Ніл Робертсон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ніл Робертсон
Ніл Робертсон
Народився 11 лютого 1982(1982-02-11)[1][2] (41 рік)
Мельбурн, Австралія
Громадянство Австралія Австралія
Прізвисько (нікнейм) Мельбурнська машина (англ. Melbourne Machine), Австралійський ас (англ. Aussie Ace), Грім з Австралазії (англ. The Thunder From Down Under)
Професійна кар'єра 1998-
Найвищий рейтинг № 1
Поточний рейтинг № 3 (на 15 січня 2023 року)
Призові гроші GBP 6,370,745 (на 15 січня 2023 року)
Найвищий брейк 147 (5 разів) (на 15 січня 2023 року)
Кількість сенчурі 872 (на 15 січня 2023 року)
Перемоги на турнірах
Усього перемог 34
Чемпіонати світу 1 (2010)
Інші рейтингові турніри 23
Інші турніри 11
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Робертсон.

Ні́л Ро́бертсон (англ. Neil Robertson; нар. 11 лютого 1982 року) — австралійський професійний гравець у снукер.[3]

Чемпіон світу 2010 року, на 15 січня 2023 року є переможцем 23 рейтингових турнірів і автором більше 850 сотенних серій із яких 5 є максимальними (147 очок).[4]

Віхи кар'єри[ред. | ред. код]

2003 рік. Стає чемпіоном світу серед молоді віком до 21 року.[3]

2006 рік. Виграє свій перший рейтинговий титул, перемігши 9-5 Джеймі Коупа у фіналі Гран-прі.[5]

2010 рік. Став лише третім небританцем, який виграв титул чемпіона світу, перемігши у фіналі Грема Дотта з рахунком 18-13.[6] Перемагає на 5-1 Ронні О'Салівана у фіналі World Open і займає перше місце у світовому рейтингу.[7]

2012 рік. Виграє Masters, перемігши у фіналі Шона Мерфі з рахунком 10-6.[8]

2013 рік. Здобуває завершальний титул Потрійної Корони, вигравши Чемпіонат Великої Британії, перемігши Марка Селбі з рахунком 10-7 у фіналі.[9] Він єдиний небританець, який отримав Потрійну корону.[3]

2014 рік. Став першим гравцем, який зробив 100 сенчурі-брейків за один сезон (103).[10]

2015 рік. Вдруге виграє чемпіонат Великої Британії (у фіналі переміг Ляна Веньбо 10-5) та робить брейк 147 очок під час переможного матчу.[11]

2017 рік. Виграв Scotish Open у Глазго, у напруженому фіналі переграв Цао Юпена 9-8.[12]

2019 рік. Перемога 9-7 у фіналі Welsh Open над Стюартом Бінгемом дає йому 15-й рейтинговий титул.[13] Перемагає на Відкритому чемпіонаті Китаю, обігравши Джека Лісовскі у фіналі з рахунком 11-4 і вперше виграє три рейтингові титули за сезон.[14] Перемагає в турнірі Чемпіон чемпіонів, перемігши Джадда Трампа з рахунком 10-9 в епічному фіналі.[15]

2020 рік. Виграє European Masters, обігравши у фіналі Чжоу Юйлуна з рахунком 9-0. Це перша суха перемога в рейтинговому фіналі з двох сесій з 1989 року.[16] Через два тижні Робертсон виграє World Grand Prix, перемігши Грема Дотта з рахунком 10-8.[17] Виграє Чемпіонат Великої Британії втретє, перемігши Джадда Трампа з рахунком 10-9 в одному з найдраматичніших фіналів усіх часів.[18]

2021 рік. Виграє Tour Championship, перемігши у фіналі Ронні О’Саллівана з рахунком 10-4. Це дало йому 20-й рейтинговий титулів.[19] Переміг Джона Гіггінса з рахунком 9-8 у драматичному фіналі English Open.[20]

2022 рік. Вдруге виграє турнір Masters, перемігши у фіналі Баррі Гокінса з рахунком 10-4.[21] Перемагає того самого суперника 10-5 у фіналі Players Championship.[22] Здобуває надзвичайну перемогу 10-9 над Джоном Гіггінсом в фіналі Tour Championship, програючи по ходу матчу 4-9.[23] Стає восьмим гравцем, який зробив брейк 147 у Крусіблі під час своєї поразки у другому раунді проти Джека Лісовскі на Чемпіонаті світу.[24] Виграє новий турнір World Mixed Doubles змішаному парному розряді світу разом із Mink Nutcharut.[3]

Особисте життя[ред. | ред. код]

Робертсон народився в Мельбурні в родині Яна Робертсона та Елісон Хантер, які є громадянами Великої Британії. У нього є молодший брат, Марк Робертсон, колишній любитель снукеру, а нині професійний гравець у пул.[25]

Зараз Ніл Робертсон мешкає у Кембриджі (Англія). У нього двоє дітей від його норвезької дружини Мілле Ф’єллдал. Син Олександр народився 12 травня 2010 року, а донька Пенелопа народилася 16 березня 2019 року.[26]

Робертсон є веганом з 2014 року. Він почав дотримуватися рослинної дієти, дотримуючись порад свого колеги зі снукеру Пітера Ебдона, а також свого захоплення веганським спортсменом Карлом Льюїсом.[27]

Робертсон є другом колишнього англійського футболіста Джона Террі та є завзятим прихильником ФК «Челсі».[28]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ http://asia.eurosport.com/snooker/neil-robertson_prs32335/person.shtml
  2. ↑ http://au.eurosport.com/snooker/neil-robertson_prs32335/person.shtml
  3. ↑ а б в г Neil Robertson. World Snooker (амер.). Процитовано 15 січня 2023. 
  4. ↑ CueTracker - Career Total Statistics For Neil Robertson - Professional Results - Snooker Results & Statistics. cuetracker.net. Процитовано 15 січня 2023. 
  5. ↑ Florax, Ron. CueTracker - 2006 Grand Prix - Snooker Results & Statistics Database. cuetracker.net (англ.). Процитовано 15 січня 2023. 
  6. ↑ Florax, Ron. CueTracker - 2010 World Championship - Snooker Results & Statistics Database. cuetracker.net (англ.). Процитовано 15 січня 2023. 
  7. ↑ Florax, Ron. CueTracker - 2010 World Open - Snooker Results & Statistics Database. cuetracker.net (англ.). Процитовано 15 січня 2023. 
  8. ↑ Florax, Ron. CueTracker - 2012 Masters - Snooker Results & Statistics Database. cuetracker.net (англ.). Процитовано 15 січня 2023. 
  9. ↑ Florax, Ron. CueTracker - 2013 UK Championship - Snooker Results & Statistics Database. cuetracker.net (англ.). Процитовано 15 січня 2023. 
  10. ↑ Florax, Ron. CueTracker - Centuries By Neil Robertson In Season 2013-2014 - Snooker Results & Statistics Database. cuetracker.net (англ.). Процитовано 15 січня 2023. 
  11. ↑ Florax, Ron. CueTracker - 2015 UK Championship - Snooker Results & Statistics Database. cuetracker.net (англ.). Процитовано 15 січня 2023. 
  12. ↑ Florax, Ron. CueTracker - 2017 Scottish Open - Snooker Results & Statistics Database. cuetracker.net (англ.). Процитовано 15 січня 2023. 
  13. ↑ Florax, Ron. CueTracker - 2019 Welsh Open - Snooker Results & Statistics Database. cuetracker.net (англ.). Процитовано 15 січня 2023. 
  14. ↑ Florax, Ron. CueTracker - 2019 China Open - Snooker Results & Statistics Database. cuetracker.net (англ.). Процитовано 15 січня 2023. 
  15. ↑ Florax, Ron. CueTracker - 2019 Champion Of Champions - Snooker Results & Statistics Database. cuetracker.net (англ.). Процитовано 15 січня 2023. 
  16. ↑ Florax, Ron. CueTracker - 2020 European Masters - Snooker Results & Statistics Database. cuetracker.net (англ.). Процитовано 15 січня 2023. 
  17. ↑ Florax, Ron. CueTracker - 2020 World Grand Prix - Snooker Results & Statistics Database. cuetracker.net (англ.). Процитовано 15 січня 2023. 
  18. ↑ Florax, Ron. CueTracker - 2020 UK Championship - Snooker Results & Statistics Database. cuetracker.net (англ.). Процитовано 15 січня 2023. 
  19. ↑ Florax, Ron. CueTracker - 2021 Tour Championship - Snooker Results & Statistics Database. cuetracker.net (англ.). Процитовано 15 січня 2023. 
  20. ↑ Florax, Ron. CueTracker - 2021 English Open - Snooker Results & Statistics Database. cuetracker.net (англ.). Процитовано 15 січня 2023. 
  21. ↑ Florax, Ron. CueTracker - 2022 Masters - Snooker Results & Statistics Database. cuetracker.net (англ.). Процитовано 15 січня 2023. 
  22. ↑ Florax, Ron. CueTracker - 2022 Players Championship - Snooker Results & Statistics Database. cuetracker.net (англ.). Процитовано 15 січня 2023. 
  23. ↑ Florax, Ron. CueTracker - 2022 Tour Championship - Snooker Results & Statistics Database. cuetracker.net (англ.). Процитовано 15 січня 2023. 
  24. ↑ Florax, Ron. CueTracker - Centuries By Neil Robertson In Season 2021-2022 - Snooker Results & Statistics Database. cuetracker.net (англ.). Процитовано 15 січня 2023. 
  25. ↑ Pockets Sports | Australia's First Major Professional Pool Series. pockets.com.au. Процитовано 15 січня 2023. 
  26. ↑ Buaya, Alisha (24 серпня 2021). Snooker champion Neil Robertson marries Mille Fjelldal in London. Mail Online. Процитовано 15 січня 2023. 
  27. ↑ Robertson goes vegan ahead of UK Championship defence. ESPN.co.uk. Процитовано 15 січня 2023. 
  28. ↑ Corless, Liam (7 грудня 2015). Neil Robertson reveals John Terry's role in his UK Championship glory. mirror (англ.). Процитовано 15 січня 2023. 

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ніл Робертсон
Спорт
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Снукеристи року за версією WPBSA

(1982/83) Стів Девіс OBE · (1983/84) Стів Девіс OBE · (1984/85) Денніс Тейлор · (1985/86) Стів Девіс OBE и Джо Джонсон · (1986/87) Стів Девіс OBE · (1987/88) Стів Девіс OBE · (1988/89) Стів Девіс OBE · (1989/90) Стівен Хендрі MBE · (1990/91) Стівен Хендрі MBE · (1991/92) Стівен Хендрі MBE · (1992/93) Стівен Хендрі MBE · (1993/94) Ронні О'Салліван · (1994/95) Стівен Хендрі MBE · (1995/96) Стівен Хендрі MBE · (1996/97) Стівен Хендрі MBE · (1997/98) Джон Гіггінс MBE · (1998/99) Джон Гіггінс MBE · (1999/00) Марк Вільямс MBE · (2000/01) Ронні О'Салліван · (2001/02) Пітер Ебдон · (2002/03) Марк Вільямс MBE · (2003/04) Ронні О'Салліван · (2004/05) Ронні О'Салліван · (2005/06) Джон Гіггінс MBE · (2006/07) Ніл Робертсон · (2007/08) Ронні О'Салліван · (2008/09) Джон Гіггінс MBE  · —  · (2010/11) Джон Гіггінс MBE

1927—1940, 1946: Джо Девіс · 1947: Волтер Дональдсон · 1948—1949: Фред Девіс · 1950: Волтер Дональдсон · 1951—1956: Фред Девіс · 1952: Горацій Ліндрум
1957, 1964—1968: Джон Пульман · 1969: Джон Спенсер · 1970: Рей Ріардон · 1971: Джон Спенсер · 1972: Алекс Гіггінс · 1973—1976: Рей Ріардон
1977: Джон Спенсер · 1978: Рей Ріардон · 1979: Террі Гріффітс · 1980: Кліфф Торбурн · 1981: Стів Девіс · 1982: Алекс Гіггінс · 1983—1984: Стів Девіс
1985: Денніс Тейлор · 1986: Джо Джонсон · 1987—1989: Стів Девіс · 1990: Стівен Хендрі · 1991: Джон Перрот · 1992—1996: Стівен Хендрі
1997: Кен Догерті · 1998: Джон Гіггінс · 1999: Стівен Хендрі · 2000: Марк Джеймс Вільямс · 2001: Ронні О'Салліван · 2002: Пітер Ебдон · 2003: Марк Джеймс Вільямс
2004: Ронні О'Салліван · 2005: Шон Мерфі (снукерист) · 2006: Грем Дотт · 2007: Джон Гіггінс · 2008: Ронні О'Салліван · 2009: Джон Гіггінс · 2010: Ніл Робертсон · 2011: Джон Гіггінс · 2012—2013 : Ронні О'Салліван · 2014: Марк Селбі · 2015: Стюарт Бінгем · 2016—2017: Марк Селбі · 2018: Марк Джеймс Вільямс  · 2019: Джадд Трамп  · 2020: Ронні О'Салліван · 2021: Марк Селбі  · 2022: Ронні О'Салліван  · 2023: Лука Бресель
Снукер | Снукеристи № 1 у рейтингу
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ніл_Робертсон&oldid=39890682