Міняйлов Олексій Геннадійович
| Міняйлов Олексій Геннадійович | ||
|---|---|---|
 Майор | ||
| Загальна інформація | ||
| Громадянство |
 Україна | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |
| Рід військ |
 Десантні війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
 | ||
Олексі́й Генна́дійович Міня́йлов — майор Збройних сил України.
Бойовий шлях[ред. | ред. код]
Командир гаубично-артилерійської батареї 79-ї Миколаївської окремої аеромобільної бригади. З підрозділом 13 діб в червні-липні провів на кордоні з Російською федерацією — поблизу пункту пропуску «Ізварине». Батарея Міняйлова розташовувалася на висоті, контролюючій підходи до Краснодона, вражала ворожі каравани — терористи через кордон переправляли озброєння, доки на підмогу мародерам надійшли російські підрозділи. Російський офіцер «Контора» викликав на українських вояків вогонь танків, систем залпового вогню БМ-21 «Град», «спускав собак» — умовна назва вогню з ПТРК «Корнет».
З «Корнетів» були підбиті танк та кілька БМП-2 7-ї піхотної роти 72-ї механізованої бригади — до неї була придана гаубично-артилерійська батарея Міняйлова. На другий тиждень боїв майор був поранений, проте відмовився відійти, керував батареєю, втрачаючи свідомість від болю. Під кінець боїв з 6 гармат лишилася одна, тоді отримали наказ про відхід.
Нагороди[ред. | ред. код]
21 серпня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.
Недержавна нагорода «Народний Герой України»
Джерела[ред. | ред. код]
- Указ Президента [Архівовано 6 серпня 2017 у Wayback Machine.]
- Гаряча висота майора Міняйлова [Архівовано 7 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- http://nikvesti.com/articles/57853 [Архівовано 3 лютого 2015 у Wayback Machine.]