20 лютого 2017) — професор фізики та електронної інженерії в МТІ.

Біографія[ред. | ред. код]

Спершу закінчила Хантерський коледж в штаті Нью Йорк, а потім продовжила навчання в університеті Кембриджа, де отримала стипендію Фулбрайта (Fulbright Fellowship), і Гарвардському університеті. Отримала ступінь доктора філософії у фізиці в Чиказькому університеті в 1958 році. Потім провела декілька років у Корнельському університеті, перед від'їздом до лабораторії Лінкольна (Lincoln Lab). Отримала вчене звання професора МІТ у 1987 році, а 1985 році їй присвоєне звання «інститутського професора» (Institute Professor).

Протягом роботи вона перемкнулася з досліджень надпровідності до магнето-оптики, а також провела серію експериментів, котрі привели до розуміння фундаментальної природи електронної структури напівметалів, особливо графіту. Вона стала одним із найдосвідченіших і найстарших спеціалістів у галузі нанотехнологій, що базуються на різноманітних властивостях Карбону.

Дресселгауз була нагороджена Національною Медаллю Науки (National Medal of Science) в 1990 році за відзнаку її праці з електронних властивостей металів, а також як жінку-першопрохідця в галузі академічної науки та інженерії.[2] У 2000—2001 роках була Директором відділу науки в Державному департаменті США (міністерство енергетики). Починаючи з 2004 року була керівником Американського інституту фізики.

Виконувала обв'язки президента Американського фізичного товариства, президента Американської асоціації з розвитку науки (American Association for the Advancement of Science), а також скарбника Національної Академії США (United States National Academy of Sciences). Присвятила багато свого часу для підтримки зусиль інших жінок, які беруть активну участь у наукових дослідженнях.

Дресселгауз також відома за свій внесок у термоелектрику, дослідження графіту та інших алотропих сполук карбону, карбонових нанотрубок. Її група часто використовує методи обчислювання зонної структури, раманівського розсіювання та високопольові магнетотранспортні методи. Серед її учнів Най-Чанг Йєх (Nai-Chang Yeh), Грег Тімп (Greg Timp), Мансур Шаєган (Mansour Shayegan), Джеймс Спек (James S. Speck)) та Ахмет Ербіл (Ahmet Erbil).

Була одружена з Джином Дресселгаузом (Gene Dresselhaus), відомим теоретиком, і мала чотирьох дорослих дітей та декілька внуків.

Вибрані публікації[ред. | ред. код]

  • J. Heremans and M. S. Dresselhaus (2005). Low Dimensional Thermoelectricity (PDF). CRC Handbook - Molecular and Nano-electronics: Concepts, Challenges, and Designs. Архів оригіналу за 9 січень 2007. Процитовано 18 лютий 2009. 

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://www.nasonline.org/member-directory/deceased-members/56206.html
  2. Dresselhaus Wins Medal of Science. MIT News Office. November 14, 1990. Процитовано 2007-05-30. 

Посилання[ред. | ред. код]