Апекс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Рух зір спектральних класів
A і B навколо апексу (ліворуч)
та антиапексу (праворуч)
у межах ± 200 000 років.

А́пекс (лат. apex — верхівка) — точка перетину напрямку руху космічного об'єкту з небесною сферою[1].

Добовий апекс спостерігача на Землі[ред.ред. код]

Внаслідок обертання Землі навколо своєї осі земний спостерігач рухається на схід, точка добового апексу лежить на сході.

Річний апекс Землі[ред.ред. код]

Зумовлений річним обертанням Землі навколо Сонця. Для спостерігача в Північній півкулі, річний апекс буде під кутом 90° від Сонця праворуч, і ліворуч — для спостерігача в Південній півкулі. Апекс річного руху Землі навколо Сонця протягом року рухається в площині екліптики.

Апекс Сонячної системи[ред.ред. код]

Апекс Сонця визначається статистичною обробкою видимих рухів навколишніх зір. Внаслідок того, що зорі мають власний рух, для визначення напрямку руху Сонця навколо центру Галактики потрібно було обчислити рух багатьох зір. Загалом Сонце обертається навколо центру Галактики зі швидкістю 220 км/с, а його апекс розташований у сузір'ї Геркулеса, на південно-південний захід від ВегиЛіри). Цікаво, що в різних діапазонах точки апекса Сонця дещо відрізняються. Для оптичного діапазону це пряме піднесення18h 28m 0s і схилення (DEC) +30° 0′ 0″, у радіо-діапазоні (RA)18h 03m 50.2s +30° 0′ 0″. У галактичних координатах це відповідно: 56,24° галактичної довготи та 22,57° широти; 58,87° довготи та 17,72° широти.
Вперше існування власного руху Сонця передбачив Фрідріх Вільгельм Гершель, він же зміг наближено встановити і точку Сонячного апексу.

Протилежна точка — антиапекс. Антиапекс Сонця лежить у сузір'ї Голуба[2].

Апекс Чумацького Шляху[ред.ред. код]

Складання карт реліктового випромінювання дозволило встановити, що наша Галактика рухається щодо системи системи координат, у якій реліктове випромінювання ізотропне. Внаслідок ефекта Допплера спостерігається його анізотропія. Чумацький Шлях рухається в напрямку сузір'я Лева зі швидкістю близько 600 км/с[3].

Апекс супутника[ред.ред. код]

Апекс супутника — це точка найбільшого віддалення від площини земного екватора, або екліптики в північному напрямку.[джерело?] Тобто максимально північна паралель над якою ШСЗ один раз за оберт буває в зеніті.

Джерела[ред.ред. код]

  1. Апекс // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 24. — ISBN 966-613-263-X.
  2. Антиапекс // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 23. — ISBN 966-613-263-X.
  3. Реліктове випромінювання // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 399. — ISBN 966-613-263-X.

Література[ред.ред. код]