Джалал-Абадська область
Джалал-Абадська область | |
---|---|
Жалал-Абад облусу | |
Основні дані | |
Прізвисько: | |
Країна: | Киргизстан |
Утворена: | 21 листопада 1939 |
Населення: | ▲ 1 036 700 (2011)[1] |
Площа: | 33,700 км² |
Густота населення: | 30,76 осіб/км² |
Телефонні коди: | +-32 |
Обласний центр: | Джалал-Абад |
Райони: | 8 |
Міста: обласного значення |
5 |
Смт: | 8 |
Села: | 415 |
Селищні ради: | |
Сільські ради: | |
Номери автомобілів: | |
Інтернет-домени: | |
Обласна влада | |
Вебсторінка: | |
Голова ОДА: | Жусупбек Шаріпов |
Рада: | |
Голова ради: | |
Мапа | |
Джалал-Абадська область (кирг. Жалал-Абад облусу) — адміністративно-територіальна одиниця Киргизстану. Обласний центр — місто Джалал-Абад. Населення — 962,200 осіб (на 2005 рік). Джалал-Абадська область була утворена 21 листопада 1939 року. 27 січня 1959 року вона стала частиною Ошської області, але була поновлена, як область 14 грудня 1990 року. Адміністративна одиниця складається з 8 районів, включає 5 міст, 8 селищ міського типу і 415 сіл.[2]
Джалал-Абадська область займає площу 33,700 км² (16.9% території всієї країни) і знаходиться у центрально-західній частині Киргизстану.
Південний край області є частиною Ферганської долини. Решта частина області має гірський рельєф. М41, основний автошлях з півночі на південь, сполучає місто Бішкек з містом Ош, має кривий маршрут, що проходить центром області. Інша дорога йде через південний край області майже до західного краю, а потім повертає на північний схід до долини Чаткал, до Кизил-Адиру, що у Талаській області. Інша дорога (закрита у зимовий час, вимагає джип із серії Фергани) простягається на схід до Казармана і міста Нарин.
Невід'ємною частиною енергетичної системи країни є Токтогульське водосховище, яке поставляє електроенергію і воду для Киргизстану і сусідніх країн.
Гірські регіони області заселили кочові племена киргизів-скотарів, тюркомовних переселенців з Алтаю. У більш рівнинних регіонах тривалий час зберігалися автохонні індоєвропейські групи іранського походження. До кінця середніх віків, після інтенсивних тюрксько-монгольських міграцій, вони поступово тюркизувалися, але зберегли досить розвинену міську та землеробську культуру: так утворюється узбецький етнос. Цей етнокультурний поділ за рівнем рельєфу у Ферганській долині в цілому і в області зокрема зберігався з кінця середніх віків до нашого часу, поки, вже після встановлення адміністративно-територіального поділу Киргизької РСР, групи традиційно гірських киргизів перейшли на осілий спосіб життя і переселилися ближче до підніжжя гір. Територія області до кінця XIX століття перебувала під контролем Кокандського ханства, поки і ханство, і залежні від нього території не увійшли до складу Російської імперії. Власне Жалалабатська область була утворена в 1939 році. Потім, під час програми з адміністративно-територіального укрупнення, вона була скасована в 1959 році (увійшла до складу Ошської області). Згодом знову відновлена у 1990 році, через швидке зростання її населення.
У листопаді 2005 року, в колоніях Джалал-Абадської і Чуйської областей стався найгучніший тюремний бунт на пострадянському просторі. Заколот був припинений за допомогою вогнепальної зброї і бронетехніки. За офіційними даними, в ході операції загинули кілька десятків осіб.[3]
Ствном на 2011 рік в області проживає 1 036 700 осіб (20 % населення Киргизстану), населення за даними статистики 2003 року — 834 тис. осіб, густота населення 26 осіб на 1 км² (в долинах 200—500 осіб 1 км², в горах 0-5 осіб 1 км² . Для області традиційно характерна висока народжуваність, особливо в сільській місцевості, хоча вона значно знизилася. У населенні області переважають киргизи (близько 72%), узбеки (близько 25%), які складають основну масу прикордонного населення Ферганської долини, є невелика кількість росіян і турків. Основна релігія — іслам світського спрямування, з домішками шаманізму в середовищі киргизів. Середній розмір домогосподарства в області — 5,5 людини (найвищій показник в республіці). Сільські киргизи спочатку кинулися в Джалал-Абад, потім у Чуйську область і Фрунзе (Бішкек), а останнім часом на заробітки до Росії. Високогірні райони області є регіоном традиційного проживання киргизів — кочівників і скотарів (див. Тюрки), що складають абсолютну більшість населення області. Але в силу свого прикордонного положення поруч з Узбекистаном, в області висока частка різноманітних етнічних меншин. За даними перепису 1999 року, в області проживало 868 тис. жителів (962 тис. у 2005 році) — 18 % населення країни.
Чисельність в 1989 році |
% | Чисельність в 1999 році |
% | Чисельність в 2009 році |
% | |
---|---|---|---|---|---|---|
всього | 743 279 | 100,00 % | 869 259 | 100,00 % | 1 009 889 | 100,00 % |
Киргизи | 452 868 | 60,93 % | 607 036 | 69,83 % | 725 321 | 71,82 % |
Узбеки | 175 705 | 23,64 % | 212 030 | 24,39 % | 250 748 | 24,83 % |
Росіяни | 54 024 | 7,27 % | 17 930 | 2,06 % | 9 120 | 0,90 % |
Турки | 4 413 | 0,59 % | 4 842 | 0,56 % | 5 842 | 0,58 % |
Таджики | 4 525 | 0,61 % | 5 236 | 0,60 % | 5 642 | 0,56 % |
Татари | 15 936 | 2,14 % | 6 933 | 0,80 % | 3 694 | 0,37 % |
Уйгури | 3 360 | 0,45 % | 3 776 | 0,43 % | 3 271 | 0,32 % |
Курди | 8 173 | 1,10 % | 2 158 | 0,25 % | 1 902 | 0,19 % |
Азербайджанці | 586 | 0,08 % | 259 | 0,03 % | 996 | 0,10 % |
Українці | 9 503 | 1,28 % | 2 463 | 0,28 % | 789 | 0,08 % |
Казахи | 1 564 | 0,21 % | 1 130 | 0,13 % | 692 | 0,07 % |
Хемшили | …[6] | … | 382 | 0,04 % | 352 | 0,03 % |
Корейці | 672 | 0,09 % | 377 | 0,04 % | 237 | 0,02 % |
Німці | 4 425 | 0,60 % | 672 | 0,08 % | 210 | 0,02 % |
Башкири | 1 055 | 0,14 % | 392 | 0,05 % | 164 | 0,02 % |
Чеченці | 255 | 0,03 % | 114 | 0,01 % | 89 | 0,01 % |
Араби | 65 | 0,01 % | 861 | 0,10 % | 75 | 0,01 % |
Грузини | 200 | 0,03 % | 116 | 0,01 % | 51 | 0,01 % |
Туркмени | 137 | 0,02 % | 33 | 0,00 % | 46 | 0,00 % |
Перси | 43 | 0,01 % | 58 | 0,01 % | 46 | 0,00 % |
Білоруси | 624 | 0,08 % | 115 | 0,01 % | 45 | 0,00 % |
Балкарці | 126 | 0,02 % | 49 | 0,01 % | 44 | 0,00 % |
Вірмени | 730 | 0,10 % | 109 | 0,01 % | 38 | 0,00 % |
Дунгани | 60 | 0,01 % | 24 | 0,00 % | 36 | 0,00 % |
Кримські татари | 2 261 | 0,30 % | 18 | 0,00 % | 31 | 0,00 % |
інші | 1 969 | 0,26 % | 2146 | 0,29 % | 408 | 0,05 % |
- Населення: 1 023 200 (оцінка на 1 січня 2010)[7]
- Зайняте населення: 390 700 (2008) [8]
- Чисельність зареєстрованих безробітних: 18 707 (2008)[9]
- Експорт: 87,1 млн. $ (2008)[10]
- Імпорт: 111,5 млн. $ (2008) [10]
- Прямі іноземні інвестиції (2008): 16,8 млн. $ [11]
Індустріалізація області, що проводилася за часів СРСР, виражалася в основному в будівництві великих ГЕС, основний кваліфікований обслуговчий персонал на яких був з РРФСР і УРСР. Тоді ж інтенсивно розвивалося бавовництво, іригаційне зрошення в умовах колгоспних і радгоспних господарств, де було задіяно киргизьке і узбецьке населення. Розпад СРСР призвів до деіндустріалізації краю, як і країни в цілому, занепаду технологічно оснащеного сільського господарства. Адміністративна одиниця страждає від безробіття, що досягає 70%. В області в минулому вівся інтенсивний видобуток нафти, газу, кам'яного вугілля (Кок-Янгак, Таш-Кумир) і поліметалічних руд. Основний внесок в економіку приносить електроенергія з каскаду ГЕС і водосховищ на річці Нарин: Токтогульське водосховище, Курпсайське водосховище, Таш-Кумирське водосховище, Учкурганське водосховище). За радянських часів помітним був внесок у машинобудування, електротехніку, будівництво, бавовно-очисну, легку та харчову промисловості. У Ферганській долині розвинене поливне землеробство. Спеціалізація: зернові, бавовник, тютюн, виноград, садівництво, тваринництво (вівці, кози, корови, коні), шовківництво; на схилах - богарне землеробство. У горах найважливіша галузь — вівчарство.
В області розташовані такі міста:
Джалал-Абадська область поділена на 8 районів (південні райони пронумеровані зі сходу на захід): [12]:
Район | Столиця | Розташування |
---|---|---|
Сузацький район | Сузак | південь1 |
Базар-Коргонський район | Базар-Коргон | південь2 |
Ноокенський район | Массі | південь3 |
Аксийський район | Кербен | південь4 |
Ала-Букський район | Ала-Бука | південь5 |
Чаткальський район | Каниш-Кия | захід |
Токтогульський район | Токтогул | північ |
Тогуз-Тороський район | Казарман | схід |
Область має в своєму розпорядженні рекреаційно-туристичний матеріал. Тут розташовано три особливо охоронювані природні території: Беш-Аральський державний заповідник, Сари-Челекський державний біосферний заповідник і Падишатинський державний заповідник. Сам обласний центр — місто Джалал-Абад здавна є курортом (мінеральні джерела). Також на території області розташовані Арсланбобські водоспади, озеро Сари-Челек; середньовічний мавзолей Шах-Фазіль (XIII століття).
- Сурамбаєв Камбарли (листопад 1939 — 1940)
- Токобаєв Молдогази (1940 — 1941)
- Айдаров Бекбо (1941 — червень 1941)
- Суєркулов Абди Суєркулович (червень 1941 — жовтень 1942)
- Шабаєв Досу (січень 1943 — грудень 1943)
- Ішимов Бекмолдо (1944 — 1946)
- Курманалієв Іанбет (1946 — 194.7)
- Шаназаров (1947)
- Рисбаєв Абдикарім (1950 — 1951)
- Кульмірзаєв У. (195.2 — 1955)
- Ташиєв Кулназар (1955 — 1959)
- Ващук Микола Дем'янович (листопад 1939 — 194.2)
- Нікулін Віктор Михайлович (травень 1944 — 1944)
- Шабаєв Досу (1944 — 1946)
- Аманов Муктали (1946 — 1949)
- Джаналієв Кадирали (січень 1949 — лютий 1951)
- Аламанов Баян (лютий 1951 — 1955)
- Балтагулов Тюрегельді Балтагулович (1955 — січень 1959)
- Кутманова Зебікан Кутманівна (лютий 1991 — серпень 1991)
- Боконбаєв Джоомарт — киргизький письменник.
- ↑ Чиселність постоянного населения на 1 січня (PDF). Киргизстат. Процитовано 13 вересня 2014.
{{cite web}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|4=
(довідка)[недоступне посилання з квітня 2019] - ↑ Brief Description of Jalal-Abad Province [Архівовано 31 травня 2010 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Газета «Ситуація», № 25 січня 2009, стр. 3, (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 жовтня 2011. Процитовано 30 червня 2010.
- ↑ Перепись населения Киргизии 2009. Джалал-Абадская область (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 серпня 2011. Процитовано 10 серпня 2011.
- ↑ Население Киргизии. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 9 січня 2013.
- ↑ По переписи 1989 года хемшилы включались в состав армян
- ↑ Національний комітет Статистики (кир./рос.) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 липня 2011. Процитовано 22 липня 2011.
- ↑ Національний комітет Статистики (кир./рос.) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 листопада 2010. Процитовано 30 червня 2010.
- ↑ Національний комітет Статистики (кир./рос.) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 листопада 2010. Процитовано 30 червня 2010.
- ↑ а б Національний комітет Статистики (кир./рос.) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 липня 2011. Процитовано 22 липня 2011.
- ↑ Національний комітет Статистики (кир./рос.) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 липня 2011. Процитовано 22 липня 2011.
- ↑ Kyrgyzstan - Джалал-Абадська область. Архів оригіналу за 2 серпня 2009. Процитовано 30 червня 2010.
- Державний Інтернет портал — Джалал-Абадська область[недоступне посилання з липня 2019]
- Місцеве самоврядування Джалал-Абадської області