Наваринська битва

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Наваринська битва
Грецька революція
Naval Battle of Navarino by Garneray.jpg
Наваринська морська битва (1827)
36°56′08″ пн. ш. 21°41′16″ сх. д. / 36.935833333333000894° пн. ш. 21.68777777777799898° сх. д. / 36.935833333333000894; 21.68777777777799898
Дата: 20 жовтня 1827
Місце: Наварин, Грецька республіка
Результат: Перемога Грецької республіки, Великої Британії, Королівства Франція та Російської імперії
Сторони
Flag of Greece (1822-1978).svg Грецька республіка,
Велика Британія Велика Британія,
Flag of the Kingdom of France (1814-1830).svg Королівство Франція,
Flag of Russia.svg Російська імперія
Османська імперія Османська імперія
Єгипетський еялет
Командувачі
Едвард Кодрінгтон
Генрі де Реньї
Гейден Логін Петрович
Ібрагім-паша
Військові сили
10 лінійних кораблів, 10 фрегатів, 4 брига, 2 корвета, 1 тендер 3 лінійних кораблі, 17 фрегатів, 30 корветів, 28 бригів, 5 шхун, 5 або 6 брандерів
Втрати
181 вбитих,
480 поранених
Всього: 661
4109
убитих чи поранених

Навари́нська би́тва 1827  — морська битва, що відбулась 8 (20 жовтня) 1827 у Наваринській бухті (на південно-західному узбережжі півострова Пелопоннес) між османсько-єгипетським флотом і з'єднаним флотом Російської імперії, Великої Британії та Королівства Франція під час Грецької національно-визвольної революції 1821–1829 років.

Перебіг битви[ред.ред. код]

Союзні ескадри були направлені для тиску на Османську імперію, яка відмовилася виконати вимоги Лондонської конвенції 1827 про надання Греції автономії. Командувачі ескадри британська віце-адмірал Е. Кодрінгтон, російський контр-адмірал Л. М. Гейден і французький контр-адмірал А. Г. де Ріньї прийняли рішення увійти у Наваринську бухту, де знаходився османсько-єгипетський флот під командуванням Ібрагіма-паші (3 лінійних корабля, 23 фрегата та близько 40 корветів і бригів, що мали до 2 220 гармат).

Вхід у бухту захищали берегові батареї (165 гармат і 6 брандерів). 8 (20 жовтня) британські (3 лінійних корабля, 4 фрегата, 1 корвет і 3 бриг), французькі (3 лінійних корабля, 2 фрегата, 2 корвета) та російські (4 лінійних корабля, 4 фрегата) ескадри (всього 1676 гармат) під загальним командуванням Едварда Кодрінгтона, як старшого по званню, увійшли в бухту.

Після вбивства османами британського парламентаря і обстрілу кораблів береговими батареями союзники відкрили вогонь. На протязі 4 годин османсько-єгипетський флот був повністю знищений, загинуло до 7 тис. османів. У бою особливо відзначився російський флагманський корабель «Азов» під командуванням капітана 1-го рангу М. П. Лазарєва. Союзники втратили понад 800 чоловік вбитих і поранених. Розгром османського флоту сприяв національно-визвольній боротьбі Греції та перемозі Російської імперії в російсько-турецькій війні 1828–1829 років.

Джерела[ред.ред. код]