Національна Рада Монако

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Національна Рада Монако
фр. Conseil national de Monaco
Conseil national.svg
 
Monaco National Council building.JPG
 
Загальна інформація:
Юрисдикція: Монако Монако
Тип: однопалатний парламент
Структура:
Conseil national de Monaco 2013.svg
Депутатів: 24
Політичні
групи:
     Горизонт Монако (20)
     Союз за Монако (3)
     Ренесанс (1)
Спікер: Христоф Штайнер (Горизонт Монако)
з 2013
Адреса:
Адреса: площа Візітасьйон, 2,
Монако-Вілль, Монако
Офіційний веб-сайт:
www.conseil-national.mc

Commons-logo.svgВікісховище має мультимедійні дані за темою: Національна Рада Монако

Національна Рада Монако — однопалатний парламент Князівства Монако. Він складається з 24 депутатів, які обираються на основі загального виборчого права громадянами Монако і його обов'язками є обговорення і прийняття законів, запропонованих урядом, голосування за національний бюджет та ратифікація міжнародних договорів. Термін повноважень складає п'ять років, хоча Князь може розпустити його будь-коли і тоді нові вибори відбудуться протягом трьох місяців.

Рада збирається як мінімум два рази на рік щоб затвердити бюджет і розглянути закони запропоновані урядом. Після того, як Рада прийняла закон, він має бути направлений до Князя протягом вісьмидесяти днів для підпису. Після підпису Князя закон вступає в юридичну силу. Князь може відхилити закон протягом десяти днів від його отримання.

Законопроекти подаються Князем за пропозицією Державної Ради. Члени Національної Ради не мають право законодавчої ініціативи[1].

Виборче право має той, хто принаймі 5 років є громадянином Монако, та його вік не менше 25 років. Члени муніципальних рад також можуть бути обрані до Національної Ради. 16 депутатів обираються за мажоритарною та 8 за пропорційною системою[2].

Історія[ред. | ред. код]

Національна Рада була запроваджена конституцією 1911 року. Тоді вона складалася з 12 депутатів, які обирались громадянами, але в них були обмежені повноваження.

Тільки після прийняття в 1962 році нової конституції Національна Рада стає єдиним законодавчим органом. На неї лягає відповідальність за затвердження законів, ратифікацію договорів, затвердження бюджету та встановлення податків.

Конституційна реформа 2002 збільшила кількість депутатів до 24 та збільшила повноваження парламенту.

В 2012 Національна Рада переїхала до нової будівлі, збудованої монакським архітектором Жаном-Мішелем Угом, на площі Візітасьйон.

Чинний склад[ред. | ред. код]

Горизонт Монако:

  1. Жак Ріт
  2. Крістоф Штайнер
  3. Лоран Навйон
  4. Марк Буріні
  5. Крістоф Робіні
  6. Тьєрі Поєт
  7. Каролін Ругеньон-Вернен
  8. П'єр Свара
  9. Філіп Клеріссі
  10. Тьєрі Кроветто
  11. Жан-Шарль Аллавена
  12. Наталі Аморатті-Бланк
  13. Валері Россі
  14. Софі Лавана
  15. Беатріс Фреско-Рольфо
  16. Клод Буассон
  17. Жан Мішель Куччі
  18. Крістіан Баріларо
  19. Даніель Боері
  20. Ален Фічіні

Союз за Монако:

  1. Жан-Луї Грінда
  2. Жан-Франсуа Робільйон
  3. Бернар Паск'є

Ренесанс:

  1. Ерік Елена[3]

Список спікерів[ред. | ред. код]

  • Ежен Марке (1911–1914, 1918–1928, 1930)
  • Жан Марсан (1929)
  • Анрі Сеттімо (1933–1944)
  • Шарль Беландо (1944–1950)
  • Луї Аурелья (1950–1954, 1955–1958)
  • Жозеф Сімон (1954–1955, 1958–1959, 1962–1968)
  • Огюст Медсен (1968–1978)
  • Жан-Шарль Рей (1978–1993)
  • Жан-Луї Камбора (1993–2003)
  • Стефан Валері (2003–2010)
  • Жан-Француа Робільйон (2010–2013)
  • Лоран Нувйон (з 2013)

Комісії[ред. | ред. код]

Національна рада має такі комісії:

  • Фінансів та національної економіки
  • Соціальних інтересів
  • Законодавства
  • Зовнішніх зв'язків
  • Освіти та молоді
  • Прав жінок та родини
  • Культури і спадщини
  • Навколишнього середовища та житлового середовища
  • Спеціальна комісія змін в закон про вибори і закон про організацію і функціонування Національної Ради

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]