Іване-Золоте

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Іване-Золоте
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Заліщицький
Рада/громада Іване-Золотівська сільська рада
Код КОАТУУ 6122084301
Облікова картка Іване-Золоте 
Основні дані
Засноване 1349
Населення 900
Територія 18.460 км²
Густота населення 48.75 осіб/км²
Поштовий індекс 48676
Телефонний код +380 3554
Географічні дані
Географічні координати 48°43′12″ пн. ш. 25°38′05″ сх. д. / 48.72000° пн. ш. 25.63472° сх. д. / 48.72000; 25.63472Координати: 48°43′12″ пн. ш. 25°38′05″ сх. д. / 48.72000° пн. ш. 25.63472° сх. д. / 48.72000; 25.63472
Водойми Дністер
Відстань до
районного центру
15 км
Найближча залізнична станція Дзвиняч
Відстань до
залізничної станції
4 км
Місцева влада
Адреса ради 48676, с.Іване-Золоте
Карта
Іване-Золоте. Карта розташування: Україна
Іване-Золоте
Іване-Золоте
Іване-Золоте. Карта розташування: Тернопільська область
Іване-Золоте
Іване-Золоте

Іване-Золоте у Вікісховищі?

Іва́не-Золоте́ — село Заліщицького району Тернопільської області. Розташоване на лівому березі річки Дністер, в центрі району. Центр сільради. До Іване-Золотого приєднано хутір Нагірка.

Населення — 875 осіб (2003).

Географія[ред. | ред. код]

У селі річка Луча впадає у Дністер.

Історія[ред. | ред. код]

Поблизу Іване-Золотого виявлено археологічні пам'ятки трипільської культури, перших століть н. е. та Київської Русі.

Перша писемна згадка — 1349 як Іванє (Гвани) Золоте, від 1519 — Іванє; за сучасною назвою відоме від 1900.

Діяли товариства «Просвіта», «Сокіл», «Луг», «Союз українок», «Сільський господар», «Рідна школа», «Відродження», кооператива.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Є церква Перенесення Мощей святого Миколая (1895; мурована), каплички на честь заснування Запорізької Січі (реставрована 1990), проголошення незалежності України. Біля села є Іване-Золотецький розріз нижнього девону — відслонення, геологічна пам'ятка природи місцевого значення.

Пам'ятники[ред. | ред. код]

1958 місцеві власті повалили пам'ятні хрести.

Споруджено пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1967), відновлено пам'ятники на честь скасування панщини та з написом «Пам'ятник цей був повалений 1958 р. невіруючими» (1989), насипана символічна могила Борцям за волю України (1991).

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Діють загальноосвітня школі І—ІІ ступеня, дитячий садок, клуб, бібліотека, ФАП, приватне селянське господарство «Наддністрянське».

Люди[ред. | ред. код]

В Іване-Золотому народилися:

Література[ред. | ред. код]