M38 Wolfhound

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
M38 Wolfhound
Американський середній бронеавтомобіль M38 «Вольфхаунд»
Американський середній бронеавтомобіль M38 «Вольфхаунд»
Типколісний бронеавтомобіль
ПоходженняСША США
Історія використання
На озброєнні1944
Історія виробництва
РозробникChevrolet
ВиробникChevrolet
Виготовлення1943
Виготовлена
кількість
1
Характеристики
Вага6,94 т
Довжина5111
Довжина ствола56 калібрів
Ширина2438
Висота1981
Обслуга4

Калібр37-мм нарізна гармата M6
Підвищення−10…+20°
Траверс360°
Темп вогню25
Дальність вогню
Ефективна6,9
Прицілтелескопічний M70

Бронясталева, катана гомогенна
Лоб: 10 / 22…45°
Борт: 10 / 22°
Корма: 10 / 36°
Дах: 6
Днище: 3—10
Башта: лоб: 13 / 27°, маска гармати: 25, борт: 10 / 27°, корма: 10 / 20°, дах: відкритого типу
Головне
озброєння
протитанкова гармата
боєкомплект: 93
Другорядне
озброєння
1 × 12,7 мм Browning HBM2
боєкомплект: 440 набоїв
додатково: 1 × 7,62-мм M1919A4 MG
боєкомплект: 1 × 7,62-мм M1919A4 MG
Двигун8-циліндровий, рядний, карбюраторний, рідинного охолодження Cadillac 42
2 × 98
Питома потужність15,67
Підвісканезалежна, на вертикальних пружинах
6 × 6
Дорожній просвіт368
база: 3048
колія: 2260
Швидкістьшосе: 97
бездоріжжя: 56
Прохідністьнахил: 60°
підйом: 28
стінка: 0,61 м
рів: 1,27 м
брід: 1,22 м

M38 Wolfhound у Вікісховищі

M38 «Вольфхаунд» (англ. M38 Wolfhound) — легкий бронеавтомобіль з колісною формулою 6 × 6 виробництва США часів Другої світової війни.

Історія розробки та служби

[ред. | ред. код]

Повнопривідний тривісний бронеавтомобіль M38 «Вольфхаунд» був створений наприкінці війни фахівцями фірми Chevrolet, які за основу взяли бронеавтомобіль M8. Ця машина призначалася для дій у несприятливих дорожніх умовах, що і зумовило обрану схему, що забезпечувала їй найкращу прохідність. За своїми характеристиками і складом озброєння M38 приблизно відповідав бронеавтомобілю M6. Перший прототип поступив на випробування в 1945 році, але через закінчення війни серійно M38 не будувався.

Корпус бронеавтомобіля зварювався з листів катаної сталевої броні завтовшки 9 мм. Верхній і нижній лобові листи встановлювалися під нахилом, що збільшувало їх кулестійкість. Уздовж бортів корпусу, майже на рівні даху, простягалися широкі крила, що нагадували своєю формою надгусеничні полки танків. Під крилами в проміжках між колесами розміщувалися трапецієподібні ящики, що служили для зберігання запасних частин та інструментів. Посередині корпусу розташовувалася башта кругового обертання з погоном діаметром 1422 мм, озброєна 37-мм гарматою M6 і спареним з нею 7,62-мм кулеметом. Бронювання лобової частини башти досягало 12 мм, бортів і корми — 9 мм. Таким чином, броньовий захист машини захищав екіпаж від вогню стрілецької зброї й дрібних уламків снарядів і мін.

У передній частині корпусу бронеавтомобіля розташовувалося відділення управління, в якому з лівого боку розташовувався водій машини.

За відділенням управління знаходилося бойове відділення, до складу якого входила башта з 37-мм протитанковою гарматою M24A1 (M6) з напівавтоматичним вертикальним клиновим затвором. Наведення гармати у вертикальній площині здійснювалося за допомогою ручного приводу, розташованого зліва від люльки M24, причому максимальний кут нахилу становив -10°, а максимальний кут піднесення + 20°. Боєкомплект складався з 93 артилерійських пострілів, у тому числі бронебійні M74 з початковою швидкістю 883 м/с, фугасні M63 з початковою швидкістю 792 м/с і осколкові M2. Артилерійські постріли кріпилися до внутрішніх стінок башти і бойового відділення за допомогою пружинних затискачів.

Боєприпаси до 37-мм танкової гармати M24A1 (M6)
* Постріл зі снарядом M74 (бронебійний гостроголовий суцільний, трасуючий)
* Постріл зі снарядом M63 (осколковий)
* Постріл з картеччю M2

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Davis, Michael W.J (2012). Chevrolet 1911—1960. Arcadia Publishing. ISBN 978-0-7385-9394-4
  • R. P. Hunnicutt. Armored Car: A History of the American Wheeled Combat Vehicles. — Novato, CA: Presidio Press, 2002. — 320 с. — ISBN 0-89141-777-X.
  • Бронеавтомобиль M38: перспективный бронеавтомобиль (рус.) // Вооружённые силы стран мира: журнал. — 2015. — № 96. — С. 075.01.