Казанська ікона Божої Матері

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Казанська ікона Божої Матері, 18 ст.
Собор Благовіщення Діви Марії, Казань

Каза́нська іко́на Бо́жої Ма́тері — одна з найбільших святинь Російської Православної Церкви. Казанська ікона Богородиці є однією з найвідоміших і найшанованих ікон Божої Матері теж на теренах Східної Європи. Вона з'явилася у 1579 році під час царювання Іоана Васильовича — IV, в Казані, при Московському митрополиті Антонії та Казанському архиєпископі Єремії, для укріплення віри Христової серед магометан, які населяли Казанське царство, дев'ятирічній дівчинці Мотроні. Богородиця наказала їй сповістити духовну і світську владу міста, щоб вони взяли ікону Її з глибин землі, і вказала саме місце на пожарищі згорілого будинку батьків дівчини, де і перебувала ікона. Так чудесно була явлена ще одна ікона Пресвятої Богородиці.

28 серпня 2004 року голова папської ради зі сприяння християнській єдності кардинал Вальтер Каспер передав патріархові Московському і усієї Русі Алексію II шанований список XVIII століття Казанської ікони Божої Матері, що багато років тому залишив межі Росії й 11 років зберігався у покоях Папи Римського Івана Павла II. Урочиста церемонія відбулася в Успенському соборі Московського кремля після Патріаршого богослужіння на честь свята Успіння Пресвятої Богородиці.

Історичне значення Казанської ікони[ред. | ред. код]

День Казанської ікони Божої Матері святкується 22 жовтня за старим стилем (4 листопада за новим) на честь взяття ополченням громадянина Мініна та князя Пожарського московського Китайгорода, а наступного дня і московського кремля. 25 жовтня війська Мініна і Пожарського хресним ходом на чолі зі списком (копією) Казанської ікони Божої Матері ввійшли до Москви. На 22 жовтня на честь порятунку Москви від поляків встановлено особливе святкування Казанської ікони Божої Матері. Спочатку воно розповсюджувалося на Москву, а після 1649 року, по повелінню царя Олексія Михайловича, — на всю Московську державу.

Особливе значення цей образ мав для Петра І. 1709 року напередодні Полтавської битви царю сказали, що в селі Каплунівці знаходиться чудотворний список (копія) Казанської ікони Божої Матері[джерело?]. За указом Петра І образ був доставлений у стан російської армії, який знаходився під Харковом. Очікуючи битви, цар довго молився перед іконою Божої Матері, він повелів тричі обнести образ перед полками. Під час битви 27 червня ікона стояла на полі бою.

З часів Катерини Великої Казанська ікона Божої Матері є покровителькою російських імператорів.

Князь Михайло Кутузов, призначений головнокомандуючим російської армії, готуючись до від'їзду на фронт, молився перед чудотворною іконою зі сльозами за порятунок Росії. А 25 грудня 1812 року, у свято Різдва Христова, у Казанському соборі перед Казанською іконою служили перший благодарствений молебень «За позбавлення Росії від нашестя галів і з ними двунадесяти язиків».

Див. також[ред. | ред. код]

  • Бурій В.М. Народно-православний календар / Валерій Бурій.- Черкаси : Вертикаль, 2009.
  • Портал:Християнство