Корнет (ПТРК)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
9К135 «Корнет»
AT-14 Spriggan
ПТРК 9К135 Корнет-Э
ПТРК 9К135 Корнет-Э
Тип ПТКР
Походження Росія Росія
Історія використання
На озброєнні 1998[1]
Оператори Росія Росія,
Сирія Сирія
Україна Україна,
Туреччина Туреччина,
Греція Греція,
Алжир Алжир,
Перу Перу,
Кот-д'Івуар Кот-д'Івуар
Історія виробництва
Розробник КБП
Розроблено 1988—1998[1]
Виробник ПТКР: ЗіД
ПУ: ВМЗ
Виготовлена
кількість		 35 000[2]
Варіанти Корнет-Е
Характеристики
Дальність вогню
Ефективна 100-5500 м
Корнет (ПТРК) у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Корнет.

«Корне́т» (Індекс ГРАУ — 9К135, за класифікацією МО США і НАТО: AT-14 Spriggan) — протитанковий ракетний комплекс розробки Тульського КБ Приладобудування. Розроблений на базі комплексу танкового керованого озброєння «Рефлекс», зберігши основні його компонувальні рішення. Призначений для ураження танків та інших броньованих цілей, в тому числі оснащених сучасними засобами динамічного захисту. Модифікація ПТРК «Корнет-Д» може вражати й повітряні цілі.

Основна відмінність від попередніх ПТРК «Фагот», «Конкурс» та «Метис» — в системі наведення. Якщо управління ПТКР останніх здійснювалося по дротах, то ПТКР «Корнета» наводиться по лазерному променю.

Опис[ред. | ред. код]

Ракета виконана по аеродинамічній схемі «качка», два керма, що розкриваються з ніш розміщені в її передньому відсіку, там же знаходиться лідируючий заряд тандемної кумулятивної бойової частини (БЧ) і вузли повітряно-динамічного приводу рулів з лобовим повітрязаборником. У середній частині ракети розміщено твердопаливний двигун з двома кососкерованими соплами, за ним розташована основна кумулятивна БЧ. У хвостовому відсіку ракети встановлені елементи системи управління ракетою, включаючи фотоприймач лазерного випромінювання, також на хвостовій частині корпуса закріплені чотири розкладних тонких сталевих крила, що розкриваються після виходу ракети з транспортно-пускового контейнера (ТПК) під дією сил пружності матеріалу крил. Крила розташовані під кутом 45° відносно рулів. ПТКР разом з вибивним зарядом розміщуються в герметичному ТПК мають відкидні кришки і ручку. Корпус ракети і складні рулі — металеві, матеріал ТПК — пластик. Термін зберігання ракети в ТПК без проведення регламентних перевірок — 10 років.

ПТКР 9М133 оснащена тандемною кумулятивною бойовою частиною, основна бойова частина розташована позаду ракетного двигуна для забезпечення необхідної фокусної відстані при формуванні кумулятивного струменя. З цією ж метою корпус твердопаливного ракетного двигуна виконаний у кільцеподібній формі з порожнистим центральним каналом для проходження крізь нього високошвидкісного струменя.

Крім кумулятивної бойової частини можливо спорядження ракет термобарічною бойовою частиною (9М133Ф) для ураження різних інженерних споруд і вогневих точок.

Пускова установка ракет 9П163М-1 розміщена на триножному верстаті і містить у собі приціл, здатний працювати в оптичному і інфрачервоному режимах, оптичний лазерний пристрій і апаратуру системи наведення і керування польотом ракети.

Крім піхотної установки, «Корнет» включений до складу комплексу озброєння «Корнет-Т» на шасі БМП-3 призначений для заміни застарілих ПТРК «Конкурс» і «Штурм-С». Бойова машина на шасі БМП-3 9П162 (об'єкт 699) має висувну пускову установку 9П163М-1 з двома ракетами 9М133, яка ховається в корпус в похідному положенні, та автомат заряджання з магазином на 16 ракет (12 ракет в контейнерах, 4 в ложементах). Система дещо подібна до системи «Хризантема»[3][4]. Система наведення 9П163М-1 дозволяє одночасний пуск двох ракет керованих за різними лазерними каналами.

Тульським КБ Приладобудування також була запропонована автоматизована ПУ 9П163-2 «Квартет» з чотирма ракетами в контейнерах і електромеханічними приводами на базі легкого шасі[5][6].

Траєкторія польоту ракети — спіраль.

Тактико-технічні характеристики[ред. | ред. код]

  • Максимальна дальність стрільби:
    • Вдень — 5500 м
    • Вночі — 3500 м
  • Мінімальна дальність стрільби: 100 м
  • Максимальна флангова швидкість цілі: 70 км/год
  • Система управління: напівавтоматична, по променю лазера
  • Калібр ракети: 152 мм
  • Довжина ракети: 1200 мм
  • Максимальний розмах крила: 460 мм
  • Маса:
    • Транспортно-пусковий контейнер з ракетою: 29 кг
    • Ракета: 26 кг
    • Маса БЧ: 7 кг
  • Бойові частини:
    • Тандемна кумулятивна:
      • Маса ВР: 4,6 кг
      • Бронепробивність: 1200 мм гомогенної броні за ДЗ.
      • Пробивність бетонного моноліту: не менше 3000 мм
    • Термобарична
  • Тип двигуна: РДТП
  • Тепловізійний приціл 1ПН-79 «Метис-2»:
    • Маса: 11 кг
    • Дальність виявлення/стрільби цілі вночі: до 4500 м
    • Дальність розпізнавання цілі: 2500 м
  • Штатна бойова обслуга: 2 особ.
  • Маса переносної ПУ 9П163М-1 (на тринозі): 26 кг
    • Час переведення з похідного положення в бойове: менше 1 хв.
  • Маса вбудовуваної ПУ 9П163М-2 «Квартет»: 60 кг (за іншими даними — 48)
  • Готовність до пуску, після виявлення цілі: 1 — 2 с
  • Бойова скорострільність: 2 — 3 постр/хв
  • Час перезарядження ПУ: 30 с
  • Кути наведення ПУ 9П163М-1/9П163М-2:
    • По горизонталі: 360/180°
    • По вертикалі: від −5° до +20°/-10° до +15°
  • Температурний діапазон бойового застосування:
    • «Корнет» від −50° до +50 °С
    • «Корнет-Э» від −20 ° до +60 °С
  • Висота бойового застосування над рівнем моря: до 4500 м
  • СКО 0.3 м[7]

Бойове застосування[ред. | ред. код]

Арабо-ізраїльський конфлікт[ред. | ред. код]

Див. також: Ліванська війна (2006)

ПТРК «Корнет-Э» (експортний варіант) брав участь у бойових діях між армією Ізраїлю та угрупованням Хезболла на півдні Лівану в 2006[8]. Кілька ПУ і невикористані ракети були захоплені ізраїльською армією[9]. До ліванських бойовиків він потрапив можливо з Сирії, куди система постачалась офіційно.

Згідно зі звітом ізраїльської армії, в цьому конфлікті 46 танків «Меркава» отримали різні пошкодження від вогню противника (всіма видами впливу)[10]. У 24 випадках була пробита броня, в 3 з цих випадків здетонував боєкомплект. Безповоротні втрати від ракет всіх типів, включаючи «Корнет-Э», склали лише 3 танки (по одному «Меркава-2», «Меркава-3» і «Меркава−4»)[11].

Кілька ПТРК «Корнет» потрапили в Ізраїльський Національний інститут з вивчення боєприпасів інженерних військ армії оборони Ізраїлю[12].

За заявами ізраїльської влади, 7 квітня 2011 під час обстрілу ізраїльського шкільного автобуса бойовики ХАМАС застосували ПТРК «Корнет», що призвело до дипломатичного скандалу між Ізраїлем і Росією[13].

28 січня 2015 року щонайменше 3 протитанкових ракети комплексу «Корнет» були випущені з території Лівану по ізраїльському військовому всюдиходу та селищу. В результаті 2 військовослужбовці загинули[14] і 7 отримали поранення, включно з цивільними особами[15].

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

Докладніше: Російсько-українська війна (з 2014), війна на сході України та російська зброя на Донбасі

Невстановлена кількість ПТРК «Корнет» знаходились на озброєні російських терористів[16]. Українські військові знаходили на полишених позиціях російських терористів використані транспортно-пускові контейнери від ракет 9М133 ПТРК «Корнет» з відповідним маркуванням (ракети 9М133 та її кумулятивної бойової частини 9Н156-1). Окрім того, українські військові знаходили уламки від ракет «Корнет» 2009 року випуску після обстрілів з боку терористів[17]. Зокрема, цими ракетами були обстріляні блокпости українських силовиків поблизу міста Щастя[18].

А в квітні 2015 року був обстріляний взводний опорний пункт, на якому тоді несли службу представники «афганської роти» 24 штурмового батальйону ЗС України «Айдар» поблизу населеного пункту Жолобок ракетами з термобаричною бойовою частиною[19]. Поблизу блокпосту були знайдені рештки бойової частини 9М113Ф-1, виготовленої в 2012 році[20]. 23 квітня, представники Головного управління військового співробітництва та миротворчих операцій Генерального штабу Збройних Сил України надали представникам Київської асоціації військових аташе в України чергові докази застосування на території Луганської та Донецької областей зброї російського виробництва — знайдені рештки ракет[21].

Див. також: Російська зброя на Донбасі

Під час повномасштабного російського вторгнення в 2022 році певна кількість російських ПТРК була захоплена українськими військовими. В липні 2022 року бійці 98-го батальйону тероборони «Азов» Дніпро повідомили, що з російського ПТРК 9К129 «Корнет» було уражено БМП окупантів[22].

Громадянська війна в Сирії[ред. | ред. код]

Докладніше: Щит Євфрату та Громадянська війна в Сирії

У бойових діях проти бойовиків ІДІЛ танки Леопард 2 зі складу збройних сил Туреччини зазнали перших великих втрати. До того, навіть в Косово та Афганістані Леопард 2 не зазнавали на стільки істотних ушкоджень. Так, наприклад, один канадський Леопард 2 підірвався на міні Талібану в Афганістані, проте екіпаж вижив[23].

У грудні 2016 року, в ході операції «Щит Євфрату» Туреччина направила до півночі Сирії танки Leopard 2A4, які брали участь в боях за місто Аль-Баб. Відомо, що бойовикам Ісламської держави вдалось вразити із протитанкових ракетних комплексів щонайменше 3 танки до 14 грудня 2016 року[24].

Станом на 12 січня 2017 року турецькі військові втратили до 10 танків Леопард 2A4 в боях за місто Аль-Баб. І хоча дані про втрати офіційно не підтверджені, експертна спільнота припускає, що вони можуть точно відображати реальність. Із 10 втрачених танків, шестеро були знищені ПТРК «Корнет»[23].

Модифікації[ред. | ред. код]

ГАЗ «Тигр» з двома пусковими установками Корнет-ЕМ на виставці, 2012 рік
ГАЗ «Тигр» з двома пусковими установками Корнет-Д на військовому параді в Москві, 2015 рік
  • Корнет-Е — експортна модифікація комплексу Корнет.
  • Корнет-Д — модернізована версія комплексу Корнет (дальність стрільби — 10 км, бронепробивність 1100—1300 мм)[25].
  • Корнет-ЕМ — експортна версія комплексу Корнет-Д[26].
  • Корнет-Т — самохідна пускова установка — бойова машина 9П162 на базі шасі БМП-3 («об'єкт 699»).

Також Іран налагодив виробництво піратської копії комплексу Корнет-Э під назвою Dehlaviyeh (Дехлавієх)[27].

Також створена перспективна бойова машина на основі бронеавтомобіля ГАЗ «Тигр» шляхом встановлення двох автоматичних пускових установок з прицільними системами на 4 контейнера з ПТРК кожна. За вимогою замовника, можливе встановлення однієї пускової установки на 4 ракети. Боєкомплект комплексу — 8 готових до бою ПТРК, всього система має 16 ПТРК. Час переведення з похідного положення в бойове — 7 секунд[28][29].

У листопаді 2018 року китайська компанія Norinco представила модульний ПТРК, який за зовнішнім виглядом та характеристиками істотно схожий на ПТРК «Корнет»[30].

Оператори[ред. | ред. код]

Станом на серпень 2009 було продано 35 000 одиниць ПТКР «Корнет»[2].

  • Росія Росія — близько 750 ПТКР «Корнет», станом на 2009[2].
  • Азербайджан Азербайджан — близько 100 одиниць 9М133 поставлено з Росії в період з 2009 по 2010 роки[31].
  • Алжир Алжир — поставлено 216 ПТКР для БМП-2М з 2007 по 2009 на загальну суму 50 млн доларів[32]. За іншими даними, близько 3000 одиниць 9М133 поставлено з Росії в період з 2006 по 2010 роки[31].
  • Греція Греція — 196 ПУ 9П196 «Корнет-Е» малося на озброєнні Сухопутних військ, станом на 2010[33]. Постачання здійснювалося в два етапи, за контрактом укладеним з Рособоронекспортом в 2001 році на 278 ПТРК[34].
  • Еритрея Еритрея — 80 одиниць 9М133 поставлено з Росії в 2005 , загальна сума контракту — 170 тис. дол.[31]
  • Індія Індія — більше 250 пускових установок 9П196 «Корнет-Е» і близько 3000 одиниць 9М133 поставлено з Росії в період з 2003 по 2006 роки[31].
  • Йорданія Йорданія — 200 пускових установок і 2000 одиниць 9М133 поставлено з Росії в період з 2009 по 2010 роки[31].
  • Кот-д'Івуар Кот-д'Івуар — деяка кількість ПТРК «Корнет-Е», за станом на 2010[35].
  • Ліван Ліван — кількість і статус невідомі[36]
  • Перу Перу — 244 ПТКР та 24 ПУ «Корнет-Е», за станом на 2010[37] укладений контракт у 2008 році на суму 23 млн дол.[38]
  • Сирія Сирія — 1000 ПТРК, станом на 2010[39]. Контракт на поставку виконаний в 1990-ті роки на суму 65 млн дол.[40]
  • Туреччина Туреччина — 80 ПТРК «Корнет-Е» знаходилося на озброєнні Сухопутних військ, станом на 2010[41], в тому числі, до 800 ракет — поставлених у 2009 році за контрактом укладеним з Рособоронекспортом у 2008 році[42] контракт вартістю 70 млн дол.[43]
  • Україна Україна —певна кількість захоплена під час Російського вторгнення в Україну[44].
Воєнізовані організації
  • Хезболла — повідомлялося про наявність ПТРК «Корнет-Е» у цій організації[45]. Під час Другої Ліванської війни бойовики «Хізбаллах» використовували «Корнети» для боротьби з ізраїльською бронетехнікою.
  • Хамас[46][47]
  • Палестинський Ісламський джихад — 21 листпоада 2012 року організація оприлюднила відео, на якому показаний комплекс 9К133 «Корнет» та оператор-жінка. Угрупування заявило, що використало комплекс для ураження ізраїльської піхоти 20 листопада в регіоні Ешкол на півдні Ізраїлю[48].
  • Фронт визволення Палестини — заявив, що використав комплекс Корнет для ураження машини Армії оборони Ізраїлю 10 листопада 2012 р поблизу пропускного пункту Карні.
  • Російські терористи — невстановлена кількість ПТРК перебувала на озброєнні російських терористів під час Війни на сході України[16].
Потенційні

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б КБП, Новости. Архів оригіналу за 16 серпня 2012. Процитовано 29 листопада 2012.
  2. ↑ а б в КБП, Новости [Архівовано 23 жовтня 2010 у Wayback Machine.] Оф. сайт КБ Приборостроения
  3. ↑ В войска начали поступать противотанковые комплексы «Корнет-Т» на базе БМП-3. Военный Обозреватель. 04 December 2013.
  4. ↑ Kornet E Laser Guided Anti-Tank Missile. Defence Update. 26 липня 2006. Архів оригіналу за 5 липня 2008. Процитовано 17 листопада 2008.
  5. ↑ KVARTET SYSTEM WITH KORNET-E ANTITANK MISSILES. KBP Instrument Design Bureau. 2008. Архів оригіналу за 1 листопада 2008. Процитовано 17 листопада 2008.
  6. ↑ ПТРК «КОРНЕТ». BTVT.NAROD.RU. Процитовано 5 травня 2015.
  7. ↑ КБП, Новости. Архів оригіналу за 16 серпня 2012. Процитовано 29 листопада 2012.
  8. ↑ Kornet ATGMs captured in Ghandouriyeh. Center for Special Studies.
  9. ↑ Противотанковое оружие «Хизбаллы»: трофеи Второй Ливанской войны. Архів оригіналу за 21 квітня 2014. Процитовано 9 грудня 2012.
  10. ↑ Ливанська радіостанція «Ан-Нур», що належить Хезболла, з посиланням на якийсь американську доповідь, поширену в дипломатичних колах, заявила, що втрати Ізраїлю сильно занижено, і під час бойових дій втрачено 164 танка. [1] [2][недоступне посилання з квітня 2019] [3]
  11. ↑ Олег Грановский (12.02.2010). Потери бронетанковой техники во Второй Ливанской войне. War Online. Архів оригіналу за 25.04.2015. Процитовано 09.12.2012.
  12. ↑ [4] [Архівовано 22 жовтня 2010 у Wayback Machine.] Фрагмент Ізраїльських новин (2-го каналу), у якому розповідають про Національний інститут з вивчення боєприпасів. 1:49 видна пускова установка ракети «Корнет»
  13. ↑ Израиль выразил протест России из-за ракет «Корнет»
  14. ↑ Опубликованы имена двух военнослужащих, погибших во время обстрела из Ливана. NEWSru.co.il. 28 января 2015 года.
  15. ↑ Пресс-служба ЦАХАЛа: боевики «Хизбаллы» обстреляли джипы ракетами «Корнет». NEWSru.co.il. 28 января 2015.
  16. ↑ а б Ivan Kochin, Michael Smallwood (3 квітня 2015). Further evidence of 9K135 Kornet ATGWs found in Ukraine. ARES.
  17. ↑ Maria Tsvwtkova, Aleksandar Vasovich (23 октября 2014). Exclusive: Charred tanks in Ukraine point to Russian involvement (англ.). Reuters. Архів оригіналу за 23 жовтня 2014. Процитовано 23 квітня 2015.
  18. ↑ А. Тарасенко (19 березня 2015). "Корнеты" против танков ВСУ.
  19. ↑ Игорь Гурчик (21 квітня 2015). А ещё мы передали в минобороны.
  20. ↑ А. Тарасенко (23 квітня 2015). Новые модификации «Корнетов» в зоне конфликта на востоке Украины.
  21. ↑ Представникам Київської асоціації військових аташе надано чергові докази застосування на території України зброї виробництва РФ. Міністерство оборони України. 23 квітня 2015.
  22. ↑ Бійці України застосували по окупантах російський ПТРК “Корнет”. Мілітарний. 17 липня 2022.
  23. ↑ а б Gerhard Hegmann (12.01.2017). Leopard-2-Verluste in Syrien IS-Kämpfer zerstören den deutschen Panzer-Mythos. Die Welt.
  24. ↑ Two Turkish Leopard-2 main battle tanks were destroyed in Syria. Defence blog. 14 dec 2016.
  25. ↑ Комплекс Корнет-Д / Корнет-ЭМ. Сайт militaryrussia.ru. Архів оригіналу за 20 лютого 2012. Процитовано 15 жовтня 2011.
  26. ↑ На авиасалоне МАКС-2011 КБП впервые представит ПТРК «Корнет-ЭМ»
  27. ↑ Іран почав піратське виробництво російських ПТРК «Корнет». Військова панорама. 12 липня 2012. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 30 листопада 2012.
  28. ↑ Олег Корякин (27.03.2015). Бронемашины "Тигр" оснастят комплексами "Корнет-Д" к Параду Победы. Русское Оружие.
  29. ↑ Комплекс Корнет-Д / Корнет-ЭМ. Military Russia. 17.08.2011. Архів оригіналу за 20.02.2012. Процитовано 30.11.2012.
  30. ↑ Dylan Malyasov (2 листопада 2018). China copied Russian Kornet tank-killer missiles. Defence Blog.
  31. ↑ а б в г д Stockholm Internation Peace Research Institute — Arms Transfers Database. Архів оригіналу за 8 липня 2018. Процитовано 30 листопада 2012.
  32. ↑ http://www.armstrade.org/files/obrazec_glava5_2.pdf [Архівовано 13 січня 2012 у Wayback Machine.] .с. 9
  33. ↑ Military Balance 2010, С. 137
  34. ↑ Military Balance 2007, С. 181
  35. ↑ Military Balance 2010, с. 302
  36. ↑ Bombs Away — By Peter Bouckaert | Foreign Policy. Архів оригіналу за 28 жовтня 2014. Процитовано 30 листопада 2012.
  37. ↑ Military Balance 2010, с 92
  38. ↑ Россия является лидером на рынке вооружений Перу — ЦАМТО — ВПК.name
  39. ↑ Military Balance 2010, с. 272
  40. ↑ http://www.roe.ru/news/lenty/lenta_08_08_21.html[недоступне посилання з квітня 2019]
  41. ↑ Military Balance 2010, с. 165
  42. ↑ Military Balance 2009, с. 200
  43. ↑ WARTIME:: Турция купит российские противотанковые комплексы «Корнет — Э» на сумму 70 млн. USD
  44. ↑ Бійці України застосували по окупантах російський ПТРК “Корнет”. Мілітарний. Процитовано 3 серпня 2022.
  45. ↑ Military Balance 2007, с. 211
  46. ↑ Ракета "Корнет" российского производства - в аресенале ХАМАС. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 квітня 2011.
  47. ↑ הרמטכ"ל: לראשונה חדר לטנק בעזה טיל "קורנט". Процитовано 21 квітня 2011.[недоступне посилання]
  48. ↑ Jeremy Binnie. PIJ Releases Kornet ATGM video // Jane's Defense Weekly. — Вип. 28 листопада 2012. — С. 16.
  49. ↑ Saudi Arabia Signs Agreement With Russia To Buy S-400 Air Defence System, Other Weapons. Defense World Net. 5 жовтня 2017.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Корнет (ПТРК)
Комплекси керованого озброєння СРСР і Росії після 1945 року
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Корнет_(ПТРК)&oldid=42356293