Нік Горнбі
| Нік Горнбі | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився |
17 квітня 1957[1][2][…] (67 років) Редгіллd, Рейгейт-енд-Банстедd, Суррей, Англія, Велика Британія[4] | |||
| Країна |
.svg){kind=small} Велика Британія | |||
| Місце проживання | Лондон | |||
| Діяльність | письменник, прозаїк-романіст, сценарист, поет-пісняр, кінопродюсер, есеїст, автор пісень | |||
| Alma mater | Кембриджський коледж Ісусаd, Desborough Colleged і Кембриджський університет | |||
| Мова творів | англійська | |||
| Роки активності | 1992 — тепер. час | |||
| Жанр | роман | |||
| Magnum opus | Fever Pitchd | |||
| Членство | Королівське літературне товариство | |||
| Батько | Derek Hornbyd | |||
| Нагороди |
Manuel Vázquez Montalbán award for sports journalismd (2012) член Королівського літературного товариства[d] | |||
| Сайт: nickhornbyofficial.com | ||||
|
| ||||
 Нік Горнбі у Вікісховищі | ||||
Нік Горнбі (англ. Nick Hornby; 17 квітня 1957, Редгіллd, Суррей) — британський письменник. У своїх творах він часто зачіпає тему сучасної популярної культури; героями його творів часто є молоді люди, що ведуть безцільний спосіб життя. Деякі з його творів («Футбольна лихоманка[en]», «Hi-Fi[en]», «Мій хлопчик[en]») були екранізовані. Автор сценаріїв до мелодрам «Виховання почуттів» (2009) і «Бруклін» (2015), номінованих на премії «Оскар» і BAFTA, а також серіалу «Родинний шлюб» (2019), номінованого на премію «Еммі».
Життєпис[ред. | ред. код]
Горнбі народився 17 квітня 1957 року в місті Редгілл[en] в графстві Суррей неподалік Лондона. Коли йому було 11 років, його батьки розлучилися, і, щоб якось це пережити, Горнбі захопився футболом і став уболівальником лондонського футбольного клубу «Арсенал». Про збережене у нього на все життя почуття вболівальника він розповідає у своїй автобіографічній книзі «Футбольна лихоманка».
Після закінчення мейденхедської граматичної школи Горнбі вивчав англійську літературу в Кембриджському університеті, після чого викладав там англійську мову, зокрема й іноземним студентам. У 1983 році він почав свою кар'єру письменника та журналіста.
Зараз Нік Горнбі живе в районі Гайбері[en] в Північному Лондоні[en], поблизу стадіону його улюбленої футбольної команди «Арсенал».
Особисте життя[ред. | ред. код]
У 1993 році у Горнбі та його дружини Вірджинії Бовелл народився син Денні. У нього визначили аутизм, після чого Горнбі взяв участь у заснуванні благодійної організації для аутичних дітей Tree House. Їй, зокрема, він пожертвував значну частину доходів від продажу антології «Розмова з ангелом[en]».
Бібліографія[ред. | ред. код]
Художні твори[ред. | ред. код]
- Hi-Fi / High Fidelity (1995)
- Мій хлопчик / About a Boy (1998)
- Як стати добрим[en] / How to Be Good (2002)
- Довге падіння[en] (2006) / A Long Way Down (2005)
- Слем (роман)[en] / Slam (2007)
- Гола Джульєтта[ru] (2010) / Juliet, Naked: a novel (2009)
- Смішне дівчисько[en] (2015)
Автобіографічні твори[ред. | ред. код]
- Футбольна лихоманка / Fever Pitch (1992)
- 31 пісня[en] / 31 Songs (2003)
- Логорея (збірка)[en] / The Polysyllabic Spree (2004)
- Housekeeping vs. the Dirt (2006)
Антології[ред. | ред. код]
- My Favourite Year: A Collection of Football Writing (1993)
- The Picador Book of Sportswriting (1996)
- Розмова з ангелом / Speaking with the Angel (2000)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ Internet Broadway Database — 2000.
- ↑ Albert M. Encyclopædia Britannica
- ↑ http://books.google.com/books/about/Slam.html?id=37tKHwAACAAJ
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційний сайт Ніка Горнбі(англ.)
- Nick ' s Fans — сайт шанувальників Ніка Горнбі(англ.)
- Dina Baty (21.09.2012). Ник Хорнби: «Я испытываю вдохновение до того, как начинаю писать». Интервью сайту Theoryandpractice.ru.
