Харківське історико-філологічне товариство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ха́рківське істо́рико-філологі́чне товари́ство — наукове товариство в Харкові, яке створено для сприяння, координації та популяризації досліджень з історії, філології, етнографії та фольклористики, культурології, філософії.

Історія[ред.ред. код]

Перший період існування (1876—1919 рр.)[ред.ред. код]

Товариство було засноване з назвою рос. «Харьковское историко-филологическое общество» при Імператорському Харківському університеті у 1876 з викладачів університету та інших шкіл і місцевої інтелігенції, зацікавленої краєзнавством. Його члени вивчали археологію, побут, історію Лівобережжя, українську мову і культуру та вели культурно-освітню роботу. Головним ініціатором заснування був професор О. Кірпічников. Протягом 1900-х pp. мало 130 членів, серед них: Д. Багалій, В. Бузескул, Д. Міллер, Є. Рєдін, Олександра і Петро Єфименки, О. Русов, Д. Яворницький, М. Плохинський, Д. Овсянико-Куликовський, М. Максимейко, І. Філевський, М. Сумцов, М. Халанський, М. Грунський, В. Рєзанов, Я. Новицький, В. Барвінський, О. Ветухів, О. Білецький, Л. Булаховський, О. Федоровський та інші.

Товариство заснувало архів, етнографічний музей, дві бібліотеки. Праці членів товариства видавалися в серійних виданнях: «Сборник Харьковского историко-филологического общества» (21 тт., 1886 —1914), «Труды» (7 тт., 1893 — 1902) і «Вестник» (5 вип., 1911 —14). У них опубліковано багато документів з історії Лівобережної України, дослідження Д. Багалія, В. Савви, М. Сумцова, В. Городцова, В. Срезневського та інші. Товариство припинило діяльність за радянської влади. Головами товариства були: В. Надлер (1877 —78), О. Потебня (1878 —90), М. Дрінов (1890 — 97) і М. Сумцов (1897 —1918). Завдяки активній роботі членів товариства у Харкові 1902 року було проведено ХІІ Археологічний з'їзд. Виставка з'їзду функціонувала у новій на той час споруді університетської бібліотеки.

Після встановлення радянської влади у Харкові у 1919 р. було припинено діяльність усіх буржуазних товариств, серед інших й історико-філологічного.

Після відновлення діяльності товариства (з 1991 р.)[ред.ред. код]

8 лютого 1991 р., з ініціативи харківських учених-гуманітаріїв, товариство відновило свою діяльність як громадська організація із назвою «Харківське історико-філологічне товариство». У Статуті було зазначено про історичну тяглість діяльності товариства.

Голови товариства:

З 1993 р. видається науковий збірник товариства — «Збірник ХІФТ (Нова серія)». Задля того, аби відрізнити збірник товариства після його відновлення від дореволюційного видання, його було найменовано «Новою версією». Наразі видано 13 томів збірника.

У 2010 р. товариство отримало свідоцтво на право ведення видавничої діяльності.

Товариство проводить свої засідання щовівторка на початку 20-х чисел кожного місяця в період з вересня по травень. Кожного засідання відбувається дві доповіді мовознавчої або літературознавчої та історичної секції товариства. Крім того, в товаристві склалися певні традиції. Так, на січневому засіданні товариства відбувається одна доповідь, а також річний звіт Голови товариства. Лютневе засідання присвячене презентації книг, виданих членами товариства за попередній рік.

Нині однією з функцій Харківського історико-філологічного товариства є забезпечення зв'язку між дослідниками, розпорошеними по різних установах Харкова, та статус загальнохарківського координатора досліджень. Водночас товариство підтримує щільні контакти з ученими з інших міст України та світу.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела та література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Історія України Це незавершена стаття з української історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.