Мірза-Авак'янц Наталія Юстівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мірза-Авак'янц Наталія Юстівна
Mirza Avakyanc N Yu.jpg
Наталія Мірза-Авак'янц
Народилася 11 (23) жовтня 1889(1889-10-23)
Бориспіль, Полтавська губернія
Померла 1942(1942)
ГУЛАГ
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Ukranian State.svg УНР
Flag of Ukraine.svg Гетьманат
УРСР
Національність українка
Діяльність історик
Відомий завдяки історія
Alma mater Київські вищі жіночі курси
Науковий керівник Багалій Дмитро Іванович
Заклад Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Посада викладач, проректор, завідувач кафедри
Відома завдяки: «Історія України у зв'язку з історією Західної Європи, ч. 1» (1929),
«Нариси з історії суду в Лівобережній Україні у другій половині XVII ст.» (1926)
Звання професор

Мірза-Авак'янц Наталя Юстівна, (дівоче прізвище — Дворянська) (нар. 23 (11) жовтня 1889(18891011) — пом. можливо, 1942) — український історик, представниця наукової школи академіка Багалія Д. І., автор праць з історії Гетьманщини XVII ст., історії селянських рухів XX ст. Професор (1920).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася в м. Бориспіль на Полтавщині (тепер Київська область) у сім'ї лікаря.

Закінчила київську міністерську гімназію святої княгині Ольги (1907) і Київські вищі жіночі курси.

Переїхавши 1913 до Москви, склала іспит за курсом історичного факультету. Слухала лекції В.Ключевського та Б.Віппера в Московському університеті та Московському міському народному університеті ім. А.Шанявського[ru].

19131917 викладала в жіночій гімназії в Москві, від кінця 1917 до початку 1918 — у Київській комерційній жіночій школі Товариства вчителів та зразковій школі при педагогічних курсах А.Жекуліної.

19181924 — працює у Полтавському вчительському інституті та на історико-філологічному факультеті Полтавського університету (від 1920 — професор).

2 березня 1922 стала аспіранткою при Кафедрі історії української культури (Харків).

З 1924 — професор Харківського інституту професійної освіти та Всеукраїнського інституту комуністичної освіти.

Після відновлення Харківського університету (нині Харківський національний університет) — зав. кафедри історії України. Паралельно викладала в Інституті червоної професури.

19321934 викладала загальну історію у Луганському педагогічному інституті.

Від 1934 завідувач кафедри історії України Київського університету.

Із середини 30-их років почалося шельмування Н. Ю. Мірзи-Авак'янц. На загальноінститутських партійних зборах, що відбулися 31 січня 1935 pоку, її звинуватили в тому, що «недостатньо долає своє націоналістичне минуле, в лекціях „опошляє“ М. М. Покровського, говорячи, що в нього є помилки»[1].

1936 року — звільнена з роботи.

Ув'язнена 12 червня 1938. Страчена (точна дата невідома). Реабілітована 1959 року.

Науковий доробок[ред. | ред. код]

Друкуватися почала з 1914. Основний фах — історія Лівобережної України 16—18 ст.

Автор праць:

  • «З побуту української старшини кінця XVII століття» (Записки Українського наукового товариства на Полтавщині, вип. 1. Полтава, 1919),
  • «Українська жінка в XVI–XVII ст.» (Полтава, 1920),
  • «Нариси з історії суду в Лівобережній Україні у другій половині XVII ст.» («Науковий збірник Харківської науково-дослідчої катедри історії української культури», 1926, число 2—3; 1927, № 6).
  • Вивчала історію селянських рухів початку 20 століття. Чи не перша в українській історіографії розглянула історію України в контексті світового історичного процесу у праці «Історія України у зв'язку з історією Західної Європи, ч. 1» (Харків, 1929).
  • 1937 закінчила чорновий варіант «Історії Запоріжжя» (рукопис загинув у Києві під час гітлерівської окупації), фрагмент її у квітні 1938 здала до «Історичного збірника» (рос. Исторический сборник) АН СРСР.

Писала підручники з історії України.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. А.О.Климов. ВИЩА ПЕДАГОГІЧНА ОСВІТА НА ЛУГАНЩИНІ В 30-І РОКИ XX СТОЛІТТЯ. www.VuzLib.com. Процитовано 14 лютого 2015. 

Джерела[ред. | ред. код]