Ніколаєнко Микола Михайлович
| Ніколаєнко Микола Михайлович | ||
|---|---|---|
 Молодший сержант | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
21 грудня 1993 Суми | |
| Смерть |
15 січня 2015 (21 рік) помер від поранень | |
| Поховання | Суми | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Псевдо | «Нік» | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014-2015 | |
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська | |
| Рід військ |
 Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Мико́ла Миха́йлович Нікола́єнко — молодший сержант 93-ї окремої механізованої бригади Збройних Сил України, учасник російсько-української війни. Один із «кіборгів».
Короткий життєпис[ред. | ред. код]
Батько Михайло — економіст на заводі «Електрон», мама завідувала ательє. Був єдиною дитиною. Хотів здобути юридичну освіту та стати адвокатом, 2010 намагався вступити у юридичний коледж, однак коштів на платне навчання не було. Навчався на зварювальника, 2011-го поступив до Сумського державного університету — на юридичний факультет, за власний кошт на заочній формі навчання. В 2012—2013 роках відслужив строкову службу та повернувся до навчання.
Потрапив до 17-ї бригади, рота вогневої підтримки. Згодом підрозділ підпорядковано, командир відділення, 93-а окрема механізована бригада. Служив на блокпосту число 18, там познайомився із земляком Сергієм Абрютіним. З 15 жовтня 2014-го підрозділ зайняв оборону в новому терміналі Донецького аеропорту.
Зазнав осколкових поранень в бою за Донецький аеропорт від вибуху. 15 січня 2015-го помер у лікарні Артемівська.
Похований в Сумах, Центральне кладовище, Алея поховань Почесних громадян.
Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]
- Указом Президента України № 311/2015 від 4 червня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1].
- 2 вересня 2016 року на фасаді будівлі Сумської спеціалізованої школи № 29 (вулиця Заливна, 25), де навчався Микола, йому було відкрито меморіальну дошку[2].
- Рішенням Сумської міської ради від 28 вересня 2016 року № 1088-МР Ніколаєнку Ніколаю Михайловичу присвоєно звання «Почесний громадянин міста Суми» (посмертно)[2].
- Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 15 січня[3][4].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Указ Президента України від 4 червня 2015 року № 311/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ а б Ніколаєнко Микола Михайлович. smr.gov.ua. Інформаційний портал Сумської міської ради. Архів оригіналу за 12 травня 2021.
- ↑ В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 15 січня 2022. Процитовано 15 січня 2022.
- ↑
Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 15 січня на YouTube
Джерела[ред. | ред. код]
- Ніколаєнко Микола Михайлович [Архівовано 15 січня 2022 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну
- Ніколаєнко Микола Михайлович [Архівовано 15 січня 2022 у Wayback Machine.] // Український меморіал
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |