Дуплиська
село Дуплиська | |
---|---|
Країна | ![]() |
Область | Тернопільська область |
Район | Чортківський район |
Тер. громада | Заліщицька міська громада |
Код КАТОТТГ | UA61060170140069666 ![]() |
Облікова картка | Дуплиська |
Основні дані | |
Засноване | 1578 |
Населення | 298 |
Територія | 1.830 км² |
Густота населення | 162.84 осіб/км² |
Поштовий індекс | 48605 |
Телефонний код | +380 3554 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°43′16″ пн. ш. 25°46′32″ сх. д. / 48.72111° пн. ш. 25.77556° сх. д. |
Водойми | Тупа |
Місцева влада | |
Адреса ради | 48600, Тернопільська обл., Чортківський р-н., м. Заліщики, вул. С. Бандери, 40 |
Карта | |
Мапа | |
![]() | |
|
Ду́плиська — село в Україні, у Заліщицькій міській громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Тупа, у центрі району. До 2020 року адміністративний центр Дуплиської сільської ради.
Населення — 298 осіб (2001).
Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки трипільської та голіградської культур. Трипільське поселення розташоване на другій надзаплавній терасі ріки Дуплі, яка має круті схили, в урочищі Спас. В 1967 році розвідку провів Юрій Малєєв[1].
Перша писемна згадка — 1578[2].
Діяли товариство «Просвіта», «Сільський господар», «Січ», «Луг», «Союз українок».
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Заліщицької міської громади[3].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Заліщицького району, увійшло до складу новоутвореного Чортківського району[4].
Є церква Різдва Христового (1896; мурована), костел (1869; мурована).
Пам'ятка архітектури місцевого значення[5]. Розташована в західній частині села[6].
Збудована 1870 року за кошти місцевих жителів (землю виділила родина Ключишиних)[6].
У 1939 році зруйнована радянською владою. У 2006 році відновлена на тому ж місці[6].
Споруджено пам'ятники:
- воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1989),
- Тарасу Шевченку (1992).
Встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини в Австрійській імперії.
- Пам'ятник Т. Шевченку
Щойновиявлена пам'ятка монументального мистецтва.
Встановлений 1992 р. Робота самодіяльних майстрів.
Скульптура — бетон, постамент — камінь.
Скульптура — 1,8 м, постамент — 3 м.[7][8]
Загальноосвітня школа І ступеня (не діюча);
Будинок культури;
Бібліотека.
У Дуплиську народилися:
- Григорій Савчинський (дід Соломії Крушельницької) - священик УГКЦ, літератор
- Яків (Тимчук) — церковний діяч, василіянин, підпільний єпископ Станиславівської єпархії УГКЦ.
-
Церква Різдва Пресвятої Богородиці (1896; відновлена 1989)
-
Дзвіниця
-
Костел
-
Клуб
-
Старий млин
- ↑ admin. Археологія та стародавня історія Заліщицького району | Замки, відпочинок, оздоровлення, зцілення в Галичині (укр.). Процитовано 22 березня 2021.
- ↑ Сіреджук П. Першовитоки. — К., 1994
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Лист Тернопільської ОДА від 23 червня 2021 року № 02-5124/42.
- ↑ а б в Лист Заліщицької міської ради від 12 жовтня 2021 року № 03-23.
- ↑ У камені, бронзі, граніті (ілюстрований альманах). — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. — С. 50. : іл. — ISBN 978-966-457-202-3
- ↑ Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 18 жовтня 2005 р. № 112.
- Безгубенко О., Мизак Н., Уніят В. Дуплиська // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 172—173. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Дуплиська // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6.
- Dupliska // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 228. (пол.)