Ae/Be-зорі Гербіга
 | Цю сторінку запропоновано перейменувати на Ae/Be зорі Хербіга.
Можливо, її поточна назва не відповідає нормам української мови або правилам іменування статей у Вікіпедії. Пояснення причин і обговорення — на сторінці Вікіпедія:Перейменування статей. |
Ae/Be-зорі Гербіга (Хербіга)[1] (HAeBe[2]) — молоді зорі (віком до 10 мільйонів років) спектрального класу A або B. Такі зорі все ще оточені газо-пиловою оболонкою та деколи мають навколозоряні диски[3]. У їхньому спектрі наявні лінії випромінювання водню та кальцію, а маса становить 2—8 мас Сонця. Вони ще перебувають на стадії гравітаційного стиснення еволюції зірок та лише наближаються до головної послідовності (тобто, в них ще не розпочалися ядерні реакції за участі водню в ядрі). На діаграмі Герцшпрунга — Рассела такі зорі розташовані праворуч від головної послідовності.
Вони отримали свою назву на честь американського астронома Джорджа Гербіґа, який уперше виокремив їх серед інших зір 1960 року. Початковими критеріями Гербіґа були:
- спектральний клас вищий від F0 (для виключення зір типу Т Тельця),
- наявність ліній емісії Бальмера у спектрі випромінювання (щоб були схожі на зорі типу T Тельця),
- розташування (принаймні в проєкції на небесну сферу) в межах темної міжзоряної хмари (щоб відібрати дуже молоді зорі поряд з місцем їх народження),
- підсвічування розташованої неподалік яскравої відбивної туманності (для гарантування наявності фізичного зв'язку з місцем формування зір).
Оскільки сьогодні відомо декілька ізольованих Ae/Be-зір Гербіга (тобто не пов'язаних із темними хмарами або туманностями), більш надійними критеріями віднесення до цього класу є:
- спектральний клас вищий від F0,
- наявність ліній емісії Бальмера у спектрі випромінювання,
- надлишок випромінювання в інфрачервоних хвилях (у порівнянні з нормальними зорями) завдяки оточуючому міжзоряному пилу (для того, щоб відрізнити їх від класичних Be-зір, які мають надлишок інфрачервоного випромінювання через вільне-вільне випромінювання).
Деколи Ae/Be-зорі Гербіга мають суттєву змінність світності, причиною якої вважається наявність конденсацій речовини (протопланет та планетезималей) у навколозоряному диску. На стадії найменшої світності світло від зорі стає блакитнішим та лінійно поляризованим (коли щільна конденсація закриває пряме світло зорі, зростає відносна частка світла, відбитого від диска, — ефект, схожий на походження блакитного кольору земного неба).
Аналоги[ред. | ред. код]
Аналогами Ae/Be-зір Гербіга є зорі типу T Тельця — молоді зорі масою менше двох сонячних мас спектральних класів F, G, K, M. Масивніші молоді зорі (більше 8 мас Сонця) дотепер не спостерігались, оскільки вони розвиваються дуже швидко: коли вони стають видимі (тобто скидають навколозоряну газопилову туманність), горіння водню в них уже розпочалося й вони вже є зорями головної послідовності.
Планети[ред. | ред. код]
Приклад планети довкола Ae/Be-зорі Гербіга: HD 95086 b довкола зорі спектрального класу A.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Ae/Be зорі Хербіга // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 44. — ISBN 966-613-263-X.
- ↑ Oxford Reference
- ↑ V. Mannings & A. Sargent (2000). High-resolution studies of gas and dust around young intermediate-mass stars: II. observations of an additional sample of Herbig Ae/Be systems. Astrophysical Journal. 529: 391—401. Bibcode:2000ApJ...529..391M. doi:10.1086/308253.
Джерела[ред. | ред. код]
- Pérez M.R., Grady C.A. (1997), Observational Overview of Young Intermediate-Mass Objects: Herbig Ae/Be Stars, Space Science Reviews, Vol 82, p. 407—450
- Waters L. B. F. M., Waelkens, C. (1998), HERBIG Ae/Be STARS, Annual Review of Astronomy and Astrophysics, Vol. 36, p. 233—266 [Архівовано 19 вересня 2018 у Wayback Machine.]
- Herbig Ae/Be stars
- Molecular Hydrogen In The Circumstellar Environment Of Herbig Ae/Be Stars (PDF). http://www.mpia-hd.mpg.de. Архів оригіналу (PDF) за 24 травня 2011. Процитовано 16 жовтня 2008.
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
