Наманганська область

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Наманганська область

Namangan viloyati

Адміністративний центр Наманган
Країна Узбекистан Узбекистан
Регіон Узбекистан
Узбецька РСР
Узбецька РСР
Межує з: сусідні адмінодиниці
Ташкентська область, Андижанська область, Ферганська область, Жалалабатська область ?
Офіційна мова узбецька
Населення
 - повне 2,103 млн.
 - густота 236 чол./км²
Площа
 - повна 7,9 тис. км² км²
Висота
 - максимальна 641 м
 - мінімальна 641 м
Часовий пояс UTC+5
Дата заснування 6 березня 1941
Вебсайт namangan.uz/uz/
Код ISO 3166-2 UZ-NG
UZ-Namangan.PNG

Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Наманганська область

Наманганська область (узб. Namangan viloyati) — адміністративна одиниця Республіки Узбекистан. На заході область межує з Ташкентською областю (сполучена перевалом Камчик), на південному-заході з Согдійською областю Республіки Таджикистан, на сході з Андижанською, на півдні з Ферганською областями Узбекистану, а на півночі з Алабукинським районом Джалал-Абадської області Республіки Киргизстан.

Обласний центр — місто Наманган, розташований за 305 км від Ташкента.

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Наманганська область розташована в північно-східній частині Ферганської долини, на правому березі річки Сирдар'я. Площа території області — 7,9 тис. км².

Клімат континентальний, з сухим літом, і м'якою вологою зимою.

Населення області 2103 млн осіб, причому сільське населення становить понад 62 %. Великі міста — Наманган, Пап.

В області розташовано 27 історичних об'єктів і святих місць. У їх числі медресе Мулла киргиз (збудовано в 1910 році), мечеті Ота Валіхон туру і Шейх Ісхок Ешон, комплекс хазрат Мавлоно Лутфуллох Чустій, мавзолей Мулла Бозор Охунд, святі місця Баліклик Мозор, Булокді Мозор і Бібі Вона. Чимало об'єктів охороняються державою.

Влада[ред. | ред. код]

Хокім області — Юсупов Баходір Турсунович (з 2009 року).

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

Райони Наманганської області

Станом на 1 січня 2011 року область поділена на 11 районів і одне місто обласного підпорядкування:

№ на
карті
Район Центр
1 Касансайський місто Касансай
2 Мінґбулацький міське селище Джумашуй
3 Наманганський міське селище Ташбулак
4 Наринський місто Хаккулабад
5 Папський місто Пап
6 Туракурганський місто Туракурган
7 Уйчинський міське селище Уйчі
8 Учкурганський місто Учкурган
9 Чартацький місто Чартак
10 Чустський місто Чуст
11 Янгікурганський міське селище Янгікурган

Місто обласного підпорядкування: Наманган

На території Папської району знаходиться анклав Таджикистану — Сарвак.

Історія[ред. | ред. код]

Наманганська область була утворена 6 березня 1941 а, у складі Узбецької РСР. 25 січня 1960 область була скасована, відновлена 18 грудня 1967. У 1948-50 роках 1-м секретарем Наманганського обласного комітету КП Узбецької РСР був М. А. Мухітдін. Довгі роки, Папським районним агропромисловим комплексом керував Ахмаджан Адилов. У роки перебудови Адилов був заарештований і провів багато років у в'язниці за звинуваченням в розкраданнях і корупції.

Економіка[ред. | ред. код]

В області розвинене шовкове виробництво, виготовлення взуття, обробка бавовни і текстильне виробництво. Є автомобільний ремонтний цех, хімічні заводи та електромеханічні підприємства, фабрика з виробництва сухофруктів у місті Туракурган. Головна сільськогосподарська продукція області — вино, бавовна, фрукти та сировина для шовкового виробництва.

Народні промисли: фабрика в місті Чуст, виготовляються узбецькі національні ножі.

Транспорт[ред. | ред. код]

  • Протяжність залізниць на території області — близько 140 км.
  • Протяжність автомобільних доріг 11,8 тис. км (в тому числі з асфальтобетонним покриттям близько 4 тис. км, рух у бік Ташкента здійснюється через Камчицький перевал).

Охорона здоров'я[ред. | ред. код]

В області є грязьовий терапевтичний курорт, розташований в районі Чаткалу.

Керівництво Наманганської області[ред. | ред. код]

Голови облвиконкому[ред. | ред. код]

  1. Саттаров Закірджан (1941 — 194.7)
  2. Хайдаров Валі (194.9 — 195.2)
  3. Таїров Абдулхай (195.4 — квітень 1955)
  4. Джураєв Хамід (1955 — 1956)
  5. Мурадов Нуритдін Мурадович (1957 — січень 1960)
  6. Холханов Хашим (1968 — 1972)
  7. Усманходжаєв Інамжон Бузрукович (1972 — 1974)
  8. Абдураззаков Убайдулла Аббасович (1974 — 1978)
  9. Абідшаєв Мадамінджан (1978 — 1984)
  10. Хакімов Ботіралі Журабайович (1984 — 1990)

Голови обласної ради народних депутатів[ред. | ред. код]

  1. Алламурадов Бурі Алламурадович (березень 1990 — 1990)

1-і секретарі обкому КП Узбекистану[ред. | ред. код]

  1. Мукумбаєв Карім Карімович (1941 — 1945)
  2. Камбаров Турсун (1945 — жовтень 1946)
  3. Алімов Аріф (жовтень 1946 — листопад 1948)
  4. Мухітдінов Нуритдін Акрамович (листопад 1948 — 1950)
  5. Джураєв Хасан (195.2 — 1954)
  6. Нурутдінов Сіродж (лютий 1954 — квітень 1955)
  7. Таїров Абдулхай (квітень 1955 — січень 1960)
  8. Ходжаєв Асаділла Ашрапович (грудень 1967 — 17 лютого 1973)
  9. Ібрагімов Мірзаолім Ібрагімович (17 лютого 1973 — 10 січня 1976)
  10. Камалов Махкам Камалович (10 січня 1976 — 1984)
  11. Раджабов Назір Раджабович (1984 — 5 жовтня 1987)
  12. Алламурадов Бурі Алламурадович (5 жовтня 1987 — 7 серпня 1990)
  13. Хакімов Ботіралі Журабайович (7 серпня 1990 — 14 вересня 1991)

Хокіми (губернатори)[ред. | ред. код]

  1. Рапігалієв Бургуталі Рапігалійович (28 січня 1992 — 6 листопада 1996)
  2. Джаббаров Тулкін Отахонович (6 листопада 1996 — 17 вересня 2004)
  3. Нажміддінов Ікромхон Хошимхонович (17 вересня 2004 — 2009)
  4. Юсупов Баходір Турсунович (2009 — 26 листопада 2015)
  5. Бозаров Хайрулло Хайїтбайович (26 листопада 2015 — 25 вересня 2020)
  6. Абдуразаков Шавкатжон Шокірджанович (з 25 вересня 2020 — )

Відомі люди[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]