Міські мури Кракова
| Міські мури Кракова | |
|---|---|
 | |
| 50°03′ пн. ш. 19°56′ сх. д. / 50.050° пн. ш. 19.933° сх. д.Координати: 50°03′ пн. ш. 19°56′ сх. д. / 50.050° пн. ш. 19.933° сх. д. | |
| Країна |
 Республіка Польща[1] |
| Розташування | Краків[1] |
| Статус спадщини | об'єкт культурної спадщини Польщі[1] |
| Матеріал | цегла[1] |
  Міські мури Кракова Міські мури Кракова (Польща)  | |
 Міські мури Кракова у Вікісховищі | |
Міські мури в Кракові - низка міських стін з оборонними спорудами (включаючи брами та вежі ), що колись оточували всю територію Кракова (нині район Старе місто ). Станом на сьогодні збереглася тільки невелика частина з усього комплексу вздовж вулиці Піярської.
Історія[ред. | ред. код]
Будівництво[ред. | ред. код]
Ще на початку XIII століття Краків не мав оборонних укріплень, а 1241 року місто було повністю зруйноване татарською навалою. Тільки в 1285 році князь Лешек Чорний дав дозвіл на укріплення міста. Стіни будували з перервами до першої чверті XIV століття. У цей період укріплення набули свого основного вигляду та характеру.
Краківські укріплення складалися з подвійної стіни та рову. Внутрішня стіна з цегли та каменю була висотою 7 метрів і шириною 2,5 метра, а також зміцнена вежами по 10 метрів кожна. Подекуди вона була обладнана дерев'яним заборолом для захисників чи варти. На відстані близько 9 метрів від внутрішньої стіни розміщувалась зовнішня стіна, також відома як вал. Вал був значно нижчим – висотою близько 2 метрів, і призначався для зупинки першої атаки. У XIV столітті місто оточувало 17 веж. Кожною з веж опікувався певний цех майстрів, від чого й походять їхні назви, наприклад: Теслярська, Позументників, Іглярів.
В місто вели 7 брам, ці ворота були обладнані масивними, важкими, дубовими дверима з кутою залізною бороною, тобто величезною решіткою, яка опускалася на спеціальних ланцюгах. В нічний час всі ворота замикалися, вхід в місто був заборонений.
Місто було оточене суцільним ровом ширина якого складала 6-10 метрів, а глибина доходила до 3,5 метра. Вода до рову поступала з вже не існуючої річки Королівська Млинівка.
Ліквідація[ред. | ред. код]
Починаючи з XVII ст. стан оборонних укріплень погіршувався. Руйнівні для міста Шведські потопи посилили занедбаність міських мурів. У 1810–1814 роках за наказом австрійського імператора Франца I рів засипали, а стіни та вежі почали розбирати. Щоб якось їх захистити проф. Фелікс Радванський писав: «Вони захищають від вітрів, що дмуть з Клепажу у бік Маріацького костелу. Недобрі ті вітри, бо сморід і сміття будуть переносити, а ще, будуть безбожно піднімати спідниці матерів і жінок» [2] . 13 січня 1817 року Радванському вдалося добитися в сенату Краківської республіки зберегти для нащадків фрагменти середньовічних укріплень. Залишився лише невеликий відтинок мурів Флоріанська брама, Барбакан і три вежі: Теслярська, Столярська та Позументників. також зберігся контур найдавнішої краківської брами – Різницької, її фрагменти можна побачити в будівлі монастиря на Ґрудку.
У 90-х роках ХХ століття, під час реконструкції парку Планти, на місці колишніх міських оборонних укріплень було встановлено кам'яні пам'ятні знаки із зображенням веж та назвою кожної з них. Окрім того, контури старих мурів, веж і воріт були промарковані, вимуруваними фундаментами, в тих місцях, де це було можливим. 2007 року на відрізку збережених мурів відкрито туристичний маршрут «Оборонні вали» .
Об'єкти вздовж мурів[ред. | ред. код]
Брами[ред. | ред. код]
- Брами:
- Флоріанська (Кушнірів) - 1307, збережена
- Миколайська - 1312, замінила Різницьку браму
- Різницька- 1289, в мурах церкви на Ґрудку зберігся контур брами
- Нова(Пекарів) - 1395
- Ґродська (Золотарів) - 1298
- Дольна (на Вавелі)
- Побічна (хвіртка)
- Вісляна (Мідників і Слюсарів) - 1310
- Шевська (Білувальників) - 1313
- Славковська (Кравців) -1311
Вежі[ред. | ред. код]
На карті вежі позначені цифрами:
- Позументників (Шмуклярів) – напівкругла, збережена
- Корчмарів I (Кенша) – шестигранна
- Корчмарів II (Яструбина; Сторожова II) – напівкругла
- Порохова II
- Гребінників
- Перекупників (Салотопів i Ковбасників) – округла
- Барханників – округла
- Шапкарів – чотирикутна
- Кордобанників
- Порохова III (Купецька) – округла, найвища в Кракові
- Пекарська
- Ковалів – чотирикутна
- Сідельників – чотирикутна
- Перстенників – чотирикутна
- Боднарів – чотирикутна
- Мулярів і Каменярів – збережені залишки на території Археологічного музею
- Лимарів – чотирикутна
- Порохова I – восьмикутна
- Іглярів – напівкругла
- Малярів – чотирикутна
- Солярів
- Цирульників
- Хутровиків
- Калетників (Фарбарів)
- Бляхарів
- Рушничників
- Ножоробів
- Червоних гарбарів – напівкругла
- Гончарів – чотирикутна
- Пасників – напівкругла
- Палітурників (Стельмахів) – напівкругла
- Лазників (Крупників i Оселедників) – напівкругла
- Цеклярів – чотирикутна
- Катівська – чотирикутна
- Шевська I – чотирикутна
- Шевська II – напівкругла
- Мечників (Миловарів) – напівкругла
- Теслярів – шестикутна, збережена
- Столярів (Поворозників) – напівкругла, збережена
Рондлі. Серед істориків немає єдиної думки щодо їх кількості на оборонних стінах Кракова. Імовірно, їх було п'ять.
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Baszty. Encyklopedia Krakowa. Warszawa – Kraków: Wydawnictwo Naukowe PWN. 2000. с. 48, 49. ISBN 83-01-13325-2.
- Bramy miejskie. Encyklopedia Krakowa. Warszawa – Kraków: Wydawnictwo Naukowe PWN. 2000. с. 83. ISBN 83-01-13325-2.