Т30 (САУ)
| САУ Т30 | |
|---|---|
 Самохідна гаубиця Т30 | |
| Тип | Самохідна гаубиця |
| Походження | .svg){kind=small} США |
| Історія використання | |
| На озброєнні | 1942–1950-ті |
| Оператори | США Франція |
| Війни | Друга світова війна Перша індокитайська війна |
| Історія виробництва | |
| Розробник | Артилерійсько-технічний корпус |
| Розроблено | 1941 |
| Виробник | White Motor Company |
| Виготовлення | 1942 |
| Виготовлена кількість | 500 |
| Характеристики | |
| Вага | 9,3 т |
| Довжина | 6 280 мм |
| Ширина | 1 960 мм |
| Висота | 2 510 мм |
| Обслуга | 5 осіб |
| Стволи | 15,9 кал |
| Дальність вогню | |
| Максимальна | 9,65 км |
| Броня | сталева поверхнево загартована |
Головне озброєння | 75-мм гаубиця M1 |
| Двигун | 1 × однорядний 6-циліндровий карбюраторний двигун рідинного охолодження White 160AX 147 к.с. |
| Питома потужність | 15,8 |
| Дорожній просвіт | 285 мм |
Операційна дальність | 320 км |
| Швидкість | 64 км/год |
Система наведення | −9…+49,5° |
Т30 (САУ) у Вікісховищі | |
75-мм самохідна гаубиця Т30 (англ. T30 Howitzer Motor Carriage) — американська самохідна артилерійська установка часів другої світової війни, класу самохідних гаубиць на напівгусеничній базі. Розроблена в 1941 році на шасі М3 з використанням 75-мм гаубиці M1.
У листопаді 1942 року самохідна гаубиця вперше була застосована у бойових діях під час кампанії в Північній Африці. Пізніше САУ застосовувалася під час боїв у Туніській кампанії, в Сицилійської операції, в Італійській кампанії й на півдні Франції щонайменше до 1944 року. У післявоєнний час декілька одиниць T30 були передані французькій армії, які на початку 1950-х років вона використовувала у боях Першої індокитайської війни.
75-мм самохідна гаубиця Т30 розроблена 1941 році фахівцями Артилерійсько-технічного корпусу армії США в ролі перехідної самохідної артилерійської системи для нагального задоволення потреб бронетанкових дивізій та розвідувальних підрозділів у самохідній артилерії. Основною артилерійською системою послужила 75-мм гаубиця M1, а базою став напівгусеничний бронетранспортер М3. У лютому 1942 року фірмою White Motor Company було розпочато серійне виробництво T30 і продовжувалось партіями у березні-квітні та в листопаді того ж року. З початком випуску САУ M7, яка повністю задовольняла вимогам армії, виробництво самохідних гаубиць Т30 припинилося.
Вперше самохідна гаубиця використовувалася у боях у Північній Африці у листопаді 1942 року. САУ застосовувалась під час боїв у Туніській кампанії, в Сицилійської операції, в Італійській кампанії й на півдні Франції щонайменше до 1944 року. У березні 1943 року САУ вивели зі штатів піхотних дивізій, у зв'язку з переходом артилерії на новітні буксовані піхотні гаубиці M3. Поступово T30 замінялися також на самохідки M8 HMC, сконструйовані на базі легких танків M5 «Стюарт».
З партії замовлених самохідних установок тільки 312 були доведені до кінця, останні 188 були трохи пізніше перетворені на напівгусеничні бронетранспортери М3.
Декілька одиниць T30 були передані французькій армії, які вона використовувала за призначенням у боях Першої індокитайської війни на початку 1950-х років.
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Т30 (САУ) |
- R. P. Hunnicutt. Halftrack: A History of American Semi-Tracked Vehicles. — Novato, CA: Presidio Press, 2001. — 240 p. — ISBN 0-89141-742-7.
- S. J. Zaloga. US Field Artillery of World War II. — Oxford: Osprey Publishing, 2007. — 48 p. — (New Vanguard № 131). — ISBN 978-1-84603-061-1.
