Нерпа байкальська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Байкальська нерпа
Baikal seal 200507 hakone japan.JPG
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Родина: Справжні тюлені (Phocidae)
Рід: Нерпа (Pusa)
Вид: Байкальська нерпа
Біноміальна назва
Pusa sibirica
(Gmelin, 1788)
Baikal Seal area.png
Синоніми
Phoca sibirica Gmelin, 1788
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Phoca sibirica
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Phoca sibirica
EOL logo.svg EOL: 1052722
ITIS logo.svg ITIS: 622020
IUCN logo.svg МСОП: 41676
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 9719
Fossilworks: 106337

Байка́льська не́рпа (Pusa sibirica) — єдиний у світі вид тюленя, який живе у прісних водах Байкалу, особливо в центральній і північній його частинах. Належить до роду Нерпа родини справжніх тюленів. Це — один з трьох прісноводних видів на планеті, серед тюленів.

Опис[ред. | ред. код]

Самці сягають довжини до 1,8 м та маси 130–150 кг; самки за розміром менші. Ці тюлені можуть прожити до 55 років. Забарвлення одноколірне, без плям. У цих тварин довгий і густий волосяний покрив, який закриває все тіло. На ластах також росте волосся. Пальці з'єднані перетинками. На передніх лапах має великі кігті. Задні кігті менші. В нерпи біля очей розташовані ніздрі у вигляді вертикальних щілин.

Підшкірний жировий шар оберігає нерпу від втрати тепла (термоізоляція), згладжує вплив зміни тиску води при зануренні на глибину і спливанні на поверхню. Рух у водному середовищі здійснюється завдяки заднім ластам, а передні майже не використовуються.

Для нерпи характерне різноманіття рухів. По твердому субстрату нерпа пересувається з великими труднощами і дуже повільно. Льодом пересувається, перебираючи передніми ластами і згинаючи тіло, а, тікаючи від мисливців, скаче. Основне місце проживання в Байкалі — пелагіаль (основна товща води). Іноді зустрічається в затоках озера. 

Найважливіші події в житті нерпи — народження і вигодовування дитинчат — відбуваються на льоду. Прибережні камені необхідні для линяння і відпочинку. 

З травня по червень на льоду проходить спаровування, а слідом за ним — линяння. Після того як зникне лід, нерпи тримаються прибережної зони, місцями на косах або каменях утворюють нечисленні залежки.  

У червні, на берегах Ушканових островів, можна побачити особливо багато нерп. На сході сонця у нерп починається масовий рух до островів.

Розмноження[ред. | ред. код]

У віці 3-6 років нерпа досягає статевого дозрівання й починає розмножуватися. Вагітність триває 11 місяців. Дитинчат нерпа народжує на березі в спеціально підготовленому лігві зі снігу та льоду, з великою внутрішньою камерою, яка з'єднана з водою великим проходом. Новонароджена нерпа важить приблизно 3,0 кг. Близько 4-6 тижнів вона проводить у лігві, харчуючись молоком матері. Більша частина нерп народжується в середині березня. Немовлята мають хутро білого кольору, що дозволяє їм в перші тижні життя бути непомітними на снігу.

Відзначено залежність тривалості вигодовування молоком дитинчат від стану льодового покриву. У роки раннього льодоходу лактація скорочена, пізнього — подовжена.

Статистика[ред. | ред. код]

Класифікація[ред. | ред. код]

Байкальська нерпа за сучасною класифікацією належить до родини справжніх тюленів роду Нерпа. Дослідники вважають, що байкальська нерпа виникла від спільного пращура з північним кільчастим тюленем. При цьому родоначальні форми цих двох видів пізніші, ніж каспійський тюлень.

Харчування[ред. | ред. код]

Нерпа — іхтіофаг. Добовий раціон — 3-5 кг риби. Перетравлювання їжі в шлунку — 2-3 години. Живиться нерпа непромисловою рибою: голом'янкою, байкальським бичком, піщаною широколобкою. За рік доросла нерпа з'їдає до 1 т риби.

Нерпа в цифрах[ред. | ред. код]

Максимальна швидкість 20 − 25 км/год. Але з такою швидкістю вона пливе, коли тікає від небезпеки. У спокійних умовах пливе зі швидкістю 10 − 15 км/год.

За свідченнями рибалок, нерпа потрапляла до сітей на глибині до 200 м, але, як правило, вона спостерігається на значно меншій глибині. Нерпа знаходить їжу у добре освітленій зоні (25 -30 м).

В експериментальних умовах, коли її утримували під водою, нерпа знаходилася там до 65 хв (рекордний час). У природі буває під водою до 20 − 25 хв. Цього часу їй достатньо, щоб добути їжу або втекти від небезпеки. За підрахунками працівників Лімнологічного інституту, на даний момент в озері Байкал мешкає близько 100 тисяч тюленів.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Goodman, S. (2016) Pusa sibirica: інформація на сайті МСОП (версія 2016.1) (англ.) 10 July 2015