Рейка (транспорт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Рейки.
Gauge UA.svg

Рейки[1] або залізничні рейки — сталеві балки спеціального (як правило, двотаврового) перерізу, які укладаються на шпали або інші опори для утворення зазвичай двониткового шляху, по якому рухається рухомий склад залізничного транспорту. Колись рейки кріпили до шпал за допомогою костилів, останнім часом широко використовується з'єднання болтами і гайками.

Назва[ред.ред. код]

Слово «рейка» є запозиченням з російської мови, де воно ніколи не уживається щодо залізничних колій. Російське рейка походить від пол. reja («рея»), яке утворене у свою чергу від нід. raa («жердина»)[2]. В українській слово набуло додаткового значення під впливом англ. rail, яке теж може значити і «планка, брусок» і «залізнична рейка»[3]. Англійське слово rail (від множини якого й утворене рос. рельс) походить від лат. regula («пряма палиця») .

У діалектах засвідчена й інша назва залізничних рейок — «шини»[4][5].

Застосовування рейок на залізницях[ред.ред. код]

Рейки виготовляють із вуглецевої сталі (прокат стандартного профілю, який добре працює на вигин).

Розрізняють рейки за лінійною щільністю (кг/м): Р24, РЗЗ, Р38, Р43 і т. д.

При інтенсивному русі, підвищених швидкостях і перевезенні великовантажних потягів застосовують важкі рейки. Вони довговічні, надійніші в експлуатації, потребують меншого обсягу ремонтних робіт.

Стандартна довжина сучасних рейок — 12,5 і 25 м, для підземних колій — 6-8 м.

Мовні звороти[ред.ред. код]

  • Ставати на рейки — обирати певний спосіб життя, дії, напрям діяльності тощо
  • Переводити на рейки — надавати чому-небудь певного спрямування
  • Перехід на рейки — обрання певного способу життя, дії, напряму діяльності тощо[1]

Інше застосовування[ред.ред. код]

Рейка, підвішена на дроті або мотузці, може слуговати примітивним засобом сигналізації, билом (звідси і «бити у рейку»)[1]. У деяких невеликих селах рейка досі заміняє пожежний сполох.

Залізничні рейки також уживаються для створення фортифікаційних споруд, перекриттів будов тощо.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Мухопад М. Д. Транспортні машини. — Харків: Вид-во «Основа» при Харк. ун-ті, 1993—192 с.

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в Рейка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Этимологический словарь Крылова
  3. Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — Т. 5: Р — Т / Уклад.: Р. В. Болдирєв та ін. — 2006. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
  4. Шина // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  5. 65764-shyna.html#show_point