Міріам (пророчиця)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Міріам (міфологія))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Міріам
Міріам та Мойсей
Статьжіноча
Період життя2-а пол. XIII століття до н. е.
В інших культурахіслам - Маріам
МісцевістьЄгипет, Аравійський півострів
ЗаняттяПровидиця
ПоходженняКоліно Левія
ЗгадкиМідраш, Талмуд
БатькоАмрам
МатиІохаведа
Місце похованняКадеш

Міріам (івр. מִרְיָם‎, Мір'ям; в Септуагінті Μαριάμ, в Вульгаті Maria), дочка Амрама і Іохаведи — Міріам-пророчиця, старша сестра Аарона і Мойсея (2 М. 15:20).

Біблія

[ред. | ред. код]
Міріам співає гімн Господу

Вперше Міріам згадується в розповідях про раннє дитинство Мойсея. Коли його мати, в силу жорстокого наказу фараона, не могла довше тримати у себе свого тримісячного хлопчика і змушена була залишити його на річці, старша дочка Міріамі здалеку спостерігала за опущеною в Ніл в кошику дитиною, і коли кошик з дитиною витягнула з води дочка фараона, сестра врятованого Мойсея запропонувала царівні привести для нього годувальницю з єврейок. Привела вона свою матір, якій і доручили вигодувати власну дитину (2 М. 2:1-9).

Про життя Міріамі в Біблії розповідається мало. Після чудесного переходу євреїв через Червоне море пророчиця Міріам співала гімн Господу на чолі хору з жінок, що танцювали і грали на литаврах (2 М. 15: 20,21). Далі розповідається, що в покарання за ремствування Міріамі і Аарона з приводу одруження Мойсея на ефіопці Міріам була уражена проказою і була ізольована на сім днів (4 М. 12).

Її пророчий дар, як і дар Аарона, ставиться нижче пророчого дару Мойсея (4 М. 12:5-8). Проте вона, разом з Мойсеєм і Аароном, вважається посланником Божим для керівництва євреями під час їх скитань по пустелі (Мих. 6:4).

Міріам померла на 40-му році після Виходу з Єгипту в місті Кадеш, де і була похована (4 М. 20:1).

У єврейських переказах

[ред. | ред. код]
Міріам і Аарон перед Мойсеєм.

Міріам народилася в той час, коли єгиптяни гнобили євреїв непосильними податками (2 М. 1:14), тому її ім'я може також означати «гіркі».[1]

Вона називалася також «Пуа» і, подібно до своєї матері, була повитухою[2], у віці п'яти років вона була вже в стані допомагати останній.[3]

Міріам мала сміливість сказати фараону, що він може бути покараний Богом за жорстоке ставлення до Ізраїлю, чим піддала своє життя великій небезпеці.[4]

Коли її батько, Амрам, віддалився від її матері через жорстоке розпорядження про побиття немовлят, Міріам вмовила батька повернутися до матері; вона співала й танцювала в день повторного шлюбу своїх батьків.[5] Вона передбачила батькові, що в нього народиться син, який визволить Ізраїль від єгипетського рабства. Коли народився Мойсей, її батько поцілував дочку, кажучи: «Твоє пророцтво, моя дочка, виповнилося». Але потім, коли довелося кинути дитину в річку, батьки стали дорікати їй. Міріам пішла до річки (2 М. 2:4), щоб бачити, яким чином збудеться її пророцтво.[6]

Міріам називалася також іменами: Ефрата, Хела, Наара, Азува, Іеріот, Цогар, Церет, Етна і Ахархел[7], які дані були їй з різних приводів:[8] Міріам була дружиною Калева бен-Єфунне або бен-Хецрон, якому народила сина Ора (Хура).[9] Коли вона змарніла (звідси її ім'я Хела), чоловік покинув її (звідси ім'я Азува), та згодом вона поправилася, виглядала зовсім молодою (звідси ім'я Наара), і вона повернулася в будинок чоловіка.[10]

Міріам була прародителькою Веселеїла (Бецалеля), будівельника скинії, і царя Давида.

Міріам вважається також рятівницею Ізраїлю.[11] За заслуги Міріамі євреїв в пустелі супроводжувало чудесне джерело (криниця Міріам) з якого безперервно текла вода. Зі смертю Міріамі це джерело зникло.[12]

Міріам, подібно до Мойсея й до Аарона, померла від небесного поцілунку,[13] так як ангел смерті не мав доступу до неї; хробаки також не можуть торкнутися її тіла.[14]

Див. також

[ред. | ред. код]

102 Міріам — астероїд головного поясу

Посилання

[ред. | ред. код]

Ветхозаветные истоки проблемы женской духовности

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Мидраш Шмот Раба II, 11
  2. ср. Исх. 1:15
  3. Мидраш Шмот Раба I, 17
  4. Мидраш Шмот Раба I
  5. Мидраш Шмот Раба I; Талмуд, Сота 12а
  6. Мидраш Шмот Раба I, 36; Талмуд, Сота 12б—13а
  7. ср. 1Пар. 2:18—21; 4:5—8
  8. Мидраш Шмот Раба I, 21; Талмуд, Сота 11б—12a
  9. ср. 1Пар. 2:18—21
  10. Мидраш Шмот Раба I, 21
  11. Мидраш Шмот Раба XXVI, 1
  12. Талмуд, Таанит 9а
  13. Талмуд, Моэд Катан 23а
  14. Талмуд, Баба Батра 17а