Пелешенко Василь Іларіонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пелешенко Василь Іларіонович
Народився 28 червня 1927(1927-06-28)
Долина,
Київська область
Помер 29 березня 2014(2014-03-29) (86 років)
Київ
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Діяльність доцент, науковий працівник
Відомий завдяки гідрогеологія, гідрохімія
Alma mater Київський університет
Науковий ступінь доктор географічних наук
Заклад Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Нагороди заслужений діяч науки і техніки України
Звання професор

Пелешенко Василь Іларіонович (28 червня 1927 — 29 березня 2014року) — український гідрогеолог, гідрохімік, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри гідрології та гідрохімії географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, академік Української екологічної академії наук с 1992 року та Академії наук вищої школи від 1997 року.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 28 червня 1927 року в селі Долина Обухівського району Київської області. Учасник німецько-радянської війни. Закінчив 1957 року Київський університет зі спеціальністю «геолог-гідрогеолог». Працював у Київському університеті у 1957—1968 роках інженером, з 1968 року доцентом, старшим викладачем на кафедрі гідрогеології та інженерної геології геологічного факультету. У 1968—1971 роках відповідальний працівник відділу науки ЦК Компартії України. У Київському університеті у 1971—1976 роках працює доцентом кафедри гідрології суші географічного факультету, у 1976 році очолив кафедру гідрології суші, яку за його ініціативи перейменовано на кафедру гідрології і гідрохімії (тепер гідрології та гідроекології). Заснував науково-дослідну лабораторію гідрохімії (тепер лабораторія гідроекології та гідрохімії). У 1993—2002 роках професор кафедри, у 2002—2003 роках провідний науковий співробітник науково-дослідної лабораторії гідроекології та гідрохімії. Кандидатська дисертація «Підземні води межирічя Сіверський Донець-Оскіл» захищена у 1967 році, докторська дисертація «Оцінка взаємозв'язку хімічного складу різних типів природних вод суші (оцінка, баланс і прогноз на прикладі території України)» захищена у 1981 році. Засновник гідрохімічної школи у Київському університеті. У 1981 році за його ініціативи заснований Богуславський гідролого-гідрохімічний стаціонар на річці Рось. Розробив методологію оцінки взаємозв'язку хімічного складу різних типів природних вод та принципи кількісної оцінки впливу антропогенних факторів на формування гідрохімічного режиму річок. Зробив значний внесок у формуванні меліоративної гідрохімії. Був головою спеціалізованої вченої ради захисту дисертацій Київського університету 1993—2003 роках. Брав участь в експедиціях на Забайкаллі, Шацьких озерах, річках Прип'яті, Дунаї, водоймах-охолоджувачах АЕС на території України та Смоленської АЕС в Росії, 30-км зоні ЧАЕС. Учасник міжнародних форумів у Лондоні 1969 року, Токіо 1970 року). Підготував 2 докторів наук, 5 кандидатів наук. Член редколегії наукового збірника «Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія».

Нагороди і відзнаки[ред. | ред. код]

Почесний працівник Гідрометслужби України. Лауреат премії імені В. І. Вернадського УЕАН у 1998 році. Заслужений професор Київського університету. Почесний член Українського географічного товариства. Нагороджений орденами: «Знак Пошани» у 1970 році, «За заслуги» ІІІ ступеня у 1997 та ІІ ступеня у 2002 році. Заслужений діяч науки і техніки України.

Наукові праці[ред. | ред. код]

Автор і співавтор понад 200 наукових праць, 9 монографій, 28 підручників та навчальних посібників, 1 винаходу. Основні праці:

  1. Оцінка взаємозв'язку хімічного складу різних типів природних вод (на прикладі рівнинної частини території України). — К., 1975.
  2. (рос.) Гидрохимический атлас СССР. — М., 1990 (у співавторстві).
  3. Гідрохімія України. — К., 1995 (у співавторстві).
  4. Гідрогеологія з основами інженерної геології. — К., 2003 (у співавторстві).

Література[ред. | ред. код]

  1. Географічна енциклопедія України. — Том 3. / Редколегія: О. М. Маринич (відпов. ред.) та ін. — К. : «Українська радянська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1993.
  2. Хільчевський В. К. Кафедра гідрології і гідрохімії: освіта і наука. — К., 2000.
  3. Українські гідрологи, гідрохіміки, гідроекологи / За ред. В. К. Хільчевського. — К., 2004.
  4. Київський університет. Шляхами успіху. — К., 2008.
  5. Географічний факультет у персоналіях / Олійник Я. Б., Бортник С. Ю., Гродзинський М. Д., Дмитрук О. Ю. та інші. — К.: ВГЛ «Обрії», 2008.