Ніколаєнко Микола Михайлович

Ніколаєнко Микола Михайлович
Ніколаєнко Микола Михайлович;
Молодший сержант
Загальна інформація
Народження	21 грудня 1993; Суми
Смерть	15 січня 2015 (21 рік); помер від поранень
Поховання	Суми
Псевдо	«Нік»
Військова служба
Роки служби	2014—2015
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	93 ОМБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Піски; Бої за Донецький аеропорт;
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Мико́ла Миха́йлович Нікола́єнко — молодший сержант 93-ї окремої механізованої бригади Збройних Сил України, учасник російсько-української війни. Один із «кіборгів».

Короткий життєпис

Батько Михайло — економіст на заводі «Електрон», мама завідувала ательє. Був єдиною дитиною. Хотів здобути юридичну освіту та стати адвокатом, 2010 намагався вступити у юридичний коледж, однак коштів на платне навчання не було. Навчався на зварювальника, 2011-го вступив до Сумського державного університету — на юридичний факультет, власним коштом на заочній формі навчання. У 2012—2013 роках відслужив строкову службу та повернувся до навчання.

Потрапив до 17-ї бригади, рота вогневої підтримки. Згодом підрозділ підпорядковано, командир відділення, 93-а окрема механізована бригада. Служив на блокпосту число 18, там познайомився із земляком Сергієм Абрютіним. З 15 жовтня 2014-го підрозділ зайняв оборону в новому терміналі Донецького аеропорту.

Зазнав осколкових поранень в бою за Донецький аеропорт від вибуху. 15 січня 2015-го помер у лікарні Артемівська.

Похований в Сумах, Центральне кладовище, Алея поховань Почесних громадян.

Нагороди та вшанування

Указом Президента України № 311/2015 від 4 червня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[1].
2 вересня 2016 року на фасаді будівлі Сумської спеціалізованої школи № 29 (вулиця Заливна, 25), де навчався Микола, йому було відкрито меморіальну дошку^[2].
Рішенням Сумської міської ради від 28 вересня 2016 року № 1088-МР Ніколаєнку Ніколаю Михайловичу присвоєно звання «Почесний громадянин міста Суми» (посмертно)^[2].
Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 15 січня^[3]^[4].

Примітки

↑ Указ Президента України від 4 червня 2015 року № 311/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
↑ ^а ^б Ніколаєнко Микола Михайлович. smr.gov.ua. Інформаційний портал Сумської міської ради. Архів оригіналу за 12 травня 2021.
↑ В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 15 січня 2022. Процитовано 15 січня 2022.
↑ Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 15 січня на YouTube

Джерела

[Архівовано 15 січня 2022 у Wayback Machine.] // Український меморіал

Це незавершена стаття про військовослужбовця Сил оборони України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Указ Президента України від 4 червня 2015 року № 311/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

[smr-2] а ^б Ніколаєнко Микола Михайлович. smr.gov.ua. Інформаційний портал Сумської міської ради. Архів оригіналу за 12 травня 2021.

[3] В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 15 січня 2022. Процитовано 15 січня 2022.

[4] Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 15 січня на YouTube

[1]

[2]

[3]

[4]