Облога Смоленська (1404)
| Облога Смоленська | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
_crop2.png) Мініатюра, Лицевий літописний звід | |||||||
| Координати: 54°46′57″ пн. ш. 32°02′42″ сх. д. / 54.78277777702777485° пн. ш. 32.04527777702777769° сх. д. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
| Велике князівство Литовське | Смоленське князівство | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Вітовт | |||||||
Облога Смоленська 1404 року - двомісячна облога Смоленська військом великого князя литовського Вітовта, підтриманого загонами свого двоюрідного брата, короля польського Ягайло.
Передісторія[ред. | ред. код]
Користуючись дружнім нейтралітетом свого зятя, московського князя Василя I Дмитровича, Вітовт, уклавши мир з Тевтонським орденом, вперше захопив Смоленськ в 1395 році. Однак на допомогу смоленському князю Юрію Святославичу прийшов його тесть, рязанський князь Олег. Розгром Вітовта ординським військом в битві на Ворсклі дозволив Олегу відвоювати Смоленськ в 1401 році. Олег, засмучений полоном сина свого Родослава, що потрапив у руки литовцям в бою під Любутськом, помер у Рязані 5 липня 1402 р.
Смоленськ управлявся віче бояр і серед них не було одностайності, кому має належати місто.[1]
Хід облоги[ред. | ред. код]
.gif)
Литовське військо знову обложило Смоленськ в 1404 році і протягом двох місяців безуспішно обстрілювали його з гармат. В результаті тривалої облоги армія Вітовта відступила від міста. Це дозволило Юрію Святославичу від'їхати в Москву, щоб спробувати заручитися там військовою допомогою Василя I Дмитровича, або навіть підкоритися його владі, щоб не бути завойованим «поганою Литвою» [2]. За відсутності князя в результаті змови невдоволених його владою бояр, міські ворота були відкриті для знову покликаного Вітовта.
Наслідки[ред. | ред. код]
Після взяття міста було остаточно ліквідовано Смоленське князівство і Смоленськ протягом наступних 110 років опинився у владі Великого князівства Литовського. Москва, що зіштовхнулася з реальною загрозою завоювання литовцями північноруських земель, розірвала союз з Литвою і відкрито виступила проти неї на стороні Пскова і Новгорода.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Борьба за Смоленск в XV веке. cyberleninka.ru. Процитовано 4 вересня 2020.
- ↑
Соловьёв С. М. История России с древнейших времён. Глава 1. Княжение Василия Дмитриевича (1389-1425). Процитовано 10 липня 2011.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)