Нікодемс Ранцанс
Зовнішній вигляд
| Нікодемс Ранцанс | ||
|---|---|---|
| латис. Nikodems Rancāns | ||
![]() 1920-1930-ті | ||
| Народився | 15 вересня 1870 Miglinīkid, Nautrēni Parishd, Ludza Countyd, Вітебська губернія, Російська імперія | |
| Помер | 1933 Резекне, Латвія | |
| Громадянство | ||
| Діяльність | священик, громадський діяч, педагог, літератор | |
| Alma mater | Санкт-Петербурзька духовна семінарія (1896) і Санкт-Петербурзька духовна академія (1903) | |
| Знання мов | латиська | |
| Мова творів | латвійська | |
| Конфесія | католицька церква | |
| Нагороди |
| |
Нікодемс Ранцанс (латис. Nikodems Rancāns; 15 вересня 1870, Міглініекі, Зальмуйжська волость, Резіцький повіт, Вітебська губернія, Російська імперія — 1933, Резекне, Латвія) — священик, громадський діяч, педагог, літератор.
З 1920 по 1929 жив в Прейлі. З 1923 по 1929 директор Аглонській гімназії.
У 1924 присвоєно титул монсеньйора.
З 1928 по 1929 директор Новоаглонської гімназії. З 1929 — професор семінарії в Ризі.
- «Ceļojums pa Latgolu»
- «Kungs Tvardovskis»
- «Latvijas vēsture» (1-а частина була видана в Ризі, 2-а — в Даугавпілсі)
- «Ābece»
- Биография [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]

