Західна Нова Британія
Координати: 5°50′ пд. ш. 150°00′ сх. д. / 5.833° пд. ш. 150.000° сх. д.
| Західна Нова Британія | |||||
|---|---|---|---|---|---|
|
Wes Niu Briten Provins | |||||
| |||||
| Адмін. центр | Кімбе | ||||
| Країна |  Папуа Нова Гвінея
| ||||
| Регіон | Острови (Айлендс) | ||||
| Статус | Провінція | ||||
| включає | |||||
| |||||
| Райони | Кандріан-Глостер Таласеа | ||||
| Населення | |||||
| - повне | ▲264 264 (14-те) 2011 [1] | ||||
| - густота | 12,96 осіб/км² | ||||
| Площа | |||||
| - повна | 20 387 км² (9-те) | ||||
| Код ISO 3166-2 | PG-WBK | ||||
| |||||
| Провінція Західна Нова Британія на мапі Папуа Нової Гвінеї | |||||
| |||||
Західна Нова Британія (англ. West New Britain, ток-пісін Wes Niu Briten) — провінція Папуа Нової Гвінеї, розташована в південно-західній частині острова Нова Британія. Також включає в себе острови Віту та острів Лолобау. Адміністративний центр — місто Кімбе (27 191 особа — дані за 2013), яке є третім за величиною портом країни та одним з найбільш швидкозростаючих міст Океанії.
Географія[ред. | ред. код]
Загальна площа провінції — 20 387 км²,[2] більша частина з яких являють собою гористі райони, вкриті густими тропічними лісами. Всього на території провінції проживає сім місцевих племен (Наканаї, бакові, кове, унеа, малеу, каулонг та арове ), що розмовляють на 25 корінних австронезійських мовах. Багато жителів вільно спілкуються на англійською мовою. Основу місцевої економіки становить сільське господарство. Для експорту виробляється пальмова олія.[3]
Населення[ред. | ред. код]
За результатами перепису населення у 2000 році чисельність жителів становила 184 508 осіб, що відповідало 15-му місцю серед провінцій країни. За переписом 2011 року населення провінції становило 264 264 осіб (14-те місце).
| 1980 | 1990 | 2000 | 2011 |
|---|---|---|---|
| 88 941 | ▲130 190 | ▲184 508 | ▲264 264 |
Історія[ред. | ред. код]
Європейськими першовідкривачами тутешніх земель стали німецькі мандрівники та торговці. Займалися вони переважно або торгівлею, або організацією місцевих плантацій по вирощуванню кокосових пальм, плоди яких використовували для виробництва копри, що йшла на експорт. В 1884 році німці оголосили Нову Гвінею підопічної територією.
В 1914 році острів Нова Британія перейшов під контроль Австралії, яка з 1921 року управляла ним як частиною підопічної території за мандатом Ліги націй. У роки Другої світової війни на території провінції велися великі битви австралійських та американських військ з озброєними силами Японії, які, тим не менш, були повністю розгромлені до 1945 року.
В 1966 році острів Нова Британія був розділений на провінції: Східну та Західну Нову Британію. З 1975 року вони є частиною незалежної держави Папуа Нова Гвінея. В 1976 році була сформована провінція Західна Нова Британія, в якій став діяти провінційний уряд.[5]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Перепис населення в Папуа Новій Гвінеї (2011) Geohive
- ↑ а б Перепис населення Папуа Нової Гвінеї — (2011) City Population. Архів оригіналу за 1 жовтня 2018. Процитовано 17 липня 2016.
- ↑ West New Britain Province (англійською) . Ministry of Inter Government Relations. Архів Igr.gov.pg/wnb.html оригіналу за 22 квітня 2012. Процитовано 4 квітня 2010.
- ↑ Перепис населення Папуа Нової Гвінеї (Png Nso). Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 17 липня 2016.
- ↑ East New Britain Provincial Administration. BRIEF POLITICAL HISTORY (англійською) . Архів Gov.pg/history.htm оригіналу за 22 квітня 2012. Процитовано 3 квітня 2010.
| ||||||||||||||||
|
|
Це незавершена стаття про Папуа Нову Гвінею. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |