Найма Сальбом

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Найма Сальбом
Naima Sahlbom.tif
Народилася 15 травня 1871(1871-05-15)[1][2]
Finnish church parishd, комуна Стокгольм, лен Стокгольм, Швеція[2]
Померла 29 березня 1957(1957-03-29)[1] (85 років)
Finnish church parishd, комуна Стокгольм, лен Стокгольм, Швеція[1]
Поховання Північний цвинтар (Стокгольм)[3][4]
Країна Flag of Sweden.svg Швеція
Діяльність хімікиня, Q28721657, антивоєнна активістка
Alma mater Уппсальський університет[1] і Невшательський університет
Галузь хімія
Членство Міжнародна жіноча ліга за мир та свободу
Батько Густава Вальфрід Сальбомd[5][1][2]
Нагороди
Illis Quorum

Найма Сальбом (швед. Naima Sahlbom; 15 травня 1871, Стокгольм — 29 березня 1957, Стокгольм) — шведська хімікиня, мінералогиня і учасниця руху за мир.

Життєпис[ред. | ред. код]

Найма Сальбом народилася 15 травня 1871 року в Стокгольмі, у родині інженера-будівельника Густава Вальфріда Сальбома і його дружини Шарлоти Бернардини, уродженої Галлін[6]. У сім'ї було п'ятеро дітей[7].

Найма рано проявила інтерес до науки. Закінчивши Валлінську школу[en] в Стокгольмі, вона вступила в Стокгольмський коледж, де її помітили завдяки здібностям в галузі хімічного аналізу. Особливо її цікавили глини й мінерали. 1894 року Сальбом стала членкинею Геологічного товариства в Стокгольмі і того ж року почала вчитися в Уппсальському університеті, який закінчила 1896 року[7].

Деякий час Сальбом працювала в хіміко-технічному бюро (Kemisk-tekniska byrån) в Стокгольмі; потім у Гельсінкі. 1897 року опубліковано першу статтю про хімічний аналіз порід острова Альне; 1900 року — другу, разом з геологом з Уппсальського університету Юханом Андерссоном[en], про вміст фторидів у фосфоритах Швеції[8]. Однак знайти постійну роботу в Швеції було складно. Деякий час Сальбом працювала в Шведському музеї природознавства в Стокгольмі і завдяки цьому отримала можливість поїхати на навчання до Німеччини, в Аахен, де, крім хімічного аналізу, вивчала фотографічні методи реєстрації радіоактивного випромінювання. Потім Сальбом вивчала хімію й мінералогію в Базелі і 1910 року здобула докторський ступінь в університеті Невшателя, захистивши дисертацію з теми «Капілярний аналіз колоїдних розчинів» (швед. Kapillaranalyse kolloider Lösungen)[7].

Повернувшись до Стокгольма, Сальбом продовжила розробляти методи радіоактивного аналізу, який став однією з її основних спеціалізацій. 1914 року вона відкрила в Стокгольмі власну лабораторію, де займалася дослідженням мінеральних вод, гірських порід і руд, а також виконувала аналізи за запитом хіміків, мінералогів, петрографів і державних організацій[7][8]. 1907 і 1916 року вона опублікувала результати своїх досліджень про взаємозв'язок радіоактивності природних джерел і характеру порід у місці їх розташування[8].

Крім досягнень в галузі хімії, Сальбом була відома як борчиня за мир. Протягом двадцяти п'яти років вона була активною членкинею шведської секції Міжнародної жіночої ліги за мир і свободу (МЖЛМС), а 1935 року стала її почесною президенткою.

У квітні 1924 року Сальбом і Гертруда Вокер взяли участь у конференції Американського хімічного товариства у Вашингтоні. Під час випробувань хімічної зброї на арсеналі вони досліджували важкість наукової війни. Через зміну вітру Сальбом, Вокер та ще кілька вчених зазнали дії сльозогінного газу.[9] У листопаді 1924 року у Вашингтоні зібрався Четвертий міжнародний конгрес МЖЛМС. На засіданні Естер Акессон-Бесков, Сальбом і Вокер оголосили про створення Комітету проти наукової війни, головою якого стала Сальбом[10].

1946 року її громадську діяльність відзначено медаллю Illis quorum[ru][8].

Найма Сальбом померла в Стокгольмі 1957 року[7].

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  • Anders Lundgren. Naima Sahlbom. Svenskt biografiskt lexikon (sv). 
  • Anders Lundgren. Naima Sahlbom. Svenskt kvinnorbiografiskt lexikon (sv).