M18 Hellcat

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
M18 hellcat side.jpg

M18 Hellcat на польових випробуваннях

М18 Hellcat
Загальні дані
класифікація Винищувач танків
компонувальна схема Відділення керування попереду, моторне позаду
Виробництво та застосування
країна-виробник СШАСША
роки експлуатації 19441957
війни Друга Світова Війна
Основні параметри
бойова маса, т 17,7
екіпаж, осіб 5
довжина, мм 5283
ширина, мм 2870
висота, мм 2565
кліренс, мм 363
Броня
тип броні сталева, гомогенна
  лоб корпусу, мм/град. 13/24-68°
  борт корпусу, мм/град. 13/23°
  корма корпусу, мм/град. 13/35°
  дах корпусу, мм/град. 8
  днище, мм/град. 5
  лоб башти, мм/град. 25/23°
  борт башти, мм/град. 13/20°
  корма башти, мм/град. 13/9°
  дах башти, мм/град. Відкрита рубка
Озброєння
основне озброєння гармата
калібр, марка та тип гармати 76-мм нарізна М1А1
довжина ствола, кал. 52
кути ВН, ° —10…+20
боєкомплект гармати 45
кулемети 1 × 12,7-мм M2HB
Силова установка, маневреність та мобільність
тип, марка двигуна радіальний, 9-циліндровий, повітряного охолодження
потужність двигуна, к.с. (кВт) 400
пальне бензин
підвіска індивідуальна, торсіонна
швидкість по шосе, км/год. 72
запас ходу по шосе, км 160
питома потужність, к.с./т 20,5
питомий тиск на ґрунт, кг/см2 0,88
подоланний підйом, ° 35°
подоланна стінка, м 0,9
подоланний рів, м 1,8
подоланний брід, м 1,2

76-мм самохідна гармата M18 «Хеллкет» (англ. 76 mm Gun Motor Carriage M18, Hellcat) — американська легка протитанкова самохідна артилерійська установка США часів Другої світової війни. На відміну від більшості САУ того часу, створена на спеціальному шасі, а не на базі танка. За час серійного виробництва з липня 1943 по жовтень 1944 року було випущено 2507 екземплярів.

Розробка американської компанії Buick, M18 «Хеллкет» була найшвидшою броньованою машиною союзників, іноді швидкість досягала 100 км/год. Улюбленою тактикою застосування даної артилерійської протитанкової системи був принцип «вдарив й тікай». У Другій світовій війні M18 активно використовувалася військами США в 1944—1945 роках в боях в Італії і Північно-Західній Європі. Після закінчення війни ця САУ незабаром була знята з озброєння в США, проте продавалася згодом в інші країни, в деяких з яких вона, за станом на 2007 рік, все ще залишалася на озброєнні.

Історія створення[ред.ред. код]

Розробка винищувача танків M18 Hellcat почалася в 1942 році, під позначенням Т70. Перші зразки були готові в 1943.

САУ M18 Hellcat стала найшвидшою броньованою машиною цього класу часів Другої світової війни. Вона була помітно компактнішою, ніж М10, важила значно менше, мала вищу швидкість і була озброєна потужнішою гарматою.

Основним озброєнням M18 Hellcat була 76,2-мм гармата М1А1 або М1А2 з дуловим гальмом. Озброєння встановлювалося у башті (башта могла обертатись, що було нехарактерним для радянських та німецьких бронемашин цього класу) з відкритим дахом. Бронювання доходило максимум до 12,7 мм. Верх башти прикривався тільки тентом від негоди. Як додаткове озброєння монтувався 12,7-мм кулемет.

До 1945 року майже всі M18 Hellcat застосовувалися як штурмові машини.

За період з липня 1943 по жовтень 1944 року всього було побудовано 2507 САУ М18 Хеллкет. Деяка кількість цих машин була роззброєна. Вони використовувалися як тягачі, і отримали позначення М39. Крім того, на базі М18 був створений вогнеметний танк Т65, у якого була змінена верхня частина корпусу.

Країни-оператори[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]