Орфоепія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мовознавство
Мови світу
Загальне мовознавство
Теоретична лінгвістика
Фонологія
Граматика
Морфологія
Синтаксис
Лексикологія
Семантика
Лексична семантика
Статистична семантика
Структурна семантика
Прототипна семантика
Прагматика
Когнітивна лінгвістика
Генеративна лінгвістика
Дескриптивна лінгвістика
Антропологічна лінгвістика
Порівняльна лінгвістика
Історична лінгвістика
Етимологія
Фонетика
Соціолінгвістика
Прикладна лінгвістика
Математична (комп'ютерна) лінгвістика
Засвоєння мови
Психолінгвістика
Стилістика
Приписова лінгвістика
Корпусна лінгвістика
Перекладознавство
Пов'язані статті
Історія лінгвістики
Список лінгвістів
Невирішені проблеми
Мовна шизофренія

Орфоепі́я (грец. ορθος — «правильний», грец. επος — «мова», «мовлення») — це розділ мовознавчої науки, що вивчає сукупність правил про літературну вимову. Предметом орфоепії є звукові особливості мовлення, однак усне мовлення розглядається в цьому випадку не взагалі, а тільки з погляду його відповідності сучасним літературним нормам.

Під орфоепією часто розуміють взагалі вимову літературної мови і говорять про «добру» та «погану» орфоепію. У науці про мову орфоепія означає розділ, присвячений вимовним нормам. Нормувати дозволено тільки літературні твори, що необхідно для радіомовлення, театру і естради, школи і ораторського мистецтва. Спираючись на знання фонетики даної мови, в тому числі на знання складу фонем і знаків розподілу їх за позиціями, що виходять в слабких позиціях варіаціями і варіантами, орфоепія дає індивідуальні норми для різних ситуацій і вибирає з існуючих варіантів вимови той, що більш за все підходить до прийнятих традицій, тенденцій розвитку мови та послідовності в системі.

Кодексом орфоепічних норм є орфоепічний словник, у якому зафіксовані норми літературної вимови за допомогою спеціальних транскрипційних знаків.

Див. також[ред.ред. код]

Мовознавство Це незавершена стаття з мовознавства.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.