Бібліографія Володимира Винниченка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Докладніше: Володимир Винниченко

Художня творчість[ред. | ред. код]

Коротка проза[ред. | ред. код]

  • Сила і краса (пізніше — Краса і сила) (1902)
  • Біля машини (1902)
  • Антрепреньор Гаркун-Задунайський (1903)
  • Боротьба (1903)
  • Народний діяч (1903)
  • Роботи! (1903)
  • "Салдатики" (1903)
  • Суд (1903)
  • Заручини (1904)
  • Контрасти (1904)
  • Мнімий господін (1905)
  • Моє останнє слово (пізніше — Дрібниця) (1906)
  • На пристані (1906)
  • Раб краси (1906)
  • Темна сила (1906)
  • Честь (1906)
  • Дим (1907)
  • Момент (1907)
  • Рабині справжнього (1907)
  • Малорос-європєєць (1907)
  • Глум (1908)
  • Уміркований та щирий (1908)
  • Записна книжка (1909)
  • Зіна (1909)
  • Кумедія з Костем (1909)
  • Купля (1909)
  • Щось більше за нас (1909)
  • Таємна пригода (1910)
  • Тайна (1910)
  • Біля машини (1912)
  • Історія Яхимового будинку (1912)
  • Маленька рисочка (1912)
  • Промінь сонця (1912)
  • Таємність (1912)
  • Чекання (1912)
  • Федько-халамидник (1912)
  • Олаф-Стефензон (1913)
  • Переможець (1913)
  • Талісман (1913)
  • Терень (1913)
  • Босяк (1914)
  • Кузь та Грицунь (1914)
  • На пристані (1914)
  • Радість (1914)
  • Баришенька (1916)
  • Хома Прядка (1916)
  • Голод (1917)
  • Ланцюг (1917)
  • Сліпий (1917)
  • Бабусин подарунок (1923)
  • На лоні природи (1926)
  • В графському маєтку (1926)

Романи й повісті[ред. | ред. код]

Драматургія[ред. | ред. код]

Публіцистика та спогади[ред. | ред. код]

Щоденники й епістолярій[ред. | ред. код]

Окремі видання[ред. | ред. код]

Прижиттєві першодруки[ред. | ред. код]

  • Дисгармонія: драматичні картини на 4 дії. – Київ: Вік, 1907. – 196 с. [3]

Найважливіше вибране[ред. | ред. код]

Зібрання творів[ред. | ред. код]

Цей розділ потребує доповнення.

Зібрання у 10 книгах (1906-1916)[ред. | ред. код]

Перші дві книги вийшли у видавництві "Вік", а всі інші — у видавництві "Дзвін".

  • Твори, кн. 1. Винниченко В. Краса і сила та інші оповідання. — Київ: "Вік", 1906. — 412 с.[4] [Архівовано 26 вересня 2020 у Wayback Machine.]
до видання увійшли: "Краса і сила", "Заручини", "Голота", "Біля машини", "Контрасти", "Антрепрентьор Гаркун-Задунайський", "Мнімий господін".
  • Твори, кн. 2. Дрібні оповідання. — Київ: "Вік", 1907. — 204 c.
  • Твори, кн. 3. Третя книжка оповіданнів. — Київ, "Дзвін", 1910. — 178 с.
  • Твори, кн. 4. — Київ, "Дзвін", 1911. — 167 с.
  • Твори, кн. 5. — Київ, "Дзвін", 1913. — 194 с.
  • Твори, кн. 6. Рівновага. Переклад з російської Н. Романович. — Київ, "Дзвін", 1913. — 258 с.
  • Твори, кн. 7. По-свій! (роман). — Москва, "Дзвін", 1916. — 215 с.
за словами упоряднка анотованої бібліографії творів Володимира Винниченка[5] [Архівовано 1 грудня 2020 у Wayback Machine.], про восьму книжку вибраних творів нічого не відомо (с. 27)
  • Твори, кн. 9. — Москва, "Дзвін", 1915. — 199 с.
  • Твори, кн. 10. Хочу! (роман). — Москва, "Дзвін", 1916. — 215 с.

Зібрання у 11 томах (1919)[ред. | ред. код]

Зібрання у 21 томах (1924-1926)[ред. | ред. код]

Зібрання у 24 томах (1927-1928)[ред. | ред. код]

Література про Винниченка[ред. | ред. код]

Цей розділ потребує доповнення.

Статті[ред. | ред. код]

Монографії[ред. | ред. код]

  • Костюк Григорій. Володимир Винниченко та його доба: дослідження, критика, полеміка. — Нью-Йорк, 1980. — 283 с. [7] [Архівовано 24 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
  • Подгорілий Семен. Неопубліковані романи Володимира Винниченка. — Нью-Йорк, 1981. — 212 с. [8] [Архівовано 30 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
  • Мороз Лариса. «Сто рівноцінних правд». Парадокси драматургії В. Винниченка. – Київ : Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, 1994 . – 208 с.
  • Гнідан О.Д., Дем'янівська Л.С. Володимир Винниченко: Життя, діяльність, творчість. — Київ, 1996.
  • Панченко Володимир. Будинок з химерами: Творчість Володимира Винниченка 1900—1920 рр. у європейському літературному контексті / В. Панченко. — Кіровоград, 1998. — 271 с.
монографія на основі докторської роботи: Творчість Володимира Винниченка 1902—1920 рр. у генетичних і типологічних зв'язках з європейськими літературами: дис. д-ра філол. наук : 10.01.01 / Панченко Володимир Євгенович ; Київський ун-т ім. Т. Шевченка. — К., 1998. — 358 с. [9] [Архівовано 9 лютого 2020 у Wayback Machine.]

Розділи з книг[ред. | ред. код]

  • Конструювання модерністського дискурсу // Гундорова Т. ПроЯвлення слова. Дискусія раннього українського модернізму. — Київ: Критика, 2009. — с. 271-336.
  • Мистецтво великої епічної форми. Володимир Винниченко // Історія української літератури. Кінець XIX -. Підручник. Книга 2. — К.: Либідь, 2006.

Збірники[ред. | ред. код]

  • Володимир Винниченко (статті й матеріяли). — Нью-Йорк, Вільна академія наук, 1953. — 72 с. [10] [Архівовано 21 вересня 2021 у Wayback Machine.]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Український переклад надруковано у газеті "Наш голос" за 1911 рік
  2. ↑ До збірки увійшли п'єси «Memento», «Базар», «Брехня», «Співочі товариства», «Чорна Пантера і Білий Медвідь», «Дочка жандарма», «Молода кров», «Пригвожджені», «Гріх» та «Закон».

Джерела[ред. | ред. код]

  • Винниченко Володимир Кирилович // Філософська думка в Україні: Біобібліографічний словник. — К., 2002. — С. 33-36.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бібліографія_Володимира_Винниченка&oldid=38026740