Парк

Софіївський парк в Умані, Україна

Паркові меблі і лавки на початку 21 ст. Площа Міцкевича, Івано-Франківськ. Фото 2016 р.

Парк (фр. parc від лат. parricus − «обгорожене місце») — це спеціальна обмежена природна або штучна територія, виділена переважно з метою рекреації, відпочинку.

В побуті слова «парк» та «сад» далеко не розійшлися. Тому широко використовується словосполучення «садово-паркове мистецтво». Однак сад існує для постачання фруктів, тоді як парк може мати садову ділянку, а може не мати її.

Етимологія

Слово парк є запозиченням із західноєвропейських мов; німецьке Park, французьке parc, англійське park походять від старолатинського parricus («обгороджене місце, парк»), яке зводиться до іберійського *parra («ґрати, решітка, шпалерник для квітів, підпірки для фруктових дерев)».

Див. також спільні за походженням слова

• Паркан
• Паркет

Історія парків

Перші парки у світі існували ще в Стародавні часи. Знамениті Висячі Сади Семіраміди можна вважати одним із перших парків. Крім того, достатньо в ранню епоху народилося паркове мистецтво в Китаї.

Одні з найперших парків були створені за наказом перських царів, які відводили великі території під мисливські угіддя, де прокладалися верхові стежки і будувалися притулки для мисливців, пізніше декоративні елементи стали невід'ємною частиною цих парків.

Сади як явище прийшли в Європу з Близького Сходу і Азії. Саме там батьківщина абрикос, винограду, аличі, шовковиці, хурми. В Стародавній Греції плодові сади поступово витісняли святі гаї, але з'явилися парки біля значущих для суспільства місцях (сади Академії, де збирались філософи). Греки поширювали у своїх садах скульптури та малі архітектурні об'єкти — колонади, вівтарі для релігійних церемоній. Практика ставити скульптури в садах і парках була підхоплена в Європі в добу Відродження і перейшла далі в сади бароко і класицизму.

Перші відомі плани садів з пальмами та платанами біля басейну походять із Стародавнього Єгипту (збереглися на рельєфах).

Можливо, перші спроби регулярного планування садів теж походять звідти. І через арабів дійшли до арабської Іспанії, де виникла своя культура садівництва (сади Хенераліфе, сади Альгамбри). Після відвоювання земель арабської Іспанії цей тип садів поширився католицькою Іспанією і пішов у середньовічну Європу.

Своє поширення мали сади в католицьких монастирях, а потім при замках феодалів.

У другій половині XVI століття засновано найстаріший парк в Україні — Єзуїтський (тепер парк імені Івана Франка).

Сади Середньовіччя

Вілла і сади в Поджо-а-Каяно біля Прато.

Перші парки в Європі з'явилися в добу Середньовіччя. Вони створювалися багатими феодалами для того, щоб виділити певну територію для полювання і залишити її недоторканою для інших феодалів чи простолюду.

Сади доби бароко

Садово-паркове мистецтво бароко наслідувало багатий досвід майстрів італійського Відродження. Але ця спадковість була творчою, досвід зберігали та розвивали далі. Садівництво Італії приваблювало майстрів з різних країн, а творчий доробок поширився у Франції, Голландії, Англії. Італійські архітектори часто втручалися в планування садів і парків при садибах, а їх твори ставали взірцями стилю (сад у Фраскаті з каскадом вілли Альдобрандіні, арх. Джакомо делла Порта). З'явилися й фахівці, спеціалізовані лише на садово-парковому мистецтві (Андре Ленотр, Олександр Леблон тощо). В різних країнах Європи створюють видатні зразки садів бароко (Во ле Віконт у Франції, Хет Лоо в Голландії, Шенбрунн у Відні тощо).

• 

  Замок і парк Суассон, місце народження Євгена Савойського. Гравер Ізраел Сільвестр (Israel Silvestre) прибл. 1650 р.

• 

  Парк замку Во-ле-Віконт, Франція, 17 ст.

• 

  Парк і палац в місті Трір (Німеччина)

• 

  Типовий ландшафт для Дунайського парку-заповідника

Типологія парків

• Громадські парки
• Національні парки (заповідники)

Відомі парки

• Італійський парк (Підгірці)
• Замковий сад (Жовква)
• Сад монастиря капуцинів (Радивилів)
• Святоюрський парк (Сад собору святого Юра, Львів)
• Сад бароко Вишнівецького замку в межах бастіонів фортеці(відомий за планами 18 ст., перепланований на пейзажний парк)

Див. також

• • Байк-парк
  • Пам'ятки садово-паркового мистецтва
  • Сад бароко
  • Пейзажний парк
  • Автомобільний парк

Джерела

• Hans Sarkowicz Die Geschichte der Gärten und Parks. Insel Verlag, Frankfurt, 2001.
• Kerstin Walter Geschichte der Gartenkunst. Von der Renaissance bis zum Landschaftsgarten. Verlag DuMont, 2006.
• Albert Jost Gartenlust — Lustgarten. Verlag Schnell & Steiner, 2003.
• Ehrenfried Kluckert (Hrsg.) Gartenkunst in Europa. Könemann Verlag, 2005.
• Erik Orsenna Portrait eines glücklichen Menschen. Der Gärtner von Versailles. DTV, 2004.
• Всеобщая история архитектуры, т 2,М, 1963 (рос)
• Всеобщая история искусств, т 3,4, М, «Искусство», 1962 (рос)
• Горохов В. П. Лунц Л. Б. «Парки мира», М, Стройиздат, 1985 (рос)
• Вергунов А. П., Горохов В. А. «Русские сады и парки», М, «Наука», 1988 (рос)
• Брунов Н. «Рим. Архитектура эпохи бароко», М, 1937 (рос)
• Афмидентова В. В. «История садово-парковых стилей», М, «Архитектура», 2003 (рос)
• Каптерева Т.,Быков erm/14 Світлини парків Львова
• Park // «Encyclopaedia Britannica» (англ.)

Література

• М. О. Медведєва. Парки міжнародні // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4