Огородников Кирило Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Кирило Федорович Огородников
рос. Кирилл Фёдорович Огородников
Народився17 (30) липня 1900(1900-07-30)
Петербург
Помер30 червня 1985(1985-06-30) (84 роки)
ПохованняКомаровське селищне кладовище
Місце проживанняСРСР СРСР
Країна СРСР
Діяльністьастроном
Alma materМосковський університет
Галузьастрономія
ЗакладДержавний Астрономічний Інститут імені Павла Штернберга,
Пулковська обсерваторія,
Ленінградський університет
Науковий ступіньдоктор фізико-математичних наук
Війнанімецько-радянська війна
Нагороди
орден Жовтневої Революції орден Трудового Червоного Прапора медаль «За оборону Ленінграда» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941 —1945 рр.» медаль «Ветеран праці»
заслужений діяч науки РРФСР

Кирило Федорович Огородников (рос. Кирилл Фёдорович Огородников; нар. 17 (30) липня 1900(19000730) — пом. 30 червня 1985) — радянський астроном, заслужений діяч науки РРФСР.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в Петербурзі. У 1923 закінчив Московський університет.

У 19221934 працював у Державному астрофізичному інституті (в 1931 увійшов до складу Державного астрономічного інституту ім. П. К. Штернберга, з 1931 — професор).

У 19341938 — співробітник Пулковської обсерваторії.

З 1939 працював в Ленінградському університеті (в 1941—1950 — директор обсерваторії університету).

У 19411942 — учасник Народного ополчення на Ленінградському фронті.

Внесок в науку

[ред. | ред. код]

Основні наукові роботи відносяться до зіркової та позагалактичної астрономії. Ранні дослідження (1923—1926) присвячені визначенню апекса і швидкості Сонця за променевою та просторовою швидкостями зірок. Розвинув теорію диференціального поля швидкостей у Галактиці і дав у 1932 методи визначення характеристик цього поля за встановленими зі спостережень променевими швидкостями і власного руху зірок.

У 1938—1940 виконав теоретичний аналіз зоряних підрахунків у темних областях неба, що дозволило розробити і широко застосувати методику визначення фізичних характеристик темних туманностей Галактики.

Побудував зоряно-динамічну теорію, котра вдало поєднує статистичний підхід до проблеми з гідродинамічним, сформулював загальні динамічні властивості зоряних систем. Розглянув фігури рівноваги зоряних систем, що обертаються, і знайшов, що деякі отримані при цьому теоретичні наслідки відповідають спостережуваним формам галактик; передбачив можливість існування веретеноподібних галактик, а також галактик з грушоподібною фігурою рівноваги.

Дійшов висновку про гравітаційну нестійкість твердотільних обертових галактик і тим самим пояснив деякі особливості структури спіральних систем. Розробив динамічну класифікацію галактик і висловив ряд припущень про можливу послідовності їхньої еволюції.

Основні результати своїх зоряно-динамічних досліджень виклав у монографіях «Основи динаміки обертових зоряних систем» (1948) і «Динаміка зоряних систем» (1958). Ряд робіт присвячено історії астрономії, зокрема становленню сучасної астрономії в працях Миколая Коперника.

Досягнення і посади

[ред. | ред. код]

Головний редактор реферативного журналу «Астрономія» з часу його створення в 1953.

Заслужений діяч науки РРФСР (1968).

Член Міжнародної академії астронавтики (1960).

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Огородников Кирилл Федорович. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)