Національна алея

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вигляд Національної алеї з літака, 2010 р

Національна алея (англ. National Mall=Нешнл мол) — парковий, музейний та меморіальний комплекс просто неба у центрі столиці США м. Вашингтон. Національна алея є частиною Національної служби парків США.[1] Під назвою «Національна алея» зазвичай розуміють відкритий простір між меморіалом Лінкольна і Капітолієм разом із монументом Вашингтона в центрі й Білим домом і меморіалом Джефферсона по боках. Інколи до складу Національної алеї також приписують площі, які офіційно входять до західного парку річки Потомак і конституційних садів. [2] Національну алею щороку відвідують в середньому 24 млн людей.[3]

Історія алеї[ред. | ред. код]

Національна алея була центральним елементом плану забудови Макміллана у 1901 р.

У своєму плані від 1791 р. забудови майбутнього міста Вашингтон архітектор П’єр Ленфан передбачив оточену садами Гранд-Авеню в 1 милю завдовжки і 400 футів завширшки поміж будинком Капітолію і статуєю Джорджу Вашингтону прямо на південь від Білого дому.[4][5][6][7] Врешті-решт Національна алея була споруджена в спроектованих межах, але замість Гранд-Авеню, яка так ніколи і не з’явилася. Карта 1802 р. від Метью Перрі вперше містить слово «алея» для цього простору."[8]

У 1850-х роках архітектор Ендрю Джексон Даунінг створив свій ландшафтний план для алеї. Протягом наступних 50-ти років відповідно до його плану федеральні установи розбили на цих площах кілька природніх парків. На додачу до них в районі Шостої Стріт алею перетинала гілка залізниці, з’явився великий базар і залізнична станція, а також сади і теплиці.

У 1901 р. під впливом громадського руху «За красиве місто» на світ з’явився План Макміллана, який розвинув оригінальну ідею Ленфана і радикально перетворив вигляд алеї, прибравши сади, теплиці, дерева, комерційні й промислові будівлі [9] План Макміллана відрізнявся від плану Ленфана тим, що алея стала представляти собою трав’яну галявину завширшки 300 футів на якій висаджені 4 ряди в’язів. Будівлі культурних закладів у вишуканому стилі мали б розташовуватися по боках алеї позаду в’язів. [10][11][12][13]

У 1918 р. військові будівельники звели будинки Головного штабу флоту і боєприпасів на південному боці Конституційної Авеню, нині Бі-Стріт.[14][15][16] Ці споруди слугували штабом США під час Першої світової війни й збереглися аж до 1970 р.[14][15] Більшість будівель згодом стали конституційними садами у 1976 р.[15][17]

15 жовтня 1966 р. Національна алея вперше була внесена до Національного реєстру історичних місць США.[18] У 1981 р. було офіційно задокументовано історичне значення алеї, а пізніше у 2003 р. 108-й склад Конгресу США ухвалив «Акт про класифікацію і вигляд пам’яток», яким застережено подальше розміщення будь-яких споруд в межах Національної алеї.[2][19]

Призначення алеї[ред. | ред. код]

Національна служба парків США постановила, що Національна алея призначена, щоб:

  • Забезпечити монументальне, гідне і символічне місцерозташування урядових структур, музеїв та національних меморіалів, як передбачено планами Ленфана і Макміллана.
  • Підтримувати і забезпечувати використання алеї в історичному ландшафті, як місця громадського відпочинку, наповненого вишуканими творами мистецтва і вражаючими символами нації.
  • Підтримувати в належному стані пам’ятки (меморіали, пам'ятники, статуї, ділянки, сади) на честь президентської спадщини, вшановуючи громадських діячів, ідеї, події та військові й цивільні пожертвування і внески.
  • Завжди утримувати частину алеї «Західний парк Потомак», як публічний парк відпочинку.
  • Забезпечити існування алеї в серці столиці нації, як місце для національних заходів і особливе місце для громадських зібрань, тому що так знаходить своє вираження конституційне право на свободу слова і мирних зібрань.
  • Утримувати алею вільною від комерційної реклами із одночасною можливістю віддавати шану благодійникам.

Музеї і пам’ятки[ред. | ред. код]

Будівля Смітсонівського інституту (Фортеця)

На Національній алеї розташовані такі пам’ятки та музеї:

1. Національний музей американської історії
2. Національний музей природничої історії
3. Національна галерея мистецтв — Сад скульптур
4. Національна галерея мистецтв — Західна будівля
5. Національна галерея мистецтв — Східна будівля
6. Меморіал Гранта
7. Національний музей американських індіанців
8. Центр Ріплі

 

9. Національний музей авіації і космонавтики
10. Музей Гіршгорна і сад скульптур[20]
11. Будинок мистецтв і промисловості
12. Будівля Смітсонівського інституту (Фортеця)
13. Галерея Фріра
14. Галерея Саклера
15. Національний музей африканського мистецтва

Вид Національної алеї з тополями

За винятком Національної галереї мистецтв всі музеї в межах Національної алеї відносяться до Смітсонівського інституту. Цей інститут також утримує на балансі кілька садів біля своїх музеїв.[21] Цими садами є:

Сад Мері Лівінгстон Ріплі[22][23]
Сад Енід Гаупт[24][25]
Сад троянд Кетрін Дулін Фолжер[26]
Сад метеликів Габітат[27]

 

Сад Вікторії при Національному музеї американської історії[28]
Сад Гейрлум при Національному музеї американської історії[29]
Сад при Національному музеї американських індіанців[30]

Щороку влітку на день незалежності США на Національній алеї проводиться Смітсонівський фольклорний фестиваль просто неба, який триває тиждень до свята і тиждень після.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. National Mall & Memorial Parks. National Park Service. Архів оригіналу за 2013-07-13. Процитовано 2010-04-18. 
  2. а б The National Mall. National Mall Plan. Foundation statement for the National Mall and Pennsylvania Avenue National Historic Park. National Park Service. с. 6–10. Процитовано 2011-05-11. 
  3. National Mall Frequently Asked Questions. National Park Service. 2008-10-28. Архів оригіналу за 2013-07-13. Процитовано 2010-04-18. 
  4. Pfanz, Donald C. (1981-02-11). National Register of Historic Places Inventory Nomination: National Mall. National Park Service. Архів оригіналу за 2013-07-13. Процитовано 2010-03-17. 
  5. Map 1: The L'Enfant Plan for Washington. National Park Service. Архів оригіналу за 2013-07-13. Процитовано 2009-10-27. 
  6. Sherald, James L (December 2009). Elms for the Monumental Core: History and Management Plan. Washington, D.C.: Center for Urban Ecology, National Capital Region, National Park Service. с. 2–5. Natural Resource Report NPS/NCR/NRR--2009/001. Процитовано 2010-10-14. 
  7. "Plan of the city intended for the permanent seat of the government of t(he) United States ...."
  8. Hanlon, Mary. The Mall: The Grand Avenue, The Government, and The People. University of Virginia. Архів оригіналу за 2013-07-13. Процитовано 2010-05-05. 
  9. Moore, Charles (ed) (1902). The Mall. The Improvement Of The Park System Of The District of Columbia: Report by the United States Congress: Senate Committee on the District of Columbia and District of Columbia Park Commission. Washington, D.C.: Government Printing Office. с. 43–46. Fifty-Seventh Congress, First Session, Senate Report No. 166. . План Макміллана.
  10. The Mall. McMillan Plan. Wikimedia Commons. Процитовано 2010-11-22. [недоступне посилання з квітень 2019]
  11. The L'Enfant and McMillan Plans. National Park Service. Архів оригіналу за 2013-07-13. Процитовано 2010-10-22. 
  12. Washington, D.C.: A National Register of Historic Places Travel Itinerary. National Park Service. Архів оригіналу за 2013-07-13. Процитовано 2009-10-27. 
  13. A HISTORY OF THE NATIONAL MALL AND PENNSYLVANIA AVENUE NATIONAL HISTORIC PARK. National Park Service. Архів оригіналу за 2013-07-13. Процитовано 2009-11-05. 
  14. а б Main Navy Building: Its Construction and Original Occupants. Naval Historical Foundation. 1970-08-01. Архів оригіналу за 2013-07-13. Процитовано 2010-03-16. 
  15. а б в "Main Navy" and "Munitions" Buildings. Naval Historical Center. 2001-09-22. Архів оригіналу за 2013-07-13. Процитовано 2010-03-16. 
  16. United States Bureau of Yards and Docks (1921). Activities of the Bureau of Yards and Docks. Government Printing Office. с. 480. 
  17. Constitution Gardens. National Park Service. Архів оригіналу за 2013-07-13. Процитовано 2010-03-16. 
  18. DISTRICT OF COLUMBIA INVENTORY OF HISTORIC SITES: ALPHABETICAL VERSION. Historic Preservation Office, Office of Planning, Government of the District of Columbia. 2009. Архів оригіналу за 2009-11-04. Процитовано 2010-03-17. 
  19. Commemorative Works Clarification and Revision Act of 2003, in Public Law 108-126, November 17, 2003, Title II (117 Stat. 1349 - 117 Stat. 1353). Retrieved 2010-02-04.
  20. Hirshhorn Museum and Sculpture Garden. Smithsonian Institution. Процитовано 2010-03-18. 
  21. Smithsonian Gardens. Smithsonian Institution. Процитовано 2010-10-13. 
  22. Mary Livingston Ripley Garden. Smithsonian Institution. Процитовано 2010-10-23. 
  23. Nesius, Marie (2004). Mary Livingston Ripley Garden. Kanawha County Master Gardeners, West Virginia. Архів оригіналу за 2013-07-13. Процитовано 2010-03-18. 
  24. Enid A. Haupt Garden. Smithsonian Institution. Процитовано 2010-03-18. 
  25. Enid A. Haupt Garden. Frommer's Review: Wiley Publishing, Inc. Архів оригіналу за 2013-07-13. Процитовано 10-03-18. 
  26. Kathrine Dulin Folger Rose Garden. Smithsonian Institution. Процитовано 2010-03-18. 
  27. Butterfly Habitat Garden. Smithsonian Institution. Процитовано 2010-03-18. 
  28. Victory Garden at National Museum of American History. Smithsonian Institution. Процитовано 2010-03-18. 
  29. Heirloom Garden at the National Museum of American History, Behring Center. Smithsonian Institution. Процитовано 2010-03-18. 
  30. Native Landscape at the National Museum of the American Indian. Smithsonian Institution. Процитовано 2010-03-18. 

Посилання[ред. | ред. код]