Наманганська область
| Наманганська область | |||||
|---|---|---|---|---|---|
|
Namangan viloyati | |||||
|
| |||||
| Адміністративний центр | Наманган | ||||
| Країна |  Узбекистан
| ||||
| Регіон | Узбекистан Узбецька Радянська Соціалістична Республіка Узбецька Радянська Соціалістична Республіка | ||||
| |||||
| Офіційна мова | узбецька | ||||
| Населення | |||||
| - повне | 2,103 млн. | ||||
| - густота | 236 чол./км² | ||||
| Площа | |||||
| - повна | 7,9 тис. км² км² | ||||
| Висота | |||||
| - максимальна | 641 м | ||||
| - мінімальна | 641 м | ||||
| Часовий пояс | UTC+5 | ||||
| Дата заснування | 6 березня 1941 | ||||
| Вебсайт | namangan.uz/uz/ | ||||
| Код ISO 3166-2 | UZ-NG | ||||
| |||||
| |||||
| |||||
Наманганська область (узб. Namangan viloyati) — адміністративна одиниця Республіки Узбекистан. На заході область межує з Ташкентською областю (сполучена перевалом Камчик), на південному-заході з Согдійською областю Республіки Таджикистан, на сході з Андижанською, на півдні з Ферганською областями Узбекистану, а на півночі з Алабукинським районом Джалал-Абадської області Республіки Киргизстан.
Обласний центр — місто Наманган, розташований за 305 км від Ташкента.
Наманганська область розташована в північно-східній частині Ферганської долини, на правому березі річки Сирдар'я. Площа території області — 7,9 тис. км².
Клімат континентальний, з сухим літом, і м'якою вологою зимою.
Населення області 2103 млн осіб, причому сільське населення становить понад 62 %. Великі міста — Наманган, Пап.
В області розташовано 27 історичних об'єктів і святих місць. У їх числі медресе Мулла киргиз (збудовано в 1910 році), мечеті Ота Валіхон туру і Шейх Ісхок Ешон, комплекс хазрат Мавлоно Лутфуллох Чустій, мавзолей Мулла Бозор Охунд, святі місця Баліклик Мозор, Булокді Мозор і Бібі Вона. Чимало об'єктів охороняються державою.
Хокім області — Юсупов Баходір Турсунович (з 2009 року).
Станом на 1 січня 2011 року область поділена на 11 районів і одне місто обласного підпорядкування:
| № на карті |
Район | Центр |
|---|---|---|
| 1 | Касансайський | місто Касансай |
| 2 | Мінґбулацький | міське селище Джумашуй |
| 3 | Наманганський | міське селище Ташбулак |
| 4 | Наринський | місто Хаккулабад |
| 5 | Папський | місто Пап |
| 6 | Туракурганський | місто Туракурган |
| 7 | Уйчинський | міське селище Уйчі |
| 8 | Учкурганський | місто Учкурган |
| 9 | Чартацький | місто Чартак |
| 10 | Чустський | місто Чуст |
| 11 | Янгікурганський | міське селище Янгікурган |
Місто обласного підпорядкування: Наманган
На території Папської району знаходиться анклав Таджикистану — Сарвак.
Наманганська область була утворена 6 березня 1941 а, у складі Узбецької РСР. 25 січня 1960 область була скасована, відновлена 18 грудня 1967. У 1948-50 роках 1-м секретарем Наманганського обласного комітету КП Узбецької РСР був М. А. Мухітдін. Довгі роки, Папським районним агропромисловим комплексом керував Ахмаджан Адилов. У роки перебудови Адилов був заарештований і провів багато років у в'язниці за звинуваченням в розкраданнях і корупції.
В області розвинене шовкове виробництво, виготовлення взуття, обробка бавовни і текстильне виробництво. Є автомобільний ремонтний цех, хімічні заводи та електромеханічні підприємства, фабрика з виробництва сухофруктів у місті Туракурган. Головна сільськогосподарська продукція області — вино, бавовна, фрукти та сировина для шовкового виробництва.
Народні промисли: фабрика в місті Чуст, виготовляються узбецькі національні ножі.
- Протяжність залізниць на території області — близько 140 км.
- Протяжність автомобільних доріг 11,8 тис. км (в тому числі з асфальтобетонним покриттям близько 4 тис. км, рух у бік Ташкента здійснюється через Камчицький перевал).
В області є грязьовий терапевтичний курорт, розташований в районі Чаткалу.
- Саттаров Закірджан (1941 — 194.7)
- Хайдаров Валі (194.9 — 195.2)
- Таїров Абдулхай (195.4 — квітень 1955)
- Джураєв Хамід (1955 — 1956)
- Мурадов Нуритдін Мурадович (1957 — січень 1960)
- Холханов Хашим (1968 — 1972)
- Усманходжаєв Інамжон Бузрукович (1972 — 1974)
- Абдураззаков Убайдулла Аббасович (1974 — 1978)
- Абідшаєв Мадамінджан (1978 — 1984)
- Хакімов Ботіралі Журабайович (1984 — 1990)
- Алламурадов Бурі Алламурадович (березень 1990 — 1990)
- Мукумбаєв Карім Карімович (1941 — 1945)
- Камбаров Турсун (1945 — жовтень 1946)
- Алімов Аріф (жовтень 1946 — листопад 1948)
- Мухітдінов Нуритдін Акрамович (листопад 1948 — 1950)
- Джураєв Хасан (1950 — 1954)
- Нурутдінов Сіродж (лютий 1954 — квітень 1955)
- Таїров Абдулхай (квітень 1955 — січень 1960)
- Ходжаєв Асаділла Ашрапович (грудень 1967 — 17 лютого 1973)
- Ібрагімов Мірзаолім Ібрагімович (17 лютого 1973 — 10 січня 1976)
- Камалов Махкам Камалович (10 січня 1976 — 1984)
- Раджабов Назір Раджабович (1984 — 5 жовтня 1987)
- Алламурадов Бурі Алламурадович (5 жовтня 1987 — 7 серпня 1990)
- Хакімов Ботіралі Журабайович (7 серпня 1990 — 14 вересня 1991)
- Рапігалієв Бургуталі Рапігалійович (28 січня 1992 — 6 листопада 1996)
- Джаббаров Тулкін Отахонович (6 листопада 1996 — 17 вересня 2004)
- Нажміддінов Ікромхон Хошимхонович (17 вересня 2004 — 2009)
- Юсупов Баходір Турсунович (2009 — 26 листопада 2015)
- Бозаров Хайрулло Хайїтбайович (26 листопада 2015 — 25 вересня 2020)
- Абдуразаков Шавкатжон Шокірджанович (з 25 вересня 2020 — )
- Ішантураєва, Сара Абдурахмановна (1911–1998) — актриса театру, народна артистка СРСР (1951)