Нерпа байкальська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Байкальська нерпа
Baikal seal 200507 hakone japan.JPG
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Родина: Справжні тюлені (Phocidae)
Рід: Нерпа (Pusa)
Вид: Байкальська нерпа
Біноміальна назва
Pusa sibirica
(Gmelin, 1788)
Синоніми
Phoca sibirica Gmelin, 1788
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Phoca sibirica
Commons-logo.svg Вікісховище: Phoca sibirica
ITIS logo.jpg ITIS: 622020
Redlist logo v1223290225.gif МСОП: 41676
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 9719
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Phoca sibirica
Fossilworks: 106337

Байка́льська не́рпа (Pusa sibirica) — єдиний у світі вид тюленя, який живе у прісній воді. Живе в озері Байкал, особливо широко в північній та середній його частинах. Розміри самців можуть бути довжиною до 1,8 м та масси 130—150 кг; самки за розміром менші; можуть дожити до 55 років. Дітей нерпа народжує на березі, у сніговому лігві. Більша частина нерп народжується в середині березня. Діти мають хутро білого кольору, що дозволює їм в перші тиждні життя бути непомітними на снігу.

В червні на берегах Ушканьїх островів можна побачити особливо багато нерп. На сході сонця нерпи починають масовий рух до островів.

Статистика[ред.ред. код]

  • Вага: 70 кг середня (150 кг максимальна)
  • Довжина: 1.3 м середня
  • Їжа: переважно голоммянка, байкальський бичок
  • Діти: зазвичай 1 дитя, іноді 2
  • Час під водою: близько 20 — 25 хвилин (максимальний 60 хв.)

Класифікація[ред.ред. код]

Байкальськая нерпа за сучасною класифікацією відноситься до родини справжніх тюленей (Phocidae), роду Pusa. Дослідники вважають, що байкальська нерпа виникла від спільного з північним кольчатим тюленем пращура. При цьому родоначальні форми цих двох видів пізніші, ніж каспийський тюлень.

Харчування[ред.ред. код]

Харчується нерпа непромисловою рибою: (голомянкою, байкальським бичком). В експерементальних умовах (в акваріумі) добовий раціон нерпи становив від 3 до 5 кг риби. За рік доросла нерпа з'їдає до 1 т риби. Омуль потрапляє до раціону нерпи випадково і в дуже малій кількості, не більше 1 − 2 % від добового раціону. Омуль, як і харіус, і сіг, — енергійна риба, нерпа її просто не може наздогнати.

Нерпа в цифрах[ред.ред. код]

Максимальна швидкість 20 − 25 км/г. Але з такою швидкістю вона пливе, коли тікає від небезпеки. У спокійних умовах пливе зі швидкістю 10 − 15 км/г.

За свідченнями рибалок, нерпа потрапляла в сіті на глибині до 200 м, але, як правило, вона заглиблюється на значно менші глибини. Їжу нерпа знаходить у добре освітленій зоні (25 — 30 м).

В експериментальних умовах, коли її утримували під водою, нерпа знаходилася там до 65 хв. (рекордний час). В природі буває під водою до 20 − 25 хв.- їй цього часу достатньо, щоб добути їжу або втікти від небезпеки.

Промисловість[ред.ред. код]

Широко поширене браконьєрство. Особливо жорстоко полювання ведеться на дитинчат нерпи віком до декількох місяців, не зважаючи на те, що це заборонено законом.




Примітки[ред.ред. код]

  1. Cat Specialist Group (2002). Panthera pardus. 2006. Червоний Список Міжнародного Союзу Охорони Природи. IUCN 2006. www.iucnredlist.org. Переглянуто 12 May 2006. Database entry includes justification for why this species is of least concern