Носко Петро Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Петро Васильович Носко
Носко Петро Васильович.jpg
Народження 20 грудня 1885(1885-12-20)
Бубнівщина, Прилуцький район, Україна
Смерть 22 травня 1976(1976-05-22) (90 років)
  Київ, СРСР
Поховання Берковецьке кладовище
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Навчання Петербурзька академія мистецтв, Київське художнє училище і Київський національний університет будівництва і архітектури
Діяльність художник
Нагороди
Грамота Президії Верховної Ради УРСР

Петро Васильович Но́ско (нар. 20 грудня 1885, Бубнівщина — пом. 22 травня 1976, Київ) — український радянський живописець; член Асоціації художників Червоної України та Спілки художників України.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 8 [20] грудня 1885(18851220) року в селі Бубнівщині (тепер Прилуцького району Чернігівської області). У 19031909 роках навчався в Київському художньому училищі, в 19091916 — в Петербурзькій академії мистецтв (педагоги Гуго Залеман, Іван Творожников, Василь Савинський, Володимир Маковський). 1934 року закінчив Київський будівельний інститут.

Брав участь у виставках з 1918 року, республіканських з 1927 року, всесоюзних з 1940 року. Нагороджений Грамотою Верховної Ради УРСР.

Жив в Києві в будинку в провулку Івана Мар'яненка, 14, квартира 11. Помер 22 травня 1976 року. Похований в Києві на Міському кладовищі «Берківцях».

Творчість[ред. | ред. код]

Працював в галузі станкового живопису. Твори:

  • «Розгром поміщицького маєтку в 1905 році» (1926);
  • «Т. Г. Шевченко серед кріпаків» (1927);
  • «Взяття Овруча партизанами» (1945);
  • «Т. Г. Шевченко-кріпак» (1948);
  • «В. І. Ленін за роботою» (1949);
  • «Окопна правда» (1957);
  • «Продаж кріпаків» (1964);
  • «До Червоної Армії» (1965);
  • «В партизани збираються» (1970—1971).
Надгробок Петра Носко.

Картини художника зберігаються в Національному художньому музеї України, музеї Т. Г. Шевченка.

Джерела[ред. | ред. код]