Нікодемс Ранцанс
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Нікодемс Ранцанс | ||||
---|---|---|---|---|
латис. Nikodems Rancāns | ||||
1920-1930-ті | ||||
Народився |
15 вересня 1870 Miglinīkid, Nautrēni Parishd, Ludza Countyd, Вітебська губернія, Російська імперія | |||
Помер |
1933 Резекне, Латвія | |||
Громадянство | Латвія | |||
Діяльність | священик, громадський діяч, педагог, літератор | |||
Alma mater | Санкт-Петербурзька духовна семінарія (1896) і Санкт-Петербурзька духовна академія (1903) | |||
Мова творів | латвійська | |||
Конфесія | католицька церква | |||
Нагороди |
| |||
|
Нікодемс Ранцанс (латис. Nikodems Rancāns; 15 вересня 1870, Міглініекі, Зальмуйжська волость, Резіцький повіт, Вітебська губернія, Російська імперія — 1933, Резекне, Латвія) — священик, громадський діяч, педагог, літератор.
Біографія[ред. | ред. код]
З 1920 по 1929 жив в Прейлі. З 1923 по 1929 директор Аглонській гімназії.
У 1924 присвоєно титул монсеньйора.
З 1928 по 1929 директор Новоаглонської гімназії. З 1929 — професор семінарії в Ризі.
Нагороди[ред. | ред. код]
Книги[ред. | ред. код]
- «Ceļojums pa Latgolu»
- «Kungs Tvardovskis»
- «Latvijas vēsture» (1-а частина була видана в Ризі, 2-а — в Даугавпілсі)
- «Ābece»
Посилання[ред. | ред. код]
- Биография [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
|