Нікуліна Анастасія Олегівна
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
 | Ця стаття не містить посилань на джерела. (жовтень 2018) |
 | Ця стаття може містити оригінальне дослідження. (жовтень 2018) |
| Анастасія Нікуліна | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народилася |
23 вересня 1989 (34 роки) Львів, Українська РСР, СРСР | |||
| Громадянство |
 Україна | |||
| Діяльність | письменниця | |||
| Alma mater | Львівський національний університет імені Івана Франка | |||
| Мова творів | Українська | |||
| Роки активності | 2012—донині | |||
| Жанр |
Реалізм Пригоди Трилер | |||
| Премії |
Міжнародна премія імені Олеся Гончара Коронація слова Книга року BBC Глиняний кіт | |||
| Сайт: instagram.com/innspirit/ | ||||
|
| ||||
Анастасія Олегівна Нікуліна (23 вересня 1989, Львів) — українська письменниця, сторітелерка, копірайтерка, інстаблогерка та книжкова оглядачка. Авторка романів «Більше нікому», Сіль для моря або Білий кит, «Зграя», «Завірюха», низки збірок. Працює у різних жанрах та пише для широкої аудиторії.
Дебютний роман авторки «Сіль для моря або Білий кит» здобув міжнародну українсько-німецьку літературну премію імені Олеся Гончара 2018 року у номінації «Проза» та відзнаку за підсумками року премії «Глиняний кіт — 2018».[1] Сценарій за мотивами книги увійшов до переліку кінопроєктів-переможців Одинадцятого конкурсного відбору Держкіно. Екранізовано у 2021 році режисеркою Сніжаною Гусаревич.
Народилася та проживає у Львові. Навчалася у Львівській українській гімназії з поглибленим вивченням іноземних мов та українознавства і згодом закінчила факультет міжнародних економічних відносин ЛНУ ім. І. Франка. Працює копірайтеркою. Одружена. Дітей не має.[2]
Веде блог за ніком @innspirit у Інстаграмі.
Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]
- У 2013 році посіла перше місце у конкурсі «Майстерня чудес» з твором «Гість» під псевдонімом Іва Шон.
- У 2016 році здобула перемогу в Міжнародному конкурсі «Коронація слова» в номінації «П'єси для дітей» з п'єсою для старшого шкільного віку «Завірюха».[3]
- У 2018 році здобула міжнародну українсько-німецьку літературну премію імені Олеся Гончара у номінації «Проза» та відзнаку «Найкраща книга для підлітків» за підсумками року премії «Глиняний кіт — 2018» за книгу «Сіль для моря, або Білий Кит».
- Номінація короткий список BBC Дитяча книга року "Зграя" 2018 року.[4]
- Переможець премії "Еспресо. Вибір читачів 2019" у категорії "Найкраща книжка для дітей і підлітків" "Зграя".
- У 2019 році сценарій за книгою «Сіль для моря, або Білий Кит» увійшов до переліку кінопроектів-переможців Одинадцятого конкурсного відбору Держкіно у категорії «Ігрові короткометражні фільми-дебюти». Виробник ТОВ «АП ЮЕЙ СТУДІО». Режисер-постановник Сніжана Гусаревич. Реліз фільму оголошено на 2020 рік.
- У 2019 році за мотивами книги Анастасії Нікуліної «Сіль для моря, або білий кит» акторська школа «Пармезан» з міста Хмельницький поставила соціально-драматичну виставу «Сіль для моря». За постановку твору школа отримала Гран-прі першого регіонального фестивалю-конкурсу дитячих театральних колективів «Крила» імені Народного артиста України Богдана Ступки та Приз глядацьких симпатій. Керівник Анастасія Строян. Отримали першу премію фестивалю «Золота маска» та відзнаку за «Кращу режисерську роботу». У цьому ж році перше місце в номінації «Дитячий театр», «Актуальність драматичного матеріалу та відповідність постановки віку акторів» та «За високий рівень режисерської роботи» на Третьому фестивалі українського аматорського театру «День театру» у Києві. Гран-прі у «Мельпомена Фест 2019».
Бібліографія[ред. | ред. код]
- 2014 — «Теплі історії про кохання»
- 2016 — «Львів. Смаколики. Різдво» - колективна збірка (Клуб сімейного дозвілля), (оповідання «Шістдесяте Різдво»)
- 2017 — «Львів. Вишні. Дощі» - колективна збірка (Клуб сімейного дозвілля), (оповідання «Потанцюй зі мною»)
- 2017 — «Дім, у котрому заблукав час» (у співавторстві з Вікторією Гранецькою і Мариною Однорог)
- 2017 — «Щастя у Віконці»
- 2017 — «Сіль для моря, або Білий Кит»
- 2018 — «Львів. Пані. Панянки» - колективна збірка, (оповідання «Від щастя не вмирають»)
- 2018 — «Все буде добре» (у співавторстві з Олегом Бакуліним)[5]
- 2018 — «Зграя»
- 2018 — «Диво на Різдво»
- 2019 — «Жіночі груди. Пристрасть та біль» (Видавництво Самміт-книга)
- 2019 — «Завірюха» (Видавництво Vivat)
- 2020 — «Більше нікому» (Видавництво Vivat) (у співавторстві з Олегом Бакуліним)
- 2021 — «Викрадачі снігу» (Видавництво Vivat)
- 2022 — «Відбій повітряної тривоги» — артщоденник (у співавторстві з художником Олександром Греховим)
- 2022 — «Я іду шукати» (у співавторстві з Олегом Бакуліним) (Видавництво Vivat)
Джерела[ред. | ред. код]
- Віч-на-віч: Літературний дует Анастасія Нікуліна та Олег Бакулін
- «Сіль для моря»: в Україні зняли фільм про булінг — трейлер
- Не бажаю кожному бути «у зграї» — інтерв'ю для БараБуки Простір української дитячої книги.
- Нікуліна Анастасія.
- Анастасія Нікуліна «Сіль для моря» - Бібліотека Іваничука.
- Анастасія Нікуліна: "Подарувала героїні свій фінгал"
- «Навіть у дев’ять років ти можеш змінити світ» - інтерв'ю для Kyiv Daily.
- Підлітковий булінг, паркур та магія: неймовірні історії Анастасії Нікуліної - інтерв'ю для 4mama.
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ Анастасія Нікуліна, письменниця: Не пишу, коли мене щось тривожить. Негатив ламає зсередини, а творити можу тільки в гармонії. Інтерв'ю з України (укр.). 8 жовтня 2018. Процитовано 9 березня 2019.
- ↑ Інтер'ю з молодою українською письменницею зі львова. uamodna.com. Процитовано 9 березня 2019.
- ↑ Лауреатка «Коронації слова» привезла у Тернопіль нову книгу (фоторепортаж) – Терен (укр.). Процитовано 9 березня 2019.
- ↑ ВВС News Україна оголосила фіналістів Книги року ВВС-2018 (en-GB) . 4 грудня 2018. Процитовано 9 березня 2019.
- ↑ «Все буде добре»