Національний парк Міннерія
 | |
| 7°58′44″ пн. ш. 80°50′56″ сх. д. / 7.97888889002777812° пн. ш. 80.84888889002778001° сх. д.Координати: 7°58′44″ пн. ш. 80°50′56″ сх. д. / 7.97888889002777812° пн. ш. 80.84888889002778001° сх. д. | |
| Країна | North Central province, Sri Lanka |
|---|---|
| Розташування | North Central province, Sri Lanka |
| Площа | 8,889.4 ha |
| Засновано | August 12, 1997 |
| Оператор | Department of Wildlife Conservation |
  Національний парк Міннерія (Шрі-Ланка) | |
 | |
 Національний парк Міннерія у Вікісховищі | |
Національний парк Міннерія є національним парком у Північній центральній провінції Шрі-Ланки. 12 серпня 1997 року цей район був визнаний національним парком, але спочатку, в 1938 році, оголошений як заповідник дикої природи.[1] Причиною оголосити територію такою, що охороняється, є захист водозбору у водоймах Міннерії та загалом дикої природи на прилеглих територіях. Парк в посушливі сезони є місцем підгодівлі для популяції слонів, що мешкають в лісах районів Матале, Полоннарува та Трінкомалі. Парк заробив прибуток Rs. 10,7 мільйонів за шість місяців (до серпня 2009 року.)[2] Разом з Каудуллою і Гірітале, Міннерія утворює одне з 70 важливих місць проживання птахів Шрі-Ланки.[3] Парк розташований на відстані 182 км від Коломбо.
Природні особливості[ред. | ред. код]
Територія парку розташована в сухому районі Шрі-Ланки і має середню кількість опадів 1,500 — 2000 мм.[1] Найнижча температура і найвища в парку — 20,6 °C (69,1 °F) і 34,5 °C (94,1 °F) відповідно.[4] Основними джерелами води для водойм є відведення річки Амбан і каналу Елахера. Вологий сезон триває під час північно-східного мусону з жовтня по січень, а період з травня по вересень вважається сухим сезоном. Основні місця проживання в Міннерії бувають декількох типів, включаючи гірські ліси з низьким куполом, середні лісові, чагарники, занедбані землі чанів, луки, кам'янисті огорожі і водно-болотні угіддя.
Флора[ред. | ред. код]
Terminalia arjuna, Manilkara hexandra, нім (Azadirachta indica), священний інжир (Ficus religiosa) і Piliostigma racemosum знаходяться в Міннерії.[1] Домінуючими видами рослин в є: Хлороксилон swietenia, Vitex altissima, Berrya cordifolia, Diospyros quaesita і Drypetes sepiaria.[4] В чагарниках також поширеними видами є Randia dumetorum, кротони і калотропіс гігантський. Плантації евкаліпта і тика, висаджені Департаментом лісової охорони, теж можна побачити в межах парку. Однодольні та трав'яні види включають бамбуса бамбуса, цейлонську фінікову пальму (Phoenix pusilla) та Imperata cylindrica.
Фауна[ред. | ред. код]
Фауна національного парку включає 24 види ссавців, 160 видів птахів, 9 видів земноводних, 25 видів плазунів, 26 видів риб і 75 видів метеликів.[4]
Скупчення слонів[ред. | ред. код]
Під час сухого сезону велику кількість слонів Шрі-Ланки приваблюють трав'яні поля по краях водосховища.[1] Водойми Мінерії сприяють збереженню популяції великого стада. Зібрані тут слони нараховують близько 150—200 особин.[4] Деякі звіти подають кількість слонів до 700.[5] Вони мігрують тут з національного парку Wasgamuwa і користуються їжею і притулком у лісах парку. Туристи відвідують Міннерію в основному через слонів, особливо в сухий сезон.
Інші тварини[ред. | ред. код]
Парк є важливим середовищем існування для двох ендемічних мавп Шрі-Ланки: пурпуро-лангур і макака.[4] Великих травоїдних ссавців, такі як шрі-ланкийський самбар і олень Шрі-Ланки, також часто можна зустріти у парку. У Міннерії мешкають рідкісні та зникаючі види, такі як Шрі-Ланкинський леопард та Шрі-Ланкинський лінивий ведмідь. Міннерія є однією з областей, де мешкає сірий тонкий лорі.[6]
Водосховище Міннерія є важливим середовищем проживання великих водоплавних птахів, таких як малий ад'ютант, пофарбований лелека, а також пелікан.[1] Міннерія — місце проживання для багатьох мешканців, а також для птахів-мігрантів. Повідомлялося про зграї 2000 маленьких бакланів.[4] Великий білий пелікан, крем'яшник звичайний і сіра чапля — це інші водоплавні птахи. Серед ендемічних птахів — висячий папуга, коричневий баблер (кабанник), сірі птахи-носороги. Кількість птахів під загрозою зникнення, зареєстрованих в цьому національному парку, становить 11.
На даній території зафіксовані земноводні Fejervarya pulla і Polypedates cruciger. Є вісім видів ендемічних рептилій, і всі вони вважаються такими, яким загрожує зникнення.[4] Серед них — яскраво -пофарбовані ящірки і Lankascincus fallax. Серед інших плазунів — морський крокодил, індійський пітон, азійський водний варан і бенгальський варан. Чотири види прісноводних риб, зафіксовані в Міннерії, є ендемічними для Шрі-Ланки.
Загрози та збереження[ред. | ред. код]
Основною загрозою для лісів парку є догляд за деревами, знищення яких може призвести до зниження рівня води у водоймах.[1] Забруднення води в зонах купання, незаконна сільськогосподарська практика, браконьєрство — це інші загрози, які викликає людська діяльність. Територія також є частиною природного заповідника «Міннерія-Гірітале», що оголошувалося в чотири етапи з 1988 по 1997 рік. Запропоновано консервативні заходи, включаючи відновлення середовища існування та контроль за поголів'ям ссавців.
Див. також[ред. | ред. код]
Список літератури[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е Minneriya Reservoir. Sri Lanka Wetlands Information and Database. International Water Management Institute. Архів оригіналу за 26 July 2011. Процитовано 22 грудня 2009.
- ↑ Sriyananda, Shanika (8 серпня 2009). Wildlife picks up with end of war. Sunday Observer. Архів оригіналу за 5 September 2009. Процитовано 22 грудня 2009.
- ↑ IBAs in Sri Lanka. birdlife.org. BirdLife International. Процитовано 22 грудня 2009.
- ↑ а б в г д е ж Senaratna, P.M. (2004). Minneriya. Sri Lankawe Vanodhyana (Sinhala) (вид. 2nd). Sarasavi Publishers. с. 204—207. ISBN 955-573-346-5.
- ↑ Amaranayake, Vindya (15 липня 2007). Elephant-human rendezvous. The Nation. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 22 грудня 2009.
- ↑ J. Perera, M. Sandun (2008). A Review of the Distribution of Grey Slender Loris (Loris lydekkerianus) in Sri Lanka. Primate Conservation. 23: 86—93. doi:10.1896/052.023.0110.