Нурекатасай

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нурекатасай
41°28′15.180000098797″ пн. ш. 70°2′38.750000099225″ сх. д. / 41.47088° пн. ш. 70.04410° сх. д. / 41.47088; 70.04410
Витік
• координати41°28′15.180000098797″ пн. ш. 70°2′38.750000099225″ сх. д. / 41.47088° пн. ш. 70.04410° сх. д. / 41.47088; 70.04410
ГирлоАксакатасай
• координати41°24′54.460000100788″ пн. ш. 69°53′38.650000098399″ сх. д. / 41.41513° пн. ш. 69.89407° сх. д. / 41.41513; 69.89407
Країни: Узбекистан
Довжина19,5 км
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Нурекатасай[1], Нуреката — гірська річка в Паркентському районі Ташкентського вілояту, права притока річки Аксакатасай.

Географічний опис

[ред. | ред. код]
Верхнє протягом Нурекатасая

Нурекатасай бере початок від злиття джерел на схилах Чаткальского хребта, неподалік від перевалу Тахта, загальний напрямок течії — на південний захід. Живлення переважно снігове, найбільша витрата води залежно від року припадає на квітень-травень. Після танення сніжників на висоті 2500−3000 м, Нуреката наповнюється переважно джерелами. У верхній течії річка тече у вузькому, скелястому каньйоні. Біля злиття з правою притокою, що стікає з перевалу Кумбель, річка входить у вузький каньйон з крутими скельними стінками. Шлях вздовж води (особливо навесні і на початку літа) важкопрохідний, обхід по скельних полицях лівого берега річки також дуже складний[2]. Середня течія річки припадає на широку долину, ближче до впадання в Аксакату річка тече в глибокому глиняному каньйоні.

Нурекатасай цілком протікає на території Угам-Чаткальского національного парку.

Освоєння Нурекати людиною

[ред. | ред. код]
Стара вагонетка в руслі Нурекатасая

На вододілі Нурекатасая і Бельдерсая є наскельні зображення гірських козлів[3]. За радянських часів на схилах гір, що оточують Нурекатасай, проводилися геологічні вишукування. Досі видніються геологічні грунтові дороги і штольні. Схили гори Кумбель, звернені до Нурекати, містять велику кількість промислового сміття (вагонетки, залишки рейок, електричні ізолятори). У 1988 році біля впадання безіменної притоки, що стікає в Нурекату з перевалу Чет-Кумбель, була станція гляціологів[4] . Нині уздовж Нурекати населених пунктів немає, в долині Нурекати і її приток розташовуються сезонні фермерські господарства. В долині Нурекати (нижня і середня течії), а також на схилах навколишніх гір випасають худобу.

Міст через Нурекатасай

Уздовж русла Нурекати (в нижній і середній течії) прокладено ґрунтову дорогу, через річку перекинуто автомобільний міст.

Притоки

[ред. | ред. код]

У Нурекату впадає багато струмків, що стікають з навколишніх гір — Великий Чимган, Кумбель, Майгашкан (всі праворуч), Джар, Аккуль, Ташгаза (все ліворуч). Найбільшими притоками є Беркат і Новошаксай (обидві ліві).

Тваринний та рослинний світ

[ред. | ред. код]

Через відносно великий перепад висот і неоднорідність рельєфу долини, природа Нурекатасая різноманітна. Восени в ущелину верхньої течії Нурекати може спускатися ведмідь бурий тянь-шанський[прим. 1], строкатий кам'яний дрізд. В окремих місцях, долина повністю заростає перцевою м'ятою, кропивою, ожиною. Середня і нижня течії мають характер широкої долини з відповідними флорою і фауною. З птахів часті сиворакші, одуди. На берегах Нурекати ростуть фруктові дерева (волоський горіх, арча, яблуні) [4] .

Цікаві факти

[ред. | ред. код]
  • Топоніми Угам-Чаткальського національного парку[5] нечасто містять у своїй назві закінчення «ата» (тюрк. батько). В околицях Нурекати чотири географічних об'єкти мають цю особливість (річки Аксакатасай, Нурекатасай, Беркат і гора Сюрената).

Коментарі

[ред. | ред. код]
  1. Верхів'я Нурекати за ключовими характеристиками (кормова база, рідке відвідування людиною, рельєф) збігається з іншими річками в ареалі бурого ведмедя.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Топокарты Генштаба
  2. Шабанова, Салихов, 1988, с. 13.
  3. Описание тура к наскальным рисункам Бельдерсая. Архів оригіналу за 1 вересня 2015. Процитовано 11 вересня 2015.
  4. а б Шабанова, Салихов, 1988, с. 11.
  5. Топонимы Угам-Чаткальского национального парка

Джерела

[ред. | ред. код]