Нік Горнбі
| Нік Горнбі | |
|---|---|
англ. Nick Hornby  | |
.jpg) | |
| Народився | 17 квітня 1957[1][2][…] (69 років) Редгіллd, Рейгейт-енд-Банстедd, Суррей, Англія, Велика Британія[3] |
| Країна | .svg){kind=small} Велика Британія |
| Місце проживання | Лондон |
| Діяльність | письменник, прозаїк-романіст, сценарист, поет-пісняр, кінопродюсер, есеїст, автор пісень |
| Alma mater | Кембриджський коледж Ісусаd, Desborough Colleged і Кембриджський університет |
| Знання мов | англійська[4][5] |
| Мова творів | англійська |
| Роки активності | 1992 — тепер. час |
| Magnum opus | Fever Pitchd |
| Членство | Королівське літературне товариство |
| Батько | Derek Hornbyd |
| Нагороди | |
 Нік Горнбі у Вікісховищі | |
Нік Горнбі (англ. Nick Hornby; нар. 17 квітня 1957 , Редгіллd, Суррей ) — британський письменник. У своїх творах він часто зачіпає тему сучасної популярної культури; героями його творів часто є молоді люди, що ведуть безцільний спосіб життя. Деякі з його творів («Футбольна лихоманка[en]», «Hi-Fi[en]», «Мій хлопчик[en]») були екранізовані. Автор сценаріїв до мелодрам «Виховання почуттів» (2009) і «Бруклін» (2015), номінованих на премії «Оскар» і BAFTA, а також серіалу «Родинний шлюб» (2019), номінованого на премію «Еммі».
Горнбі народився 17 квітня 1957 року в місті Редгілл[en] в графстві Суррей неподалік Лондона. Коли йому було 11 років, його батьки розлучилися, і, щоб якось це пережити, Горнбі захопився футболом і став уболівальником лондонського футбольного клубу «Арсенал». Про збережене у нього на все життя почуття вболівальника він розповідає у своїй автобіографічній книзі «Футбольна лихоманка».
Після закінчення мейденхедської граматичної школи Горнбі вивчав англійську літературу в Кембриджському університеті, після чого викладав там англійську мову, зокрема й іноземним студентам. У 1983 році він почав свою кар'єру письменника та журналіста.
Зараз Нік Горнбі живе в районі Гайбері[en] в Північному Лондоні[en], поблизу стадіону його улюбленої футбольної команди «Арсенал».
У 1993 році у Горнбі та його дружини Вірджинії Бовелл народився син Денні. У нього визначили аутизм, після чого Горнбі взяв участь у заснуванні благодійної організації для аутичних дітей Tree House. Їй, зокрема, він пожертвував значну частину доходів від продажу антології «Розмова з ангелом[en]».
- Hi-Fi / High Fidelity (1995)
- Мій хлопчик / About a Boy (1998)
- Як стати добрим[en] / How to Be Good (2002)
- Довге падіння[en] (2006) / A Long Way Down (2005)
- Слем (роман)[en] / Slam (2007)
- Гола Джульєтта[en] (2010) / Juliet, Naked: a novel (2009)
- Смішне дівчисько[en] (2015)
- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ Internet Broadway Database — 2000.
- ↑ Google Books — 2005.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ CONOR.Sl
- Офіційний сайт Ніка Горнбі(англ.)
- Nick ' s Fans — сайт шанувальників Ніка Горнбі(англ.)
- Dina Baty (21.09.2012). Ник Хорнби: «Я испытываю вдохновение до того, как начинаю писать». Интервью сайту Theoryandpractice.ru.
