М41 (САУ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
М41 (САУ)
Самохідна гаубиця М41 в Артилерійському музеї армії США. Пітерсберг (Вірджинія). 2007
Самохідна гаубиця М41 в Артилерійському музеї армії США. Пітерсберг (Вірджинія). 2007
Тип Самохідна гаубиця
Історія використання
На озброєнні 19441953
Оператори США США
Війни Корейська війна
Історія виробництва
Виробник США США
Виготовлення 19431944
Виготовлена
кількість
85
Характеристики
Довжина 5 840
Довжина ствола 23,0
Ширина 2 845
Висота 2 388
Обслуга 5

Підвищення —5…+45
Траверс —20,5…+17
Дальність вогню
Ефективна 14,8
Приціл M69D

Броня сталева гомогенна
Лоб: верх: 13/60°, низ: 13/45°
Борт: 13/12°
Корма: верх: 6/0°, низ: 13/0°
Дах: 13
Днище: 10—13
Башта: борт: 6
Другорядне
озброєння
боєкомплект: 22
Питома потужність 10,4
Підвіска індивідуальна торсіонна
Дорожній просвіт 432

М41 (САУ) у Вікісховищі

155-мм самохідна гаубиця M41 «Горила» (англ. 155mm Howitzer Motor Carriage M41 «Gorilla») — самохідна артилерійська установка США часів другої світової війни, класу самохідних гаубиць, легка по масі. Розроблено в 19411944 роках, спочатку на шасі танка M3 Стюарт, потім на сучаснішому шасі M24 «Чаффі». Серійне виробництво M41 було розпочато в 1945 році, але з закінченням Другої світової було згорнуто після випуску всього 85 машин. M41 з'явилася надто пізно, щоб взяти участь у Другій світовій війні, проте активно використовувалася в Корейській війні.

Література[ред. | ред. код]