Міхаель Мозер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Міхаель Мозер
Michael Moser
Michael Moser 03.jpg
Народився 26 січня 1969(1969-01-26) (51 рік)
Лінц, Австрія
Громадянство австрійське
Національність австрієць
Діяльність викладач університету
Alma mater Віденський університет
Сфера інтересів мовознавство
Заклад Інститут славістики Віденського університету
Вчене звання професор
Член Австрійська академія наук
Відомий завдяки: дослідженням української мови
Нагороди

Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах
CMNS: Міхаель Мозер на Вікісховищі

Міхае́ль Мо́зер (нім. Michael Moser; нар. 26 січня 1969(19690126)) — австрійський філолог, славіст, дослідник російської і української мови. Професор мовознавства Інституту славістики Віденського університету, Українського Вільного Університету в Мюнхені та Католицького університету ім. Петра Пазманя в Будапешті та Пілішчабі. Президент Міжнародної асоціації україністів. Автор монографій, близько 250 наукових статей та рецензій із проблем слов'янського мовознавства.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у Лінці, Австрія. З діда-прадіда австрієць, українців серед його предків ніколи не було.

Навчався у Віденському університеті, який закінчив у 1991 і став науковим співробітником кафедри славістики цього університету.

У 1994 завершив докторат, а у 1998 габілітацію, з 1998 — професор Віденського університету.

У 2009 став професором Українського Вільного Університету в Мюнхені, у 2011—2013 займав посаду декана філософського факультету цього університету.

З 2013 працює на посаді професора Католицького університету імені Петра Пазманя в Будапешті та Пілішчабі.

Від 2011 дійсний член НТШ у Львові.

Від 2013 року обраний президентом Міжнародної Асоціації Україністів.

Міхаель Мозер — член видавничих рад низки наукових журналів, зокрема Studia Slavica Academiae Scientiarum Hungaricae (Будапешт, Угорщина), Slavia Orientalis (Варшава, Польща), Діалектологічні студії (Львів, Україна), Україна модерна (Київ, Україна), Nationalisms Across the Globe (Сент Ендрюс, Шотландія; Варшава, Польща).

Крім того, Міхаель Мозер є видавцем серії Slavische Sprachgeschichte, входить до редколегії «Енциклопедії України» (Encyclopaedia of Ukraine).

Праці[ред. | ред. код]

Міхаель Мозер на лекції у Книгарні «Є» (Київ, вул. Лисенка, 3), 19 лютого 2016 р.

Вибрані праці:

  • Міхаель Мозер, Причинки до історії української мови. Харків: Харківське історико-філологічне товариство, 2008. XVI, 832 с. (2-ге вид.: Харків: Прапор, 2009; 3-тє вид.: Вінниця: Нова Книга, 2011).
  • M.Moser, Zwei «ruthenische» (ukrainische) Erstlesefibeln aus dem österreichischen Galizien und ihre sprachliche Konzeption, Wiener Slavistisches Jahrbuch 47, 2001, 93-122.
  • М.Мозер, Что такое «прóстая мова»?, Studia Slavica Hungarica 47, 2002/3-4, 221—260.
  • M.Moser, Prüfsteine des Austroslavismus: Das «All gemeine Reichs-Gesetz- und Regierungsblatt für das Kaiserthum Oesterreich» und die «Juridisch-politische Terminologie für die Slawen Oesterrreichs», Crossroads of Cultures: Central Europe, ed.: I.Pospíšil, Brno 2002, 75-129.
  • M.Moser, Russisch oder Ruthenisch: Zur Sprache der ukrainischen Russophilen in der Habsburgermonarchie, Wiener Slavistisches Jahrbuch 48, 2002, 99-115 (Beitrag für den Internationalen Slawistenkongress in Ljubljana/Laibach 2003).
  • M.Moser, Die Geschichte der ukrainischen Schriftsprache in Galizien im mitteleuropäischen Kontext, in: Comparative Cultural Studies on Central Europe, red.: I. Pospíšil, Brno 2004 [в друку].
  • M.Moser, «Jazyčije» — ein untauglicher Pseudoterminus der sprachwissenschaftlichen Ukrainistik, Studia Slavica Hung. 2004/1 (M.Мозер, «Язичіє» — псевдотермін в українському мовознавстві, Збірник Харківського історико-філологічного товариства 2004 (або 2003) [в друку].
  • 2004Б: M.Moser, Das Ukrainische im Gebrauch der griechisch-katholischen Kirche in Galizien (1772—1859), in: Das Ukrainische als Kirchensprache, hrsg. v. M. Moser, Wien
  • Michael Moser. Russisch, Ukrainisch und Suržyk des 18. Jahrhunderts in der Privatkorrespondenz ukrainischer Frauen
  • Michael Moser. Der pradikative Instrument, Wien, 1994; Die polnische, ukrainische und weissrussische Interferencschichi im russischen Satzbau des 16 und 17 Jahrhunderts, 1998; Maras Antonius Dom і ms Schrift anlasslich seiner Flucht nach Italien und ihre ukrainische Ubersetzung aus dem 17 Jahrhundert, 1999.
  • Міхаель Мазер. Коротка історія української мови середнього періоду // Австрійсько-українськнй огляд. — 2000. — № 9. — С. 77—78.
  • Міхаель Мозер. Український П'ємонт? Дещо про значення Галичини для формування, розбудови й збереження української мови // Університетські діалоги. № 14. Львів, 2011. 160 с.

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]