Одигітрія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Одигітрія (грец. Οδηγήτρια — вказуюча дорогу)  — ікона, де зображена Богородиця з Ісусом-дитям.

Іконографія[ред. | ред. код]

Зазвичай маленький Ісус сидить на руках матері, правою рукою благословляє, а лівою — тримає згорток, рідше — книгу, що відповідає іконографічному типу Христа Пантократора (Вседержителя). З догматичного погляду, головне значення цього образу — прихід у світ Небесного Царя та Судді та поклоніння Господньому немовляті. Цей тип ікон із зображенням Богородиці є одним з найдавніших, хоча термін «одигітрія» почали використовувати тільки з 11 століття.

Одигітрія є найпоширенішим типом богородичної ікони в Україні.

Походження назви[ред. | ред. код]

Назва Одигітрія походить від грецького слова hodegos (поводир, мн. hodegoi). Таким поводирем був один чоловік, який проводив сліпих паломників до Монастиря Панагії Одигітрії чи Одегону по дорозі до Константинополя, в якому зберігалося зображення благодатної Марії. За легендою, ця ікона була намальована євангелістом Лукою. Таким чином, для цієї церкви та ікони утвердилась назва Одегон та Одигітрія. Сама ікона з завоюванням Візантії османами була втрачена, проте через копії, що збереглися, та манеру виконання назву Одигітрія носить такий тип ікон[1].

Найвідоміші ікони-одигітрії[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Alfredo Tradigo. Ikonen. Meisterwerke der Ostkirche. Bildlexikon der Kunst. — Т. 9. — Parthas Verlag, Berlin, 2005. — С. 169. (нім.)

Посилання[ред. | ред. код]