Ельментейта (озеро)
| Ельментейта | |
 | |
| Країна |
 Кенія |
|---|---|
| Адміністративна одиниця | округ Накуруd |
| Висота над рівнем моря | 1790 м |
| Статус спадщини | Рамсарське угіддя і частина об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО[d] |
| Площа | 20 км² |
 | |
 Ельментейта у Вікісховищі | |
Координати: 0°26′45″ пд. ш. 36°14′38″ сх. д. / 0.446000000028° пд. ш. 36.24400000002777489° сх. д.
 | Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. |
Озеро Ельментейта, або Елементейта — содове озеро у Великій рифтовій долині, близько 120 км на північний захід від Найробі, Кенія.[1]
Елементейта походить від слова масаї «muteita», що означає «пилове місце», оскільки місцевість характеризується великою сухістю і запиленістю, особливо в період з січня по березень. Біля озера знаходиться місто Гілгіл. У послідовності озер Ріфтової долини з півдня на північ Ельментейта знаходиться між озерами Найваша та Накуру. Уздовж найближчого схилу головне шосе Найробі – Накуру (дорога A104) відкриває автомобілістам вражаючий вид на озеро. Сьогодні озеро є охоронюваною територією (через своє різноманіття птахів) та є обʼєктом спадщини ЮНЕСКО разом з озерами Накуру та Богорія.
У південній частині озера розташовані гарячі джерела «Кекопей», в яких розмножується завезена риба — тиляпія (озеро Магаді). Очеретяні зарості неподалік є місцем нічного полювання чапель і пеліканів.
Перше біле поселення біля району озера Ельментейта з’явилося в період, коли лорд Деламер (1879-1931) заснував Сойсамбу - ранчо площею 190 квадратних кілометрів на західному березі озера. Деламер подарував землю на іншому березі озера своєму шурину - Гелбрейту Лоурі Егертону Коулу (1881-1929). Сьогодні це місце відомо як озеро Елементаїта Лодж.
Ранчо Сойсамбу й донині належить нащадкам лорда Деламера (включаючи Томаса Чолмонделей, який відіграв важливу роль у створенні заповідника Сойсамбу). Заповідник займає 2/3 берегової лінії, та служить домом для понад 12 000 диких тварин.
З 2005 року озеро Ельментейта є Рамсарською територією [2].
У басейні озера Накуру (озера Ельментейта) зареєстровано понад 400 видів птахів. Ельментейта населяють фламінго, які в свою чергу харчуються: ракоподібними, личинками комах та синьо-зеленими водоростями. Озеро зачислено до Рамсарського угіддя. [3] Тиляпія до озера Магаді була завезена в 1962 році, однак з того часу популяція фламінго значно скоротилася. Тилапія приваблює багатьох рибоїдних птахів, які також харчуються яйцями та пташенятами фламінго. Кажуть, що понад мільйон птахів, які раніше розмножувалися в Ельментейті, тепер живуть на озері Натрон у Танзанії.
На берегах озера пасуться: зебри, газелі, канни, буйволи та сімейства бородавочників. Озеро також відоме своєю великою популяцією жирафів.
Озеро зазвичай дуже мілке (глибина становить менш ніж 1 м) та в посушливі сезони обмежене мулистими ґрунтами. Протягом пізнього плейстоцену та раннього голоцену Ельментейта іноді об’єднувалося з Накуру, утворюючи набагато більше розріджене озеро. Залишки колишнього об’єднаного озера збереглися у вигляді різноманітних відкладень у різних місцях навколо озерних басейнів, включаючи колишні берегові лінії.
Нещодавно рівень озера та кількість фламінго сильно зменшилися, через активну людську діяльність водозбірні території сильно обміліли.[4] Навколо озера проживає багато людей, при чому сільське господарство та туризм тут досить розвинуті, відповідно через увесь цей антропогенний тиск, екосистема озера постійно страждає.
Район має велике історичне значення: поруч з озером знаходиться музей Каріандусі, у важливому доісторичному місці, де в 1928 році Луїс Лікі виявив кам’яні ручні сокири та тесаки.
Безплідні землі Ельментейта — це лавовий потік на південь від озера, вкритий чагарниками та вражаючими мальовничими вершинами.
- ↑ Scoon, Roger N. (2018), Lakes of the Gregory Rift Valley: Baringo, Bogoria, Nakuru, Elmenteita, Magadi, Manyara and Eyasi, Geology of National Parks of Central/Southern Kenya and Northern Tanzania, Springer International Publishing: 167—180, doi:10.1007/978-3-319-73785-0_15, ISBN 978-3-319-73784-3
- ↑ Peck, Dwight (17 September 2005). Lake Elmenteita added to the Ramsar List. The Ramsar Convention on Wetlands. Архів оригіналу за 14 листопада 2008. Процитовано 19 квітня 2009.
- ↑ Lake Elementaita Wildlife Sanctuary (LEWS) | Kenya Wildlife Service. www.kws.go.ke. Процитовано 16 травня 2024.
- ↑ Daily Nation, December 8, 2009: A lake lies on its deathbed [Архівовано 2012-09-15 у Wayback Machine.]
| |||||||||||||||||||||||
|
