Щитівці
| село Щитівці | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Чортківський район |
| Тер. громада | Заліщицька міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61060170290025154 
|
| Облікова картка | Щитівці |
| Основні дані | |
| Засноване | 1547 |
| Населення | 444 |
| Територія | 2.820 км² |
| Густота населення | 205.67 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48605 |
| Телефонний код | +380 3554 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°39′31″ пн. ш. 25°52′17″ сх. д. / 48.65861° пн. ш. 25.87139° сх. д. |
| Водойми | Серет |
| Відстань до районного центру |
14 км |
| Найближча залізнична станція | Заліщики |
| Відстань до залізничної станції |
14 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48600, Тернопільська обл., Чортківський р-н., м. Заліщики, вул. С. Бандери, 40 |
| Карта | |
  Щитівці | |
 Щитівці | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Щитівці́ — село в Україні, у Заліщицькій міській громаді, Чортківського району, Тернопільської області. Розташоване на лівому березі річки Серет, на південному сході району. До 2020 підпорядковане Дунівській сільській раді.
Населення — 400 осіб (2022).
До Щитівецької сільської ради свого часу належав х. Хрипилів. Розташоване на лівому березі р. Серет, за 14 км від центру громади і найближчої залізничної станції Заліщики. Географічні координати: 48° 39’ пн. ш. 25° 52’ сх. д. Територія — 2,82 кв. км. Дворів — 166. Населення — 444 особи (2014 р.).
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 580 | 100% |
Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки трипільської, черняхівської і давньоруської культур.
Поблизу Щитівців виявлено археологічні пам'ятки трипільської, черняхівської і давньоруської культур.
Перша писемна згадка — 1547р.
Назва села походить, імовірно, від слова «щит» (оборонне городище, фортеця).
За Австро-Угорщини була двокласна школа з українською мовою навчання, за Польщі — двомовна.
У 1889—1892 pp. проводив археологічні розкопки Готфрид Оссовський[2].
У 1891 р. у селі споруджено костел, зруйнований після німецько-радянської війни. 1902 р. велика земельна власність належала Юрію Борковському.
1918 року в селі створено перший гарнізон УГА. В ОУН — УПА перебували 23 особи. У лютому 1946 поблизу Щитівців загинули 76 вояків УПА. В роки Великої Вітчизняної війни також загинуло і пропало безвісти 25 жителів села. На цьому місці насипано могилу-пам'ятник Борцям за волю України (1993).
До війни був діючий польський костел, побудований графинею Барковською (зруйнований під час війни). Діюча з 1989 р. церква Вознесіння Христового (1776 р., мурована), реставрована 2008—2009 рр. УАПЦ та УГКЦ (почергові відправи), є мурована дзвіниця.
Збереглися пам'ятні хрести на честь скасування панщини. В 1988 році поставлено хрест на честь 1000- ліття Хрещення Русі – України, пам'ятник Т. Г. Шевченку (1991 р., реставрований у 2006 р., скульптор А. Скиба).
Діяли філії товариств «Просвіта» (від 1902 р.), «Січ» (від 1907 р.), «Сільський господар», «Рідна школа», а також кооператива, крамниця, торговий відділ кредитового товариства «Руський народний дім», три водяних млини. Село одним із перших у повіті дало вояків до Української Галицької Армії. За переписом 1921 р., в селі було 248 дворів із населенням 982 особи, на 1931 р. — 261 двір (1056 осіб).
Від 6 липня 1941 р. до 5 квітня 1944 р. село — під нацистською окупацією. Під час німецько-радянської війни у Червоній армії загинули 15 жителів села, 10 пропали безвісти (1944—1945 рр.). Після повернення радянської влади протягом 1944—1953 рр. за участь у національно-визвольній боротьбі ув'язнено понад 20 осіб, виселено у Сибір 9 осіб; загинули стрільці УПА Іван Волощук (1924—1945) та Михайло Загарія (1927—1945). Закатована станична ОУН Ганна Драчук (1928—1945).
Серед національно свідомих жителів села були: Григорій Бачинський, Василь Загарія, отець Іван Коцик (1867—1932), Михайло Молдован, стрільців УСС Андрій та Іван (псевдо «Гайдамака»; 1929 р. н.) Орищуки, Михайло Слободян.
1941 р. організований колгосп, який відновив свою діяльність у 1948 р. Нині землі розпайовані.
До першої річниці Незалежності України встановлено пам'ятний хрест (1992 р.). Марія Гайворонська — мати композитора, поета диригента січових стрільців Михайла Гайворонського жила з родиною сина Романа в Щитівцях похована на сільському цвинтарі.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Заліщицької міської громади[3].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Заліщицького району, увійшло до складу новоутвореного Чортківського району[4].
- церква Вознесіння Господнього (1776, мурована, ПЦУ та УГКЦ);
- капличка;
- фігура Матері Божої;
- збереглися давні кам'яні хрести.
Споруджено пам'ятник Т. Шевченку (1991.; реставрований 2006 р., скульптор А. Скиба), Встановлено пам'ятні хрести на честь скасування панщини, на честь 1000-ліття хрещення України-Руси (1988 р.), до першої річниці Незалежності України (1992 р.); насипано могилу Борцям за волю України (1993 р.).
Поблизу села є округлий камінь «Турецький мечет».
Працюють ЗОШ 1 ступеня, клуб, бібліотека, ФАП, торгівельний заклад.
- Богдан Аксентійчук (1950—2010) – український науковець, медик, господарник, доктор медичних наук, заслужений лікар України.
- Композитор, музикант Михайло Гайворонський. На цвинтарі збереглася могила Марії Гайворонської — матері Михайла Гайворонського, яка загинула у роки німецько-радянської війни.
-
Панорама села з півдня весною -
Вигляд на село з пагорба -
Церква Святого Михаїла -
Дністер біля Щитівців -
Дністер біля села
- ↑ Михайло Сохацький «Готфрид Оссовський — дослідник трипільської культури Тернопільщини». Борщівський обласний краєзнавчий музей (рос.). 11 листопада 2021. Процитовано 12 березня 2025.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Мельничук Б., Олійник В. Щитівці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 667. — ISBN 978-966-528-279-2.
