Навідник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Робоче місто навідника (ліворуч знизу), поруч з місцем командира танку, в башті танку «Абрамс», зі складу 3-ї піхотної дивізії армії США, обладнаного системою захисту в місті (TUSK). Війна в Іраку. Багдад, грудень 2007
Заряджання навідником танку «Абрамс» 120-мм гладкоствольної гармати М256

Навідни́к — у військовій справі — військова посада військовослужбовця у відділеннях (обслузі, екіпажах, групах та секціях) різних родів військ Сухопутних військ, який виконує завдання щодо вогневої підтримки особового складу з кулеметів, комплексів озброєння бойових машин, танків, бронетранспортерів або солдат зі складу обслуги артилерійських систем, головним обов'язком якого в бою є наведення гармати (гаубиці, міномета тощо) на ціль.

Військове звання у Збройних Силах України (як правило) — старший солдат.

Під час виконання бойового завдання у складі екіпажу танка навідник веде вогонь з танкової гармати і спареного (зенітного) кулемета по цілях, які йому визначає командир танка або він виявляє самостійно. Головною задачею навідника-професіонала є швидке й точне наведення озброєння бойової машини в ціль і здійснення пострілу.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]