Науково-дослідна лабораторія гідроекології та гідрохімії Київського університету

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Науково-дослідна лабораторія гідроекології та гідрохімії
Галузь гідроекологія, гідрохімія, гідрологія
Країна Україна Україна
Розташування Київ
Підпорядкування

Київський національний університет імені Тараса Шевченка,

географічний факультет
Дата відкриття 1970
Керівник Захар Розлач
Координати
Київ, МСП — 680, пр. Глушкова, 2-А

Науково-дослідна лабораторія гідроекології та гідрохімії — науково-дослідний підрозділ при кафедрі гідрології та гідроекології географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Історія[ред. | ред. код]

Створена 1970 року при кафедрі гідрології суші (тепер кафедра гідрології та гідроекології) як науково-дослідна лабораторія гідрохімії.

Ініціатор створення лабораторії — професор В. І. Пелешенко.

Метою створення лабораторії було посилення науково-дослідних робіт з вивчення хімічного складу природних вод із застосуванням високочутливих і швидкісних методів аналізу.

Науковий напрям — на основі експедиційних досліджень вивчення регіональних закономірностей формування фізико-хімічних умов у природних водах суші.

Експедиційні дослідження виконувалися на Шацьких озерах, у басейнах річок Прип'яті, Дніпра, Південного Бугу, Дунаю (бюджетна тематика), на водоймах-охолоджувачах всіх АЕС України та Смоленської АЕС (Росія) (госптематика). Найбільш інтенсивно експедиційні дослідження лабораторією проводилися в 70-80 рр. ХХ ст., коли до складу експедицій входило два загони — гідрохімічний і гідрологічний (до 15 осіб). Протягом 1977—1987 рр. експедиціями лабораторії з бюджетної тематики керував В. К. Хільчевський.

Штат лабораторії у 2004 р. становив 14 співробітників, у 2008 — 10, у 2012 — 7. Лабораторія підтримує наукові зв'язки з установами гідрометслужби, Держводагенства України, Мінприроди України, НАН України, в яких впроваджуються результати досліджень.

Назви лабораторії[ред. | ред. код]

1970 р. — науково-дослідна лабораторія гідрохімії.

1971 р. — проблемна науково-дослідна лабораторія гідрохімії.

1992 р. — проблемна науково-дослідна лабораторія гідроекології та гідрохімії.

2002 р. — науково-дослідна лабораторія гідроекології та гідрохімії.

2007 р. — науково-дослідний сектор гідроекології та гідрохімії.

Керівництво[ред. | ред. код]

Наукові керівники лабораторії[ред. | ред. код]

Завідувачі лабораторії[ред. | ред. код]

  • 1970—1972 — Пилипюк Я. С.;
  • 1972—1974 — Ромась М. І.;
  • 1974—2001 — Закревський Д. В., доктор географічних наук;
  • 2001—2009 — Ромась М. І., доктор географічних наук;
  • 2010—2012 — Онищук В. В., кандидат технічних наук;
  • 2013—2014  — Розлач З. В., кандидат географічних наук.
  • 2016  — Данько К. Ю., кандидат географічних наук.

Наукові здобутки[ред. | ред. код]

Лабораторією виконані дослідження, які входили до планів Державного комітету з науки і техніки, розвитку народного господарства України, НАН України, галузевих міністерств і відомств. Наукові дослідження дозволили:

З використанням матеріалів досліджень науково-дослідної лабораторії гідроекології та гідрохімії співробітниками лабораторії і кафедри було підготовлено і захищено низка кандидатських і 8 докторських дисертацій:

В. І. Пелешенко, Л. М. Горєв , Д. В. Закревський , В. К. Хільчевський , О. Г. Ободовський, С. І. Сніжко, М. І.  Ромась , В. В. Гребінь.

В лабораторії починав свою наукову діяльність В.  І.  Осадчий — доктор географічних наук, член-кореспондент НАН України, директор Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту МНС України та НАН України.

Результати наукових досліджень лабораторії публікуються в періодичному науковому збірнику «Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія» та інших виданнях.

Література[ред. | ред. код]

  1. Хільчевський В. К. Кафедра гідрології і гідрохімії: освіта і наука. — К., 2000.
  2. Українські гідрологи, гідрохіміки, гідроекологи [Електронний ресурс] / За ред. В. К. Хільчевського — К., 2004.
  3. Географічному факультету — 75. — К., 2008.

Посилання[ред. | ред. код]