Ташкентська область

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ташкентський вілоят
(Ташкентська область)
Toshkent viloyati
Chirchik River in Khodzhikent.jpg
Адміністративний центр Ташкент
Країна Узбекистан Узбекистан
Межує з
сусідні адмінодиниці
Сирдар'їнська область, Наманганська область, Ташкент, Таласька область і Жалалабатська область ?
Офіційна мова узбецька
Населення
 - повне 2468,0 тис. чол.
 - густота 291 чол./км²
Площа
 - повна 15,59 тис. км² км²
Висота
 - максимальна 1176 метр
Дата заснування 15 січня 1938
Веб-сайт tashvil.gov.uz
UZ-Toshkent.PNG
Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Ташкентська область

Ташке́нтський вілоя́т (Ташке́нтська о́бласть) (вілоя́т, узб. Toshkent viloyati, Тошкент вілояті) — адміністративна одиниця-область (вілоят) у складі Узбекистану. Обласний центр — місто Ташкент. На 2008 населення становило 2,5 млн осіб.

Географія[ред. | ред. код]

Площа області — 15,3 тис. км ².

Ташкентська область розташована в північно-східній частині Узбекистану між західною частиною гір Тянь-Шаню та річкою Сирдар'я. Область межує на півночі і північному-заході з Казахстаном, на північному сході межує з Киргизстаном, на сході з Наманганською областю Узбекистана, на півдні — з Таджикистаном, на південному заході — з Сирдар'їнською областю. Клімат різко континентальний з м'якою вологою зимою і жарким сухим літом.

  • Центр: м. Ташкент (населення 2,9 млн чол.)
  • Територія: 15, 6 тис. км².
  • Населення: 4 450,0 тис. чол., середня щільність 147 чоловік на квадратний кілометр.
  • Автомобільний код: 11 — дійсний до 01.01.2011; 10 — дійсний для нових автомобільних номерів.
  • Місто республіканського підпорядкування: Ташкент.
  • Міста обласного підпорядкування: Алмалик, Ангрен, Ахангаран, Бекабад, Чирчик, Янгіюль.
  • Міст районного підпорядкування: Аккурган, Бука, Газалкент, Дустонобод, Келес, Паркент, Пскент, Тойтепа, Чіназ, Янгіабад.

Область розділена на 15 адміністративних районів. В області також 13 маленьких міст і безліч селищ. Надра багаті міддю, бурим вугіллям, молібденом, цинком, золотом, сріблом, рідкісноземельними металами та ін. Велика частина території Ташкентської області — передгірська рівнина, на півночі і північному заході — хребти Західного Тянь-Шаню висотою до 4299 м. Клімат різко континентальний, посушливий. Середня температура січня -1 ° C, липня +26 ° C. Опадів близько 300 мм на рік. Головна річка Сирдар'я (з притокою Чирчик), Чарвацьке водосховище. Ґрунти в основному сіроземні. Велика частина території розорана; по берегах річок — Тугай; в горах — субальпійські і альпійські луки. У Ташкентської області знаходиться Чаткальський заповідник.

Історія[ред. | ред. код]

Область утворена 15 січня 1938 у складі Узбецької РСР.

У 1950/51 роках 1-м секретарем обласного комітету був М. А. Мухітдін.

Склад області[ред. | ред. код]

Область ділиться на 14 районів (туманів), вказана чисельність населення станом на 1 квітня 2016[1]:

Район Населення, чол Центр
Аккурганський район 98 400 Аккурган
Ахангаранський район 125 800 Ахангаран
Бекабадський район 146 500 Зафар
Бостанлицький район 162 100 Газалкент
Букинський район 117 400 Бука
Кибрайський район 188 800 Кибрай
Куйичирчикський район 101 700 Дустабад
Паркентський район 143 000 Паркент
Пскентський район 95 400 Пскент
Зангіатинський район 368 100 Келес
Уртачирчицький район 182 700 Нурафшон
Чиназький район 124 500 Чиназ
Юкоричирчикський район 125 200 Янгибазар
Янгіюльський район 253 700 Янгіюль

Основні населені пункти:

Taschkent Wegweiser.jpg

Транспорт[ред. | ред. код]

  • Протяжність залізниць — понад 360 км
  • Протяжність автомобільних доріг — 3771 км

Література[ред. | ред. код]

  • Географічний енциклопедичний словник, географічні назви, Москва, «Радянська енциклопедія», 1986.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. https://data.gov.uz/ru/datasets/1122