Перейти до вмісту

Нова заповідь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ісус виголошує прощальну промову[en] своїм одинадцятьом учням, після омивання ніг, Таємної вечері, деталь вівтаря Maestà[en] (Дуччо ~1310)

Нова заповідь — це термін, який використовується в християнстві для опису заповіді Ісуса «любити один одного, як Він полюбив нас», яка, згідно з Біблією, була дана як частина останніх настанов у Прощальній промові[en]до своїх учнів[en] після омивання ніг, Таємної вечері[1] та того, як Юда Іскаріот покинув їх (Ів. 13:30). [2] [3] [4]

34Нову заповідь Я вам даю: Любіть один одного! Як Я вас полюбив, так любіть один одного й ви! 35По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою.

— Ів 13:34, Хоменко

Ця заповідь так чи інакше згадується тринадцять разів у Новому Завіті.[4] Теологічно вона тлумачиться як подвійна любов Христа[en] до його послідовників. [2] Цю заповідь також можна розглядати як останнє бажання в Прощальній промові[en] до своїх учнів[en]. [5]

Згадки у Євангеліях

[ред. | ред. код]

Нова заповідь Ісуса в Івана 13:34–35 надана після омивання ніг, Таємної вечері та відходу Юди. [6] Перед заповіддю в Євангелії від Івана 13:34 Ісус сказав своїм учням, що залишилися, як малим дітям, що він буде з ними лише короткий час, а потім покине їх. [6]

У заповіді Ісус сказав до своїх учнів[en]: «Любіть один одного; як я полюбив вас».[2][7]

Відразу після надання заповіді, перед Прощальною промовою[en] та Архиєрейською молитвою Ісуса[en] відбулося пророкування відречення Петра[ru].[6][3]

12Це моя заповідь, щоб ви любили один одного, як я вас полюбив!

13Ніхто неспроможен любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає.

14Коли ви робите все, що я вам заповідаю, то ви — друзі мої.

15Тож слугами вже не називатиму вас: слуга не відає, що його пан робить. Називаю вас друзями, бо все я вам об’явив, що чув від Отця мого.

16Не ви мене вибрали, а я вас вибрав і призначив, щоб ви йшли і плід принесли, та щоб тривав ваш плід, а й щоб усе, про що б ви тільки попросили в Отця в моє ім’я, дав вам.

17Ось, що вам заповідаю: щоб ви любили один одного! (Ів. 15:12-17, Хоменко)

У Євангелії від Луки подібне твердження згадано більш широко (після покликання 12 апостолів, під час Нагірної проповіді):

27А вам, хто слухає, Я кажу: Любіть своїх ворогів, добро робіть тим, хто ненавидить вас.

28Благословляйте тих, хто вас проклинає, і моліться за тих, хто кривду вам чинить.
29Хто вдарить тебе по щоці, підстав йому й другу, а хто хоче плаща твого взяти, не забороняй і сорочки.
30І кожному, хто в тебе просить подай, а від того, хто твоє забирає, назад не жадай.
31І як бажаєте, щоб вам люди чинили, так само чиніть їм і ви.
32А коли любите тих, хто любить вас, яка вам за те ласка? Люблять бо й грішники тих, хто їх любить.
33І коли добре чините тим, хто добро чинить вам, яка вам за те ласка? Бо те саме і грішники роблять.
34А коли позичаєте тим, що й від них сподіваєтесь взяти, яка вам за те ласка? Позичають бо й грішники грішникам, щоб одержати стільки ж.

35Тож любіть своїх ворогів, робіть добро, позичайте, не ждучи нічого назад, і ваша за це нагорода великою буде, і синами Всевишнього станете ви, добрий бо Він до невдячних і злих! (Ів. 6:27-29, Огієнко)

Інші згадки в Новому Завіті

[ред. | ред. код]

Послання ап. Івана[3] [4]

[ред. | ред. код]
  • 1 Ів. 2:10 : А хто любить брата свого, той пробуває у світлі, і в ньому спотикання немає.
  • 1 Ів. 3:10 : Цим пізнаються діти Божі та діти дияволові: Кожен, хто праведности не чинить, той не від Бога, як і той, хто брата свого не любить!
  • 1 Ів. 3:11 : Бо це звістка, яку ви чули від початку, щоб ми любили один одного
  • 1 Ів. 3:23-24 : І це Його заповідь, щоб ми вірували в ім’я Його Сина Ісуса Христа і любили один одного, як Він дав нам заповідь. (А хто Його заповіді береже, той у Нім пробуває, а Він у ньому. А що в нас пробуває, пізнаємо це з того Духа, що Він нам Його дав.)
  • 1 Ів. 4:7 : любімо один одного, бо любов від Бога;
  • 1 Ів. 4:12 : Ніхто ніколи не бачив Бога: якщо любимо один одного, то Бог у нас перебуває, і любов Його в нас досконала.
  • 2 Ів. 5-6 : Я дуже зрадів, що між дітьми твоїми знайшов таких, що ходять у правді, як заповідь ми прийняли від Отця. І тепер я благаю тебе, пані, не так, ніби пишу тобі нову заповідь, але ту, яку маємо від початку, щоб ми любили один одного! А любов ця щоб ми жили згідно з Його заповідями. Це та заповідь, яку ви чули від початку, щоб ви згідно з нею жили.[4]

Поряд з цим, 1 Ів. 2:15 : Не любіть світу, ані того, що в світі. Коли любить хто світ, у тім немає любови Отчої

Послання ап. Павла[4]

[ред. | ред. код]
  • Рим. 12:9-10 : Любов нехай буде нелицемірна; ненавидьте зло та туліться до доброго! Любіть один одного братньою любов'ю; випереджайте один одного пошаною!
  • Рим. 13:8-10 : Не майте жодних боргів ні у кого, крім боргу взаємної любови, бо той, хто любить другого, виконав закон. Бо заповіді: Не чини перелюбу, Не вбивай, Не кради, Не свідкуй неправдиво, Не пожадай й які інші, вони містяться всі в цьому слові: Люби свого ближнього, як самого себе! Любов не чинить зла ближньому, тож любов виконання Закону.
  • 2 Сол 4:9-10 : А щодо братньої любови, то ви не потребуєте, щоб до вас писати: самі бо ви навчені від Бога любити один одного, і це чините супроти всіх братів по всій Македонії. Та ми благаємо вас, брати, досягати в цьому дедалі більшого поступу.
  • 1 Кор 13:13 : А тепер залишаються віра, надія, любов, оці три. А найбільша між ними любов!
  • 1 Кор 16:14 : хай з любов'ю все робиться в вас!

Послання ап. Петра[4]

[ред. | ред. код]
  • 1 Петр. 1:22-23 : Послухом правді очистьте душі свої через Духа на нелицемірну братерську любов, і ревно від щирого серця любіть один одного,
  • 1 Петр. 4:7-8 : Будьте гостинні[8] один до одного без нехоті! Найперше майте щиру любов один до одного, бо любов покриває багато гріхів!

Перше послання ап. Івана

[ред. | ред. код]

1 Івана відображає тему любові як наслідування Христа[en]: «Ми любимо, бо Він перше полюбив нас» (1 Ів 4:19). [9]

Старий Заповіт

[ред. | ред. код]

«Не кажи: Надолужу я зло! май надію на Господа, і Він допоможе тобі.» (Пр 20:22)

16Не ходитимеш обмовляти поміж земляків твоїх і не будеш байдужим, як буде в небезпеці твій сусід: я — Господь.

17Не будеш ненавидіти брата твого в твоїм серці; докориш щиро ближньому твоєму, щоб не взяти на себе його гріха.

18Не будеш мститися і не будеш злопам’ятним супроти твоїх земляків. Любитимеш ближнього твого, як самого себе: я — Господь. (Левит 19:16-18, Хоменко)

2Бо губи грішні й лукаві вони на мене розпустили, брехливим язиком зо мною говорили;

3і словами ненависти мене обступили, зо мною воювали без причини.

4За любов мою вони зо мною ворогують; я ж молюся. (Пс. 109:3-4, Хоменко)

Трактування

[ред. | ред. код]

«Нова Заповідь» стосується любові до ближнього і подібна до другої частини Найбільшої (Великої) Заповіді Закону: любити Бога та любити ближнього. Перша частина Великої Заповіді посилається на Повт. 6:4-5, розділ Тори, який читається на початку єврейської молитви, відомої як Шма Ізраель. Друга частина Великої заповіді, яка схожа на «Нову заповідь», наказує любити ближнього і базується на Лев. 19:18 :

І спитався один із них, учитель Закону, Його випробовуючи й кажучи: Учителю, котра заповідь найбільша в Законі? Він же промовив йому: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою. Це найбільша й найперша заповідь. А друга однакова з нею: Люби свого ближнього, як самого себе. На двох оцих заповідях увесь Закон і Пророки стоять.

— Матвія 22:35-40, Огієнко

За словами Скотта Хана, у той час як Тора наказує людську любов, Ісус наказує божественну любов один до одного, яка ґрунтується на його власних діях милосердя: зціленнях, воскресіннях, насиченнях великої кількості народу та інших чудесах Христа. [10]

«Нова заповідь», як стверджується в Біблійному коментарі Вікліфа, «була новою в тому, що любов мала виявлятися до інших не тому, що вони належали до однієї нації, а тому, що вони належали Христу... і любов Христа, яку учні бачили... буде свідченням світові». [11]

Одним із нововведень цієї заповіді – можливо, виправдовуючи її визначення як Нової – є те, що Ісус «представляє себе як стандарт любові». [12] Звичайним критерієм було «як себе любиш». Однак Нова Заповідь виходить за рамки «як ти любиш себе», як це міститься в етиці взаємності (золоте правило моралі), і розширює її до «як Я полюбив тебе», використовуючи Любов Христа[en] до Його учнів[en] як нову модель. [12]

Дивіться також

[ред. | ред. код]

Список літератури

[ред. | ред. код]
  1. ↑ John 13:29 "And supper being ended, ..."
  2. 1 2 3 The Gospel of John (1998) by Francis J. Moloney and Daniel J. Harrington. ISBN 0-8146-5806-7. Page 425.
  3. 1 2 3 Yarbrough, Robert W. (2008). 1, 2, and 3 John. Baker Academic. с. 100. ISBN 978-0801026874. Процитовано 5 липня 2012.
  4. 1 2 3 4 5 6 Wiersbe, Warren W. (1992). The Bible Exposition Commentary. David C Cook. с. 487. ISBN 1564760316. Процитовано 5 липня 2012.
  5. ↑ Imitating Jesus by Richard A. Burridge 2007 ISBN 0802844588 page 301
  6. 1 2 3 Encountering John: The Gospel in Historical, Literary, and Theological Perspective by Andreas J. Kostenberger 2002 ISBN 0801026032 pages 149–151
  7. ↑ The Gospel of John (1994) by Frederick Bruce. ISBN 0-8028-0883-2. Page 294.
  8. ↑ [φιλόξενος — страннолюбиві, гостеприємні, радушні]
  9. ↑ The People's New Testament Commentary by M. Eugene Boring and Fred B. Craddock 2010 ISBN 0664235921 page 335
  10. ↑ Ignatius Catholic Study Bible New Testament
  11. ↑ Pfeiffer, Charles F.; Harrison, Everett F., ред. (1971). The Wycliffe Bible Commentary. New York: Iversen-Norman Associates. с. 341. LCCN 72183345.
  12. 1 2 Homily of Cardinal Martins, Antequera, Spain. The Vatican. 6 травня 2007. Процитовано 26 серпня 2008.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Нова_заповідь&oldid=46711556