Корнет (ПТРК)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
9К135 «Корнет»
AT-14 Spriggan
9M133 Kornet.JPG
ПТРК 9К135 Корнет-Э
Тип ПТКР
Статус на озброєнні
Розробник Росія КБП
Роки розробки 1988–1998[1]
Прийняття на озброєння 1998[1]
Виробник ПТКР: ЗіД
ПУ: ВМЗ
Випущено одиниць 35 000[2]
Основні експлуатанти Росія Росія,
Сирія Сирія
інші експлуатанти Туреччина Туреччина,
Греція Греція,
Алжир Алжир,
Перу Перу,
Кот-д'Івуар Кот-д'Івуар
Модифікації Корнет-Э
Основні технічні характеристики:
Дальність стрільби: 100-5500 м
Бронепробивність: 1200 мм

Commons-logo.svg Корнет (ПТРК) у ВікіСховищі

«Корнет» (Індекс ГРАУ — 9К135, по класифікації МО США і НАТО: AT-14 Spriggan) — протитанковий ракетний комплекс розробки Тульського КБ Приладобудування. Розроблений на базі комплексу танкового керованого озброєння «Рефлекс», зберігши основні його компонувальні рішення. Призначений для ураження танків та інших броньованих цілей, в тому числі оснащених сучасними засобами динамічного захисту. Модифікація ПТРК «Корнет-Д» може вражати й повітряні цілі.

Основна відмінність від попередніх ПТРК «Фагот», «Конкурс» та «Метис» — в системі наведення. Якщо управління ПТКР останніх здійснювалося по дротах, то ПТКР «Корнета» наводиться по лазерному променю.

Опис[ред.ред. код]

Ракета виконана по аеродинамічній схемі «качка», два керма, що розкриваються з ніш розміщені в її передньому відсіку, там же знаходиться лідируючий заряд тандемної кумулятивної бойової частини (БЧ) і вузли повітряно-динамічного приводу рулів з лобовим повітрязаборником. У середній частині ракети розміщено твердопаливний двигун з двома кососкерованими соплами, за ним розташована основна кумулятивна БЧ. У хвостовому відсіку ракети встановлені елементи системи управління ракетою, включаючи фотоприймач лазерного випромінювання, також на хвостовій частині корпуса закріплені чотири розкладних тонких сталевих крила, що розкриваються після виходу ракети з транспортно-пускового контейнера (ТПК) під дією сил пружності матеріалу крил. Крила розташовані під кутом 45° відносно рулів. ПТКР разом з вибивним зарядом розміщуються в герметичному ТПК мають відкидні кришки і ручку. Корпус ракети і складні рулі — металеві, матеріал ТПК — пластик. Термін зберігання ракети в ТПК без проведення регламентних перевірок — 10 років.

ПТКР 9М133 оснащена тандемною кумулятивною бойовою частиною, основна бойова частина розташована позаду ракетного двигуна для забезпечення необхідної фокусної відстані при формуванні кумулятивного струменя. З цією ж метою корпус твердопаливного ракетного двигуна виконаний у кільцеподібній формі з порожнистим центральним каналом для проходження крізь нього високошвидкісного струменя.

Крім кумулятивної бойової частини можливо спорядження ракет термобарічною бойовою частиною (9М133Ф) для ураження різних інженерних споруд і вогневих точок.

Пускова установка ракет 9П163М-1 розміщена на триножному верстаті і містить у собі приціл, здатний працювати в оптичному і інфрачервоному режимах, оптичний лазерний пристрій і апаратуру системи наведення і керування польотом ракети.

Крім піхотної установки, «Корнет» включений до складу комплексу озброєння «Корнет-Т» на шасі БМП-3 призначений для заміни застарілих ПТРК «Конкурс» і «Штурм-С». Бойова машина на шасі БМП-3 9П162 (об'єкт 699) має висувну пускову установку 9П163М-1 з двома ракетами 9М133, яка ховається в корпус в похідному положенні, та автомат заряджання з магазином на 16 ракет (12 ракет в контейнерах, 4 в ложементах). Система дещо подібна до системи «Хризантема»[3][4]. Система наведення 9П163М-1 дозволяє одночасний пуск двох ракет керованих за різними лазерними каналами.

Тульським КБ Приладобудування також була запропонована автоматизована ПУ 9П163-2 «Квартет» з чотирма ракетами в контейнерах і електромеханічними приводами на базі легкого шасі[5][6].

Траєкторія польоту ракети — спіраль.

Тактико-технічні характеристики[ред.ред. код]

  • Максимальна дальність стрільби:
    • Вдень — 5500 м
    • Вночі — 3500 м
  • Мінімальна дальність стрільби: 100 м
  • Максимальна флангова швидкість цілі: 70 км/год
  • Система управління: напівавтоматична, по променю лазера
  • Калібр ракети: 152 мм
  • Довжина ракети: 1200 мм
  • Максимальний розмах крила: 460 мм
  • Маса:
    • Транспортно-пусковий контейнер з ракетою: 29 кг
    • Ракета : 26 кг
    • Маса БЧ: 7 кг
  • Бойові частини:
    • Тандемна кумулятивна :
      • Маса ВР: 4,6 кг
      • Бронепробивність: 1200 мм гомогенної броні за ДЗ.
      • Пробивність бетонного моноліту: не менше 3000 мм
    • Термобарична
  • Тип двигуна: РДТП
  • Тепловізійний приціл 1ПН-79 «Метис-2»:
    • Маса: 11 кг
    • Дальність виявлення/стрільби цілі вночі: до 4500 м
    • Дальність розпізнавання цілі: 2500 м
  • Штатна бойова обслуга: 2 чол.
  • Маса переносної ПУ 9П163М-1 (на тринозі): 26 кг
    • Час переведення з похідного положення в бойове: менше 1 хв.
  • Маса вбудовуваної ПУ 9П163М-2 «Квартет»: 60 кг (за іншими даними — 48)
  • Готовність до пуску, після виявлення цілі: 1 — 2 с
  • Бойова скорострільність: 2 — 3 постр/хв
  • Час перезарядження ПУ: 30 с
  • Кути наведення ПУ 9П163М-1/9П163М-2:
    • По горизонталі: 360/180°
    • По вертикалі: від −5° до +20°/-10° до +15°
  • Температурний діапазон бойового застосування:
    • «Корнет» від −50° до +50° С
    • «Корнет-Э» від −20 ° до +60 ° С
  • Висота бойового застосування над рівнем моря: до 4500 м
  • СКО 0.3 м[7]

Бойове застосування[ред.ред. код]

Арабо-ізраїльський конфлікт[ред.ред. код]

ПТРК «Корнет-Э» (експортний варіант) брав участь у бойових діях між армією Ізраїлю та угрупованням Хезболла на півдні Лівану в 2006[8]. Кілька ПУ і невикористані ракети були захоплені ізраїльською армією[9]. До ліванських бойовиків він потрапив можливо з Сирії, куди система постачалась офіційно.

Згідно зі звітом ізраїльської армії, в цьому конфлікті 46 танків «Меркава» отримали різні пошкодження від вогню противника (всіма видами впливу)[10]. У 24 випадках була пробита броня, в 3 з цих випадків здетонував боєкомплект. Безповоротні втрати від ракет всіх типів, включаючи «Корнет-Э», склали лише 3 танки (по одному «Меркава-2», «Меркава-3» і «Меркава−4»)[11].

Кілька ПТРК «Корнет» потрапили в Ізраїльський Національний інститут з вивчення боєприпасів інженерних військ армії оборони Ізраїлю[12].

За заявами ізраїльської влади, 7 квітня 2011 під час обстрілу ізраїльського шкільного автобуса бойовики ХАМАС застосували ПТРК «Корнет», що призвело до дипломатичного скандалу між Ізраїлем і Росією[13].

28 січня 2015 року щонайменше 3 протитанкових ракети комплексу «Корнет» були випущені з території Лівану по ізраїльському військовому всюдиходу та селищу. В результаті 2 військовослужбовці загинули[14] і 7 отримали поранення, включно з цивільними особами[15].

Російсько-українська війна[ред.ред. код]

Невстановлена кількість ПТРК «Корнет» знаходились на озброєні російських терористів[16]. Українські військові знаходили на полишених позиціях російських терористів використані транспортно-пускові контейнери від ракет 9М133 ПТРК «Корнет» з відповідним маркуванням (ракети 9М133 та її кумулятивної бойової частини 9Н156-1). Окрім того, українські військові знаходили уламки від ракет «Корнет» 2009 року випуску після обстрілів з боку терористів[17]. Зокрема, цими ракетами були обстріляні блокпости українських силовиків поблизу міста Щастя[18].

А в квітні 2015 року був обстріляний взводний опорний пункт, на якому тоді несли службу представники «афганської роти» 24 штурмового батальйону ЗС України «Айдар» поблизу населеного пункту Жолобок ракетами з термобаричною бойовою частиною[19]. Поблизу блокпосту були знайдені рештки бойової частини 9М113Ф-1, виготовленої в 2012 році[20]. 23 квітня, представники Головного управління військового співробітництва та миротворчих операцій Генерального штабу Збройних Сил України надали представникам Київської асоціації військових аташе в України чергові докази застосування на території Луганської та Донецької областей зброї російського виробництва — знайдені рештки ракет[21].

Громадянська війна в Сирії[ред.ред. код]

В бойових діях проти бойовиків ІДІЛ танки Леопард 2 зі складу збройних сил Туреччини зазнали перших великих втрати. До того, навіть в Косово та Афганістані Леопард 2 не зазнавали на стільки істотних ушкоджень. Так, наприклад, один канадський Леопард 2 підірвався на міні Талібану в Афганістані, проте екіпаж вижив[22].

В грудні 2016 року, в ході операції «Щит Євфрату» Туреччина направила до півночі Сирії танки Leopard 2A4, які брали участь в боях за місто Аль-Баб. Відомо, що бойовикам Ісламської держави вдалось вразити із протитанкових ракетних комплексів щонайменше 3 танки до 14 грудня 2016 року[23].

Станом на 12 січня 2017 року турецькі військові втратили до 10 танків Леопард 2A4 в боях за місто Аль-Баб. І хоча дані про втрати офіційно не підтверджені, експертна спільнота припускає, що вони можуть точно відображати реальність. Із 10 втрачених танків, шестеро були знищені ПТРК «Корнет»[22].

Модифікації[ред.ред. код]

ГАЗ «Тигр» з двома пусковими установками Корнет-ЕМ на виставці, 2012 рік
ГАЗ «Тигр» з двома пусковими установками Корнет-Д на військовому параді в Москві, 2015 рік
  • Корнет-Е — експортна модифікація комплексу Корнет.
  • Корнет-Д — модернізована версія комплексу Корнет (дальність стрільби — 10 км, бронепробивність 1100–1300 мм)[24].
  • Корнет-ЕМ — експортна версія комплексу Корнет-Д[25].
  • Корнет-Т — самохідна пускова установка — бойова машина 9П162 на базі шасі БМП-3 («об'єкт 699»).

Також Іран налагодив виробництво піратської копії комплексу Корнет-Э під назвою Dehlaviyeh (Дехлавієх)[26].

Також створена перспективна бойова машина на основі бронеавтомобіля ГАЗ «Тигр» шляхом встановлення двох автоматичних пускових установок з прицільними системами на 4 контейнера з ПТРК кожна. За вимогою замовника, можливе встановлення однієї пускової установки на 4 ракети. Боєкомплект комплексу — 8 готових до бою ПТРК, всього система має 16 ПТРК. Час переведення з похідного положення в бойове — 7 секунд[27][28].

На озброєнні[ред.ред. код]

Станом на серпень 2009 було продано 35 000 одиниць ПТКР «Корнет»[2].

  • Росія Росія — близько 750 ПТКР «Корнет», станом на 2009[2].
  • Азербайджан Азербайджан — близько 100 одиниць 9М133 поставлено з Росії в період з 2009 по 2010 роки[29].
  • Алжир Алжир — поставлено 216 ПТКР для БМП-2М з 2007 по 2009 на загальну суму 50 млн доларів[30]. За іншими даними, близько 3000 одиниць 9М133 поставлено з Росії в період з 2006 по 2010 роки[29].
  • Греція Греція — 196 ПУ 9П196 «Корнет-Е» малося на озброєнні Сухопутних військ, станом на 2010[31]. Постачання здійснювалося в два етапи, за контрактом укладеним з Рособоронекспортом в 2001 році на 278 ПТРК[32].
  • Індія Індія — більше 250 пускових установок 9П196 «Корнет-Е» і близько 3000 одиниць 9М133 поставлено з Росії в період з 2003 по 2006 роки[29].
  • Йорданія Йорданія — 200 пускових установок і 2000 одиниць 9М133 поставлено з Росії в період з 2009 по 2010 роки[29].
  • Кот-д'Івуар Кот-д'Івуар — деяка кількість ПТРК «Корнет-Е», за станом на 2010[33].
  • Ліван Ліван — кількість і статус невідомі[34]
  • Перу Перу — 244 ПТКР та 24 ПУ «Корнет-Е», за станом на 2010[35] укладений контракт у 2008 році на суму 23 млн дол.[36]
  • Сирія Сирія — 1000 ПТРК, станом на 2010[37]. Контракт на поставку виконаний в 1990-ті роки на суму 65 млн дол.[38]
  • Туреччина Туреччина — 80 ПТРК «Корнет-Е» знаходилося на озброєнні Сухопутних військ, станом на 2010[39], в тому числі, до 800 ракет — поставлених у 2009 році за контрактом укладеним з Рособоронекспортом у 2008 році[40] контракт вартістю 70 млн дол.[41]
  • Еритрея Еритрея — 80 одиниць 9М133 поставлено з Росії в 2005 , загальна сума контракту — 170 тис. дол.[29]

Воєнізовані організації[ред.ред. код]

  • Хезболла — повідомлялося про наявність ПТРК «Корнет-Е» у цій організації[42]. Під час Другої Ліванської війни бойовики «Хізбаллах» використовували «Корнети» для боротьби з ізраїльською бронетехнікою.
  • Хамас[43][44]
  • Палестинський Ісламський джихад — 21 листпоада 2012 року організація оприлюднила відео, на якому показаний комплекс 9К133 «Корнет» та оператор-жінка. Угрупування заявило, що використало комплекс для ураження ізраїльської піхоти 20 листопада в регіоні Ешкол на півдні Ізраїлю[45].
  • Фронт визволення Палестини — заявив, що використав комплекс Корнет для ураження машини Армії оборони Ізраїлю 10 листопада 2012 р поблизу пропускного пункту Карні.
  • Російські терористи — невстановлена кількість ПТРК перебувала на озброєнні російських терористів під час Війни на сході України[16].

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б КБП, Новости
  2. а б в КБП, Новости Оф. сайт КБ Приборостроения
  3. В войска начали поступать противотанковые комплексы «Корнет-Т» на базе БМП-3. Военный Обозреватель. 04 December 2013. 
  4. Kornet E Laser Guided Anti-Tank Missile. Defence Update. 2006-07-26. Процитовано 2008-11-17.  [недоступне посилання з 01.04.2014]
  5. KVARTET SYSTEM WITH KORNET-E ANTITANK MISSILES. KBP Instrument Design Bureau. 2008. Архів оригіналу за 1 November 2008. Процитовано 2008-11-17. 
  6. ПТРК «КОРНЕТ». BTVT.NAROD.RU. Процитовано 5 травня 2015. 
  7. КБП, Новости
  8. Kornet ATGMs captured in Ghandouriyeh. Center for Special Studies. 
  9. Противотанковое оружие «Хизбаллы»: трофеи Второй Ливанской войны
  10. Ливанська радіостанція «Ан-Нур», що належить Хезболла, з посиланням на якийсь американську доповідь, поширену в дипломатичних колах, заявила, що втрати Ізраїлю сильно занижено, і під час бойових дій втрачено 164 танка. [1] [2] [3]
  11. Олег Грановский (12.02.2010). Потери бронетанковой техники во Второй Ливанской войне. War Online. 
  12. [4] Фрагмент Ізраїльських новин (2-го каналу), в якому розповідають про Національний інститут з вивчення боєприпасів. 1:49 видна пускова установка ракети «Корнет»
  13. Израиль выразил протест России из-за ракет «Корнет»
  14. Опубликованы имена двух военнослужащих, погибших во время обстрела из Ливана. NEWSru.co.il. 28 января 2015 года. 
  15. Пресс-служба ЦАХАЛа: боевики «Хизбаллы» обстреляли джипы ракетами «Корнет». NEWSru.co.il. 28 января 2015. 
  16. а б Ivan Kochin, Michael Smallwood (3 квітня 2015). Further evidence of 9K135 Kornet ATGWs found in Ukraine. ARES. 
  17. Maria Tsvwtkova, Aleksandar Vasovich (23 октября 2014). Exclusive: Charred tanks in Ukraine point to Russian involvement (en). Reuters. 
  18. А. Тарасенко (19 березня 2015). "Корнеты" против танков ВСУ. 
  19. Игорь Гурчик (21 квітня 2015). А ещё мы передали в минобороны. 
  20. А. Тарасенко (23 квітня 2015). Новые модификации «Корнетов» в зоне конфликта на востоке Украины. 
  21. Представникам Київської асоціації військових аташе надано чергові докази застосування на території України зброї виробництва РФ. Міністерство оборони України. 23 квітня 2015. 
  22. а б Gerhard Hegmann (12.01.2017). Leopard-2-Verluste in Syrien IS-Kämpfer zerstören den deutschen Panzer-Mythos. Die Welt. 
  23. Two Turkish Leopard-2 main battle tanks were destroyed in Syria. Defence blog. 14 dec 2016. 
  24. Комплекс Корнет-Д / Корнет-ЭМ. Сайт militaryrussia.ru. Архів оригіналу за 2012-02-20. Процитовано 2011-10-15. 
  25. На авиасалоне МАКС-2011 КБП впервые представит ПТРК «Корнет-ЭМ»
  26. Іран почав піратське виробництво російських ПТРК «Корнет». Військова панорама. 2012-07-12. Архів оригіналу за 2013-08-25. 
  27. Олег Корякин (27.03.2015). Бронемашины "Тигр" оснастят комплексами "Корнет-Д" к Параду Победы. Русское Оружие. 
  28. Комплекс Корнет-Д / Корнет-ЭМ. Military Russia. 17.08.2011. 
  29. а б в г д Stockholm Internation Peace Research Institute — Arms Transfers Database
  30. http://www.armstrade.org/files/obrazec_glava5_2.pdf .с. 9
  31. Military Balance 2010, С. 137
  32. Military Balance 2007, С. 181
  33. Military Balance 2010, с. 302
  34. Bombs Away — By Peter Bouckaert | Foreign Policy
  35. Military Balance 2010, с 92
  36. Россия является лидером на рынке вооружений Перу — ЦАМТО — ВПК.name
  37. Military Balance 2010, с. 272
  38. http://www.roe.ru/news/lenty/lenta_08_08_21.html
  39. Military Balance 2010, с. 165
  40. Military Balance 2009, с. 200
  41. WARTIME:: Турция купит российские противотанковые комплексы «Корнет — Э» на сумму 70 млн. USD
  42. Military Balance 2007, с. 211
  43. Ракета "Корнет" российского производства - в аресенале ХАМАС. Процитовано 2011-04-21. 
  44. הרמטכ"ל: לראשונה חדר לטנק בעזה טיל "קורנט". Процитовано 2011-04-21. [недоступне посилання]
  45. Jeremy Binnie. PIJ Releases Kornet ATGM video // Jane's Defense Weekly. — Вип. 28 листопада 2012. — С. 16.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


{{{alt}}} Це незавершена стаття про ракетну зброю.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.