Надькін Дмитро Тимофійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Надькін Дмитро Тимофійович
Народився 28 травня 1934(1934-05-28)
Q19813140?, Lukoyanovsky Districtd, Нижньогородська область, РСФРР, СРСР
Помер 15 липня 1992(1992-07-15) (58 років)
Гельсінкі, Фінляндія
Поховання Саранськ
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Russia (1991–1993).svg Росія
Діяльність науковець
Alma mater Новгородський державний університет імені М. І. Лобачевського (1957)
Науковий ступінь доктор філологічних наук[d]
Заклад Мордовський державний педагогічний інститут імені М. Євсеєваd

Дмитро Тимофійович Надькін (28 травня 1934, Іванцево, Нижньогородська область — 15 липня 1992 року, Гельсінкі, Фінляндія) — ерзянський лінгвіст і педагог, професор, доктор філологічних наук, поет.

Народився в селянській родині в 1934 році. У 1952 році закінчив Лукояновське педагогічне училище, в 1957 році, з відзнакою, — історико-філологічний факультет Горьковського університету, в 1967 році — аспірантуру НДІЛМІЕ (Науково-дослідний інститут мови, літератури, історії та економіки, зараз НДІ гуманітарних наук при Уряді Республіки Мордовія). Займався викладанням російської мови в Горьківській області та Дагестані, обіймав посаду наукового співробітника сектору мордовського мовознавства НДІЛМІЕ в 1967—1972 роках. З 1972 по 1992 роки — завідувач кафедри мордовського мовознавства в Мордовському державному педагогічному інституті імені М. Є. Євсев'єва.

У 1984 році вченому присвоєно звання професора, того ж року він стає заслуженим діячем науки МАРСР. Надькін помер 15 липня 1992 року в Гельсінкі й похований у Саранську. У 1995 році його посмертно нагородили державною премією Республіки Мордовії.

Діяльність[ред. | ред. код]

Авторству вченого належать близько 60 наукових праць і навчальних посібників з мокшанскої і эрзянскої мов, зокрема з питань діалектології, морфології, орфографії та орфоепії. В художню спадщину Надькіна входять кілька опублікованих віршованих збірок: «Кустемат» («Щаблі», 1977), «Чачомаэле» («Витоки», 1983) «Эрямонь лув» («Жива тканина», 1987) та виданий посмертно в 1993 році збірник публіцистики та поезії «Пинкст» («Кола»), також перекладав ерзянською мовою біблійні тексти. Надькін був одним з організаторів і, з 1989 по 1992 роки, головою товариства національного відродження «Масторава».[1]

Література[ред. | ред. код]

  • Дмитрий Тимофеевич Надькин. Чачома чистэнзэ 70 иетненень // «Сятко». — 2004. — № 5. — С. 86—107.
  • Надькин Д. Т., Водясова Л. П. Язык, культура, этнос. — Мордовский гос. педагог. ин-т им. М. Е. Евсевьева, 2010. — 179 с. — ISBN 5815603112.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Сухарев А. И. Надькин Дмитрий Тимофеевич // Мордовия: М-Я. — Мордовское кн. изд-во, 2004. — Т. 2. — 699 с. — (Мордовия: энциклопедия в двух томах).