Корнет (ПТРК)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
9К135 «Корнет»
AT-14 Spriggan
9M133 Kornet.JPG
ПТРК 9К135 Корнет-Э
Тип ПТКР
Статус на озброєнні
Розробник Росія КПБ
Роки розробки 1988–1998[1]
Прийняття на озброєння 1998[1]
Виробник ПТКР: ЗіД
ПУ: ВМЗ
Випущено одиниць 35 000[2]
Основні експлуатанти Росія Росія,
Сирія Сирія
інші експлуатанти Туреччина Туреччина,
Греція Греція,
Алжир Алжир,
Перу Перу,
Кот-д'Івуар Кот-д'Івуар
Модифікації Корнет-Э
Основні технічні характеристики:
Дальність стрільби: 100-5500 м
Бронепробивність: 1200 мм
Commons  9K135 Kornet

«Корнет» (Індекс ГРАУ — 9К135, по класифікації МО США і НАТО: AT-14 Spriggan) — протитанковий ракетний комплекс розробки Тульського КБ Приладобудування. Розроблений на базі комплексу танкового керованого озброєння «Рефлекс», зберігши основні його компонувальні рішення. Призначений для ураження танків та інших броньованих цілей, в тому числі оснащених сучасними засобами динамічного захисту. Модифікація ПТРК «Корнет-Д» може вражати й повітряні цілі.

Основна відмінність від попередніх ПТРК «Фагот», «Конкурс» та «Метис» — в системі наведення. Якщо управління ПТКР останніх здійснювалося по дротах, то ПТКР «Корнета» наводиться по лазерному променю.

Опис[ред.ред. код]

Ракета виконана по аеродинамічній схемі «качка», два керма, що розкриваються з ніш розміщені в її передньому відсіку, там же знаходиться лідируючий заряд тандемної кумулятивної бойової частини (БЧ) і вузли повітряно-динамічного приводу рулів з лобовим повітрязаборником. У середній частині ракети розміщено твердопаливний двигун з двома кососкерованими соплами, за ним розташована основна кумулятивна БЧ. У хвостовому відсіку ракети встановлені елементи системи управління ракетою, включаючи фотоприймач лазерного випромінювання, також на хвостовій частині корпуса закріплені чотири розкладних тонких сталевих крила, що розкриваються після виходу ракети з транспортно-пускового контейнера (ТПК) під дією сил пружності матеріалу крил. Крила розташовані під кутом 45° відносно рулів. ПТКР разом з вибивним зарядом розміщуються в герметичному ТПК мають відкидні кришки і ручку. Корпус ракети і складні рулі — металеві, матеріал ТПК — пластик. Термін зберігання ракети в ТПК без проведення регламентних перевірок — 10 років.

ПТКР 9М133 оснащена тандемною кумулятивною бойовою частиною, основна бойова частина розташована позаду ракетного двигуна для забезпечення необхідної фокусної відстані при формуванні кумулятивного струменя. З цією ж метою корпус твердопаливного ракетного двигуна виконаний у кільцеподібній формі з порожнистим центральним каналом для проходження крізь нього високошвидкісного струменя.

Крім кумулятивної бойової частини можливо спорядження ракет термобарічною бойовою частиною (9М133Ф) для ураження різних інженерних споруд і вогневих точок.

Пускова установка ракет 9П163М-1 розміщена на триножному верстаті і містить у собі приціл, здатний працювати в оптичному і інфрачервоному режимах, оптичний лазерний пристрій і апаратуру системи наведення і керування польотом ракети. Крім піхотної установки, «Корнет» включений до складу комплексу озброєння БМП-3.

Траекторія польоту ракети — спіраль.

Тактико-технічні характеристики[ред.ред. код]

  • Максимальна дальність стрільби:
    • Вдень — 5500 м
    • Вночі — 3500 м
  • Мінімальна дальність стрільби: 100 м
  • Максимальна флангова швидкість цілі: 70 км/год
  • Система управління: напівавтоматична, по променю лазера
  • Калібр ракети: 152 мм
  • Довжина ракети: 1200 мм
  • Максимальний розмах крила: 460 мм
  • Маса:
    • Транспортно-пусковий контейнер з ракетою: 29 кг
    • Ракета : 26 кг
    • Маса БЧ: 7 кг
  • Бойові частини:
    • Тандемна кумулятивна :
      • Маса ВР: 4,6 кг
      • Бронепробивність: 1200 мм гомогенної броні за ДЗ.
      • Пробивність бетонного моноліту: не менше 3000 мм
    • Термобарична
  • Тип двигуна: РДТП
  • Тепловізійний приціл 1ПН-79 «Метис-2»:
    • Маса: 11 кг
    • Дальність виявлення/стрільби цілі вночі: до 4500 м
    • Дальність розпізнавання цілі: 2500 м
  • Штатна бойова обслуга: 2 чол.
  • Маса переносної ПУ 9П163М-1 (на тринозі): 26 кг
    • Час переведення з похідного положення в бойове: менше 1 хв.
  • Маса вбудовуваної ПУ 9П163М-2 «Квартет»: 60 кг (за іншими даними — 48)
  • Готовність до пуску, після виявлення цілі: 1 — 2 с
  • Бойова скорострільність: 2 — 3 постр/хв
  • Час перезарядження ПУ: 30 с
  • Кути наведення ПУ 9П163М-1/9П163М-2:
    • По горизонталі: 360/180°
    • По вертикалі: від −5° до +20°/-10° до +15°
  • Температурний діапазон бойового застосування:
    • «Корнет» від −50° до +50° С
    • «Корнет-Э» від −20 ° до +60 ° С
  • Висота бойового застосування над рівнем моря: до 4500 м
  • СКО 0.3 м[3]

Бойове застосування[ред.ред. код]

Арабо-ізраїльський конфлікт[ред.ред. код]

ПТРК «Корнет-Э» (експортний варіант) брав участь у бойових діях між армією Ізраїлю та угрупованням Хезболла на півдні Лівану в 2006[4]. Кілька ПУ і невикористані ракети були захоплені ізраїльською армією[5]. До ліванських бойовиків він потрапив можливо з Сирії, куди система постачалась офіційно.

Згідно зі звітом ізраїльської армії, в цьому конфлікті 46 танків «Меркава» отримали різні пошкодження від вогню противника (всіма видами впливу)[6]. У 24 випадках була пробита броня, в 3 з цих випадків здетонував боєкомплект. Безповоротні втрати від ракет всіх типів, включаючи «Корнет-Э», склали лише 3 танки (по одному «Меркава-2», «Меркава-3» і «Меркава−4»)[7].

Кілька ПТРК «Корнет» потрапили в Ізраїльський Національний інститут з вивчення боєприпасів інженерних військ армії оборони Ізраїлю[8].

За заявами ізраїльської влади, 7 квітня 2011 під час обстрілу ізраїльського шкільного автобуса бойовики ХАМАС застосували ПТРК «Корнет», що призвело до дипломатичного скандалу між Ізраїлем і Росією[9].

28 січня 2015 року щонайменше 3 протитанкових ракети комплексу «Корнет» були випущені з території Лівану по ізраїльському військовому всюдиходу та селищу. В результаті 2 військовослужбовці загинули[10] і 7 отримали поранення, включно з цивільними особами[11].

Війна на сході України[ред.ред. код]

Невстановлена кількість ПТРК «Корнет» знаходились на озброєні російських терористів[12]. Українські військові знаходили на полишених позиціях російських терористів використані транспортно-пускові контейнери від ракет 9М133 ПТРК «Корнет» з відповідним маркуванням (ракети 9М133 та її кумулятивної бойової частини 9Н156-1). Окрім того, українські військові знаходили уламки від ракет «Корнет» 2009 року випуску після обстрілів з боку терористів[13]. Зокрема, цими ракетами були обстріляні блокпости українських силовиків поблизу міста Щастя[14].

А в квітні 2015 року був обстріляний взводний опорний пункт, на якому тоді несли службу представники «афганської роти» 24 штурмового батальйону ЗС України «Айдар» поблизу населеного пункту Жолобок (Попаснянський район, Луганська область) ракетами з термобаричною бойовою частиною[15]. Поблизу блокпосту були знайдені рештки бойової частини 9М113Ф-1, виготовленої в 2012 році[16]. 23 квітня, представники Головного управління військового співробітництва та миротворчих операцій Генерального штабу Збройних Сил України надали представникам Київської асоціації військових аташе в України чергові докази застосування на території Луганської та Донецької областей зброї російського виробництва — знайдені рештки ракет[17].

Модифікації[ред.ред. код]

  • Корнет-Э — експортна модифікація комплексу Корнет.
  • Корнет-Д — модернізована версія комплексу Корнет (дальність стрільби — 10 км, бронепробивність 1100–1300 мм)[18].
  • Корнет-ЭМ — експортна версія комплексу Корнет-Д[19].
  • Корнет-Т — самохідна пускова установка — бойова машина 9П162 на базі шасі БМП-3 («об'єкт 699»).

Також Іран налагодив виробництво піратської копії комплексу Корнет-Э під назвою Dehlaviyeh (Дехлавієх)[20].

На озброєнні[ред.ред. код]

Станом на серпень 2009 було продано 35 000 одиниць ПТКР «Корнет»[2].

  • Росія Росія — близько 750 ПТКР «Корнет», станом на 2009[2].
  • Азербайджан Азербайджан — близько 100 одиниць 9М133 поставлено з Росії в період з 2009 по 2010 роки[21].
  • Алжир Алжир — поставлено 216 ПТКР для БМП-2М з 2007 по 2009 на загальну суму 50 млн доларів[22]. За іншими даними, близько 3000 одиниць 9М133 поставлено з Росії в період з 2006 по 2010 роки[21].
  • Греція Греція — 196 ПУ 9П196 «Корнет-Е» малося на озброєнні Сухопутних військ, станом на 2010[23]. Постачання здійснювалося в два етапи, за контрактом укладеним з Рособоронекспортом в 2001 році на 278 ПТРК[24].
  • Індія Індія — більше 250 пускових установок 9П196 «Корнет-Е» і близько 3000 одиниць 9М133 поставлено з Росії в період з 2003 по 2006 роки[21].
  • Йорданія Йорданія — 200 пускових установок і 2000 одиниць 9М133 поставлено з Росії в період з 2009 по 2010 роки[21].
  • Кот-д'Івуар Кот-д'Івуар — деяка кількість ПТРК «Корнет-Е», за станом на 2010[25].
  • Ліван Ліван — кількість і статус невідомі[26]
  • Перу Перу — 244 ПТКР та 24 ПУ «Корнет-Е», за станом на 2010[27] укладений контракт у 2008 році на суму 23 млн дол.[28]
  • Сирія Сирія — 1000 ПТРК, станом на 2010[29]. Контракт на поставку виконаний в 1990-ті роки на суму 65 млн дол.[30]
  • Туреччина Туреччина — 80 ПТРК «Корнет-Е» знаходилося на озброєнні Сухопутних військ, станом на 2010[31], в тому числі, до 800 ракет — поставлених у 2009 році за контрактом укладеним з Рособоронекспортом у 2008 році[32] контракт вартістю 70 млн дол.[33]
  • Еритрея Еритрея — 80 одиниць 9М133 поставлено з Росії в 2005 , загальна сума контракту — 170 тис. дол.[21]

Воєнізовані організації[ред.ред. код]

  • Хезболла — повідомлялося про наявність ПТРК «Корнет-Е» у цій організації[34]. Під час Другої Ліванської війни бойовики «Хізбаллах» використовували «Корнети» для боротьби з ізраїльською бронетехнікою.
  • Хамас[35][36]
  • Палестинський Ісламський джихад — 21 листпоада 2012 року організація оприлюднила відео, на якому показаний комплекс 9К133 «Корнет» та оператор-жінка. Угрупування заявило, що використало комплекс для ураження ізраїльської піхоти 20 листопада в регіоні Ешкол на півдні Ізраїлю[37].
  • Фронт визволення Палестини — заявив, що використав комплекс Корнет для ураження машини Армії оборони Ізраїлю 10 листопада 2012 р поблизу пропускного пункту Карні.
  • Російські терористи — невстановлена кількість ПТРК перебувала на озброєнні російських терористів під час Війни на сході України[12].

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б КБП, Новости
  2. а б в КБП, Новости Оф. сайт КБ Приборостроения
  3. КБП, Новости
  4. «Kornet ATGMs captured in Ghandouriyeh». Center for Special Studies. 
  5. Противотанковое оружие «Хизбаллы»: трофеи Второй Ливанской войны
  6. Ливанська радіостанція «Ан-Нур», що належить Хезболла, з посиланням на якийсь американську доповідь, поширену в дипломатичних колах, заявила, що втрати Ізраїлю сильно занижено, і під час бойових дій втрачено 164 танка. [1] [2] [3]
  7. Олег Грановский (12.02.2010). «Потери бронетанковой техники во Второй Ливанской войне». War Online. 
  8. [4] Фрагмент Ізраїльських новин (2-го каналу), в якому розповідають про Національний інститут з вивчення боєприпасів. 1:49 видна пускова установка ракети «Корнет»
  9. Израиль выразил протест России из-за ракет «Корнет»
  10. «Опубликованы имена двух военнослужащих, погибших во время обстрела из Ливана». NEWSru.co.il. 28 января 2015 года. 
  11. «Пресс-служба ЦАХАЛа: боевики «Хизбаллы» обстреляли джипы ракетами «Корнет»». NEWSru.co.il. 28 января 2015. 
  12. а б Ivan Kochin, Michael Smallwood (3 квітня 2015). «Further evidence of 9K135 Kornet ATGWs found in Ukraine». ARES. 
  13. Maria Tsvwtkova, Aleksandar Vasovich (23 октября 2014). «Exclusive: Charred tanks in Ukraine point to Russian involvement» (en). Reuters. 
  14. А. Тарасенко (19 березня 2015). «"Корнеты" против танков ВСУ». 
  15. Игорь Гурчик (21 квітня 2015). «А ещё мы передали в минобороны». 
  16. А. Тарасенко (23 квітня 2015). «Новые модификации «Корнетов» в зоне конфликта на востоке Украины». 
  17. «Представникам Київської асоціації військових аташе надано чергові докази застосування на території України зброї виробництва РФ». Міністерство оборони України. 23 квітня 2015. 
  18. «Комплекс Корнет-Д / Корнет-ЭМ». Сайт militaryrussia.ru. Архів оригіналу за 2012-02-20. Процитовано 2011-10-15. 
  19. На авиасалоне МАКС-2011 КБП впервые представит ПТРК «Корнет-ЭМ»
  20. «Іран почав піратське виробництво російських ПТРК «Корнет»». Військова панорама. 2012-07-12. Архів оригіналу за 2013-08-25. 
  21. а б в г д Stockholm Internation Peace Research Institute — Arms Transfers Database
  22. http://www.armstrade.org/files/obrazec_glava5_2.pdf .с. 9
  23. Military Balance 2010, С. 137
  24. Military Balance 2007, С. 181
  25. Military Balance 2010, с. 302
  26. Bombs Away — By Peter Bouckaert | Foreign Policy
  27. Military Balance 2010, с 92
  28. Россия является лидером на рынке вооружений Перу — ЦАМТО — ВПК.name
  29. Military Balance 2010, с. 272
  30. http://www.roe.ru/news/lenty/lenta_08_08_21.html
  31. Military Balance 2010, с. 165
  32. Military Balance 2009, с. 200
  33. WARTIME:: Турция купит российские противотанковые комплексы «Корнет — Э» на сумму 70 млн. USD
  34. Military Balance 2007, с. 211
  35. «Ракета "Корнет" российского производства - в аресенале ХАМАС». Процитовано 2011-04-21. 
  36. «הרמטכ"ל: לראשונה חדר לטנק בעזה טיל "קורנט"». Процитовано 2011-04-21. [недійсне посилання]
  37. Jeremy Binnie PIJ Releases Kornet ATGM video // Jane's Defense Weekly, (28 листопада 2012) С. 16.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]